Класифікація лексики за її походженням: рідна, запозичена. Причини та шляхи її запозичення. Пуризм та ставлення до нього.

Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, ві­дірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній мові, крім "своїх", є "чужі", тобто запозичені слова. Так, скажімо, в лексичному складі корейської мови є 75% китаїзмів, в англійській – до 60% слів французького похо­дження.

Крім зовнішніх чинників, запозичення стимулюються внутрішніми чинниками. По-перше, це намагання уник­нути полісемії, закріпити за своїм і чужим словом різні смислові відтінки. Наприклад: варення "зварені в цукро­вому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти" і джем (англ. jam) "желеподібне варення"; подорож "поїздка або пересування пішки по місцях, віддалених від постійного місця проживання" і круїз (англ. cruise) "подорож по во­ді"; розповідь "повідомлення про кого-, що-небудь" і ре­портаж (фр. reportage) "розповідь кореспондента з місця події в пресі, по радіо, телебаченню". По-друге, це прагнен­ня замінити багатослівне найменування однослівним: вправний стрілець – снайпер, біг на короткі дистанції – спринт.

Розрізняють матеріальні запозичення і калькування.

Матеріальне (лексичне) запозичення – запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значен­ня й експонент).

Наприклад: лазер (англ. laser, що є скороченням, яке складається з перших букв виразу light amplication by stimulated émission of radiation "підсилення світла за до­помогою індукованого випромінювання"), мітинг (англ. meeting), тінейджер (англ. teenager "підліток від 13 до 19 років"), кіднепінг (англ. kidnapping "викрадання ді­тей"), трюмо (фр. trummeau), трюфель (нім. Trüffel), гей­ша (японськ. гейся "жінка, яку наймають на прийоми, банкети для розважання гостей"), кімоно (японськ., бук­вально – "одяг"). Див. ще гонг, орангутанг, какаду, які запозичені повністю (і план вираження, і план змісту) з малайської мови.

Калькування (від фр. calque "копія") – копіювання іншомовного сло­ва за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.

За калькування переймаються лише значення іншомов­ного слова та його структура, але не його матеріальний екс­понент. Так, наприклад, укр. недолік є калькою рос. недо­чет, самовизначення – калькою самоопределение, займен­ник – калькою лат. рrопотеп, хмарочос – калькою нім. Wolkenkratzer (Wolke "хмара", kratzen "чесати"); рос. не­боскреб – калькою англ. skyscraper (sky "небо", scraper "скребти"), рос. представление – калькою нім. Vorstellung (vor "перед", stellen "ставити"), нім. Selbstbildung (selbst "сам", Bildung "освіта") – калькою рос. самообразование.

Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна части­на слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: теле­бачення (англ. télévision із гр. tele "далеко" й англ. vision "бачення"), інтербачення(англ. intervision із лат. inter "між" і англ. vision "бачення"), антитіло (фр. anticorps із гр. anti "проти" і фр. corps "тіло"), жовтофіоль (нім. Gelbviole із нім. gelb "жовтий" і лат. viola "фіалка"). Як бачимо, і в тих мовах, із яких запозичено українською мовою слова, наве­дені лексеми є напівкальками.