Тема 2: Нормативно–правова база діяльності і функціонування громадських організацій в Україні

Зовнішній контроль -це контроль надвідомчий з боку виборних органів державної влади, спеціалізованих органів та громадськості за законністю в організаційно непідпорядкованих їм об'єктах, який в основному стосується одного з аспектів їх діяльності.Цей вид конт­ролю здійснюється у таких формах: конституційний, парламентсь­кий, судовий, фінансовий, громадський та прокурорський нагляд.

Внутрішній контрольє відомчим контролем для систематичної пе­ревірки виконання рішень об'єктами управління. Він здійснюється всіма органами виконавчої влади, їх посадовими особами, забезпечується службовцями чи спеціалізованими структурами і врівноважує діяльність державного управління. Його завданням є попередження випадків порушення дисципліни, вимог чинного законодавства, невиконання управлінських рішень, бюро­кратизму, корупції тощо.

 

1. Створення і реєстрація громадських організацій.

 

У будь-якому демократичному суспільстві державні органи не в змозі повною мірою охопити і вирішити всі проблеми, що постають перед суспільством. Часто ці проблеми притаманні лише тому чи іншому регіону, тій чи іншій соціальній або віковій групі населення. Тому громадяни задля задоволення своїх спільних соціальних, економічних, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів, тобто вирішення своїх спільних проблем, створюють громадські організації або політичні партії.

Участь у діяльності громадських організацій, інших об’єднаннях громадян надає також можливість самореалізації, саморозвитку та формуванню лідерських якостей. Крім того, громадяни, об’єднуючись у різноманітні організації, мають можливість впливати на органи державної влади, активно включатися в усі суспільні процеси, що відбуваються у країні.

Закон України „Про об’єднання громадян” визначає, що громадською організацією є об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів. Громадські організації створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їхніх членів, самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Законодавством країни передбачена також можливість існування молодіжних та дитячих громадських організацій. Особлива відмінність, що відрізняє молодіжні та дитячі організації від інших громадських організацій, – це вік їхніх членів. Відповідно до українського законодавства молодіжними громадськими організаціями прийнято вважати об’єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів. Дитячі громадські організації визначаються законодавством як об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, що не суперечать законам України, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних та дитячих громадських організацій за умови, якщо їх кількість у цих організаціях не перевищує одну третину загальної кількості членів. Те саме стосується складу виборних керівних та контролюючих органів організацій. Неповнолітні віком до 10 років можуть бути членами дитячих організацій лише за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників.

Слід пам’ятати, що співвідношення віку членів організації має бути не тільки на момент реєстрації, а й протягом часу її діяльності. В іншому разі це об’єднання втрачає статус молодіжної або дитячої громадської організації. Членами будь-яких інших громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, що досягли 14 річного віку.

Якщо виникло бажання утворити громадську організацію (далі – ГО), то перед усім необхідно ознайомитись iз законодавством, що регулює порядок створення та діяльності громадських органiзацiй в Україні: Законами України „Про об’єднання громадян”, „Про молодіжні та дитячі громадські організації” та постановами КМУ „Про затвердження Положення про порядок легалізації об’єднань громадян” від 26 лютого 1993 р. №140, „Про порядок реєстрації символіки об’єднань громадян” від 26 лютого 1993 р. № 144.

Згідно із законодавством, ГО утворюються за територіальним принципом і з усеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. До всеукраїнських об’єднань громадян належать об’єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки в більшості її областей.

Місцевий статус мають об’єднання громадян, діяльність яких поширюється на територію відповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці. До міжнародних належать об’єднання громадян, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Для створення організації зі статусом місцевої (це може бути міська, районна, районна в місті, обласна ГО) необхідно мати не менше трьох однодумців, а зі статусом всеукраїнської – знайти принаймні трьох однодумців у не менше ніж 14 регіонах України (областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі).

Всеукраїнські та місцеві ГО можуть бути зареєстровані або легалізовані шляхом письмового повідомлення про заснування. У разі реєстрації ГО набуває статусу юридичної особи, що дає змогу відкрити рахунок у банку, виготовити печатку та займатись реалізацією проектів із залученням додаткових коштів. У разі легалізації шляхом повідомлення ГО отримає свідоцтво про легалізацію, але організація не зможе вести фінансово-господарську діяльність.

Заснування ГО проводиться на установчому з’їзді (конференції) або загальних зборах. Для місцевої ГО більше підходять установчі загальні збори, а для всеукраїнської ГО – установчий з’їзд (конференція).

Перед проведенням установчих зборів слід підготувати проект статуту (положення) і вирішити органiзацiйнi та кадрові питання.

По-перше, необхідно продумати структуру управління організацією, можливі способи її фінансування та визначитися з керівним складом. Підготовка статуту не є складним процесом, оскільки законодавством чітко окреслені вимоги до цього документа. (приклад, статут молодіжної громадської організації „Молодь Києва”(Див. дод.1).

Як уже зазначалося, відповідно до вимог законодавства засновниками ГО можуть бути не менше трьох фізичних осіб, тому мiнiмальний склад учасників установчих зборів не повинен бути менше трьох осiб.

На установчих загальних зборах приймається рішення про створення ГО, затверджується статут (положення) ГО та обираються керівні органи. Всі рішення установчих зборів обов’язково фіксуються у протоколі зборів.

Після проведення установчих зборів необхідно легалізувати новостворену організацію. Легалізація, тобто офіційне визнання об’єднань громадян, є обов’язковою і здійснюється шляхом реєстрації або повідомлення про заснування. В результаті реєстрації громадські організації набувають статусу юридичної особи. Слід зазначити, що відповідно до законодавства діяльність об’єднань громадян, які не легалізовані або за рішенням суду примусово розпущені, є протизаконною.

Чинним законодавством передбачено, що всі зареєстровані об’єднання громадян мають рівні права. Це, передусім право виступати учасником цивільно-правових відносин; представляти і захищати свої законні інтереси та інтереси своїх членів; брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи; одержувати від органів державної влади й управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей та завдань, і вносити їм свої пропозиції.

Відповідно до „Положення про порядок легалізації об’єднань громадян”, легалізація всеукраїнських ГО здійснюється Міністерством юстиції України. Місцевих ГО – Головним управлінням юстиції в АР Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими, районними, районними в містах Києві та Севастополі, міськими управліннями юстиції, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Для реєстрації ГО, згідно зі ст.15 Закону „Про об’єднання громадян” та пунктом 3 „Положення про порядок легалізації об’єднань громадян”, до легалізуючого органу подаються такі документи:

1. Заява встановленого зразка, підписана не менш як трьома засновниками ГО (їхні підписи мають бути засвідчені нотаріально) (Див. дод.2).

2. Статут (Положення) в двох примірниках.

3. Протокол установчого з’їзду ( конференції) або загальних зборів, які прийняли Статут (Положення) (Див. дод.3).

4. Відомості про склад керівництва центральних статутних органів ГО [із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання, посади (заняття), місця роботи] (Див. дод.4).

5. Дані про наявність місцевих осередків, підтверджені протоколами конференцій (зборів), для всеукраїнських ГО.

6. Відомості про засновників ГО (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання). У відомостях про засновників та про склад центральних статутних органів зазначається загальна кількість членів організації та кількість тих із них, які не досягли 35 років для молодіжних та 18 років для дитячих громадських організацій. Відомості про засновників та відомості про склад центральних статутних органів засвідчуються підписом керівника об’єднання громадян, обраного на установчому з’їзді (конференції) або загальних зборах (Див.дод.5).

7. Довідка про надання юридичної адреси. Довідка має різні форми в залежно від суб’єкта надання адреси. Так, якщо приміщення організації надається:

- юридичною особою – гарантійний лист від установи про те, що вона надасть приміщення під юридичну адресу (Додаток 6);

- власником приватизованої квартири – заява (Додаток 7) від власника та всіх співвласників про те, що вони не заперечують, що за даною адресою знаходитиметься громадська організація та ксерокопія документу, який підтверджує право власності на квартиру;

- власником не приватизованої квартири – довідку із ЖЕУ про склад мешканців квартири та заява (Додаток 7) від них про те, що вони не заперечують проти того, аби за даною адресою була адреса громадської організації;

8. Ксерокопії паспортів або свідоцтв про народження членів організації.

Для легалізації ГО шляхом повідомлення про її заснування до легалізуючого органу подається заява, підписана не менш як трьома засновниками ГО. В заяві зазначається прізвище, ім’я, по батькові засновників, рік народження, місце постійного проживання, назва організації та місцезнаходження центральних статутних органів,основна мета діяльності громадської організації. Підписи в заяві мають бути завірені нотаріально.

Заява про реєстрацію місцевої ГО за наявності всіх відповідних документів розглядається у триденний термін з дня надходження цих документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення.

Заява про реєстрацію всеукраїнської чи міжнародної ГО розглядається протягом одного місяця. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний термін.

Статтею 4 Закону України „Про об’єднання громадян” передбачено, що МГО не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об’єднань громадян забороняється в судовому порядку, якщо їхньою метою є:

- зміна шляхом насильства і в будь-якій протизаконній формі конституційного ладу та територіальної цілісності держави;

- підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;

- пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму;

- розпалювання національної та релігійної ворожнечі;

- створення незаконних воєнізованих формувань;

- обмеження загальновизнаних прав людини.

У реєстрації також може бути відмовлено, якщо назва ГО, статутний або інші документи, подані для реєстрації об’єднання, суперечать вимогам законодавства України. Рішення про відмову в реєстрації має містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржене в судовому порядку.

Слід звернути увагу на те, що статтею 12 Закону передбачено, що назва об’єднання громадян визначається рішенням установчого з’їзду (конференції) або загальними зборами об’єднання громадян.

Назва об’єднання громадян повинна складатися з двох частин - загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об’єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою в різних об’єднань громадян. Індивідуальна назва об’єднання громадян є обов’язковою і має суттєво відрізнятися від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об’єднань громадян з такою ж загальною назвою.

Об’єднання громадян поряд з повною назвою може мати скорочену назву, яка фіксується в установчих та статутних документах об’єднання громадян [рішенні установчого органу, статуті (положенні)].

Об’єднання громадян, зареєстроване в установленому порядку, має виняткове право на використання своєї назви. Використання назви об’єднання громадян фізичними та юридичними особами, які не належать до об’єднання громадян, для цілей, не пов’язаних з діяльністю цього об’єднання, відповідно до чинного законодавства забороняється.

Після реєстрації ГО у відповідному територіальному управлінні юстиції організація отримує:

1. Свідоцтво про реєстрацію об’єднання громадян.

2. Зареєстрований статут (положення) ГО.

Для проведення державної реєстрації ГО повинно заповнити форму №1 Реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи (дану форму можна взяти з офіційного сайту Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва: http://www.dkrp.gov.ua /control/uk/doccatalog). Форму слід заповнити в трьох примірниках та надати її до відповідного територіального управління юстиції, що зареєструвало ГО.

Відповідне територіальне управління юстиції направляє заповнені ГО форми зі своїми позначками до державного реєстратора з урахуванням територіального розташування юридичної адреси ГО. Державний реєстратор здійснює державну реєстрацію ГО з присвоєнням номера запису про державну реєстрацію. ГО отримує свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, на спеціальному бланку з підписом державного реєстратора. Даний документ ГО отримує у відповідному територіальному управлінні юстиції протягом місяця з дня заповнення форми №1.

Державний реєстратор після проведення державної реєстрації ГО направляє відповідні документи для постановки на облік до таких інституцій:

1. Державної податкової інспекції;

2. Державного комітету статистики;

3. Центру зайнятості;

4. Пенсійного фонду;

5. Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

6. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Вищезазначені органи, за винятком Державного комітету статистики, зобов’язані без вашої присутності, поставити ГО на облік з присвоєнням реєстраційних номерів та надіслати поштою відповідні документи на юридичну адресу ГО.

Для отримання довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) вам доведеться особисто завітати до районного (міського) управління статистики та отримати зазначену довідку, сплативши за це реєстраційний збір.

Також радимо після отримання з Державної податкової інспекції довідки про взяття на облік платників податків (форма № 4-ОПП) завітати до відповідної територіальної Державної податкової інспекції і написати заяву про включення ГО до Реєстру неприбуткових організ ацій з видачею відповідної довідки.

Наступним кроком у створенні організації є виготовлення печатки. Для цього слід подати до дозвільної системи районного (міського) відділу внутрішніх справ такі документи:

- заяву на iм’я начальника дозвiльної системи про виготовлення печатки та штампiв з ескiзами по 2 примiрники на кожну печатку або штамп;

- нотарiально посвідчену копiю свiдоцтва про державну реєстрацiю ГО;

- ксерокопію частини статуту ГО (в частині, що стосується права ГО мати печатки або штампи);

- оригінали статуту та свідоцтва про державну реєстрацію ГО;

- квитанцію про сплату збору за надання дозволу.

Дозвіл на виготовлення печатки надається протягом трьох робочих днів пiсля подачi документiв. Дозвільна система робить позначку у свідоцтві про державну реєстрацію, видає дозвіл на виготовлення печатки та повертає один примiрник ескізу печатки з позначкою про дозвiл на її виготовлення.

Далі – відкриття банківського рахунку. Перед цим варто визначитись, у якому банку це краще зробити. Для цього завітайте до кількох банків та виберіть найприйнятніші умови (вартість обслуговування, нарахування відсотків на кошти, час обслуговування, надійність та ін.).

Щоб відкрити рахунок у банку, слід оформити карточку iз зразками пiдписiв керiвника МГО та бухгалтера, яким надається право пiдпису на фiнансових документах.

Для вiдкриття банкiвського рахунку необхiднi такi документи:

- заява на iм`я керуючого банком про вiдкриття рахунку для вашої ГО;

- протокол установчих зборiв ГО;

- протокол про обрання керівника ГО;

- наказ про призначення головного бухгалтера ГО;

- копії свідоцтва про державну реєстрацію, копії статуту (положення), довідку 4-ОПП, довідку ЄДРПОУ;

- карточку iз зразками пiдписiв керiвника та головного бухгалтера, яким надано право пiдпису фiнансових документiв.

Пiсля відкриття банкiвського рахунку банк видає дві довiдки про вiдкриття рахунку: одну для ГО, іншу для податкової інспекції, яку протягом трьох днів необхідно передати до податкової інспекції.

Після завершення всіх цих дій новостворена ГО повністю зареєстрована і готова до активної громадської діяльності.

Як було зазначено вище, більшості громадських організацій для ефективного управління діяльністю організації та виконання статутних завдань необхідно створювати місцеві осередки.

Для різних ГО такими осередками можуть бути обласні, Кримський республіканський, міські, районні, районні в містах, сільські, селищні та осередки за місцем проживання, навчання або роботи.

Наявність місцевих осередків у структурі ГО має бути передбачена статутом організації. Вони створюються для втілення у життя мети і завдання ГО та ефективного її функціонування. Щоб у місті або селищі з’явився місцевий осередок ГО, достатньо трьох осіб – членів організації.

Основні функції місцевого осередку ГО такі:

1. Впровадження в життя мети і завдань ГО, сприяння ефективнішій роботі організації.

2. Популяризація ідей та цілей ГО у своєму регіоні.

3. Голова місцевого осередку за дорученням керівних органів ГО представляє інтереси організації у відносинах з місцевими органами влади, засобами масової інформації, громадськими та політичними організаціями, фізичними особами.

4. Розповсюдження у регіоні матеріалів та інформації ГО.

5. Співпраця з місцевими засобами масової інформації та її працівниками; здійснення моніторингу місцевих ЗМІ.

6. Голова місцевого осередку готує рекомендації для кандидатів у члени ГО від даного регіону.

Існують загальні правила створення і роботи місцевих осередків ГО, а саме:

- проведення установчих зборів і створення осередку відбувається за погодженням з правлінням ГО;

- осередки можуть діяти як зі статусом юридичної особи, так і без нього;

- місцевий осередок діє на основі статуту ГО, а у випадку надання йому статусу юридичної особи – на основі власного положення або Статуту, який повинен відповідати вимогам та принципам статуту ГО;

- правління ГО може прийняти рішення про ліквідацію осередку у випадку його невідповідності принципам роботи ГО.

Порядок створення і роботи місцевих осередків ГО такий:

- місцеві члени ГО усно чи письмово повідомляють керівний орган ГО про намір створити у своєму місті (селі) або області місцевий осередок ГО;

- ініціатори створення осередку отримують від керівних органів ГО згоду на проведення установчих зборів;

- у певному місті (селі) або області проводяться установчі збори, на них ухвалюється рішення про створення місцевого осередку ГО, обирається керівник осередку. Ці рішення фіксуються у протоколі. Мінімальна кількість членів осередку – три особи, які є членами ГО.

- протокол з підписами голови та секретаря установчих зборів надсилається до керівного органу ГО.

- місцевий осередок ГО вважається легалізованим після отримання від керівного органу ГО повідомлення про взяття на облік місцевого осередку ГО;

- місцевий осередок ГО подає до відповідного управління юстиції документи на легалізацію або шляхом реєстрації з наданням статусу юридичної особи, або шляхом повідомлення без надання статусу юридичної особи.

Одним із параметрів ефективної діяльності будь-якої громадської організації, є зростання її чисельності. Прийом до членів громадської організації відбувається згідно із статутом ГО. Як правило, у відповідності до cтатуту прийом у члени ГО здійснює її керівний орган або керівний орган місцевого осередку ГО (правління, президія, загальні збори, конференція, з’їзд тощо).

Для прийому в індивідуальні члени ГО необхідно надати:

- заяву встановленого зразка;

- анкету члена ГО встановленого зразка;

- рекомендації діючих членів ГО (якщо це передбачено діючим Статутом ГО).

Для прийому до колективних членів ГО потрібно надати:

- заяву встановленого зразка;

- протокол зборів колективу установи, організації, підприємства встановленого зразка;

- анкету члена ГО встановленого зразка;

- рекомендації діючих членів ГО (якщо це передбачено діючим Статутом ГО);

- копії перших сторінок статуту установи, організації, підприємства, на яких були б відображені реєстрація статуту і напрями діяльності;

- копію свідоцтва про реєстрацію установи, організації, підприємства.

Питання про прийом до членів громадської організації розглядається керівним органом ГО або його осередку на своєму наступному засіданні.

Варто пам’ятати, що присутність заявника є обов’язковою. Як правило, рішення про надання членства приймається шляхом відкритого голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів керівного органу ГО, присутніх на засіданні (якщо інше не передбачене чинним законодавством).

Якщо на засіданні організації було прийнято рішення відмови про прийом у члени ГО, заявник повинен одержати письмове повідомлення. Він має право оскаржити рішення керівних органів, звернувшись до контрольних органів ГО (ревізійної комісії, контрольно-ревізійної комісії, наглядової ради тощо).

У разі позитивного вирішення питання про прийом до членів ГО, новий член молодіжної громадської організації має сплачувати членські внески, якщо це передбачено Статутом ГО. А всі відповідні дані про нового члена організації вносяться до “Реєстрації членів ГО”, який веде сама організація. Членство в ГО вважається дійсним з дня засідання керівного органу ГО, на якому було прийняте позитивне рішення про вступ до членів ГО.

Керівний орган ГО може прийняти рішення про кандидатський термін, якщо це передбачено статутом ГО. По закінченню кандидатського терміну керівний орган ГО повинен прийняти рішення про прийом або відмову у прийнятті до членів ГО.