Законодавче забезпечення підприємництва в Україні

Принципи, передумови і типии

Підприємницька діяльність – це самостійна, ініціативна і систематична діяльність господарюючих суб’єктів з виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), яка здійснюється на власний ризик з метою одержання прибутку.

Економічною основою підприємницької діяльності є приватна власність.

Розвиток підприємництва відбувається під впливом об’єктивних рушійних сил. Серед них можна виділити:

· суперечності;

· ділова творчість людини;

· ризик;

· потреби;

· економічний інтерес;

· економічна конкуренція.

Передумовами підприємницької діяльності є:

- правові;

- економічні;

- політичні;

- психологічні.

Зміст підприємництва тісно пов’язаний із формами і видами підприємницької діяльності. У відповідності із структурою процесу відтворення (виробництво, обмін, розподіл, споживання) виділяють чотири головних типи підприємництва:

- виробниче ( виробництво і надання послуг, інноваційна діяльність у сфері виробництва і послуг);

- комерційне (брокер, дилер, дистриб’ютор, агент, гуртовик тощо);

- фінансове (банкір, страховий агент, аудитор та ін.);

- сфера споживання (роздрібний торговець).

Всеохоплюючим видом підприємницької діяльності можна назвати маркетингову діяльність, оскільки вона здійснюється в рамках будь-якої сфери підприємництва.

 

Основою розвитку підприємництва в Україні є ряд законів, постанов Кабінету Міністрів Країни, указів Президента України.

Закон України „Про державну підтримку малого підприємництва” (2000 р.) визначає правові засади державної підтримки суб’єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу з економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні.

Мета державної підтримки малого підприємництва полягає у створенні умов для позитивних структурних змін в економіці України; сприянні формуванню і розвитку малого підприємництва, становленні малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства, підтримці вітчизняних виробників, формуванні умов для забезпечення зайнятості населення України, запобіганні безробіттю, створенню нових робочих місць.

Закон України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (2003р.) визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності – це напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських, адміністративних відносин між регуляторними органами державної влади та суб’єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та Законами України.

Закон України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (2005р.) визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Дозвільна система у сфері господарської діяльності – це сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб’єктами господарювання у зв’язку з видачею документів дозвільного характеру.

Указ Президента України „Про заходи щодо забезпечення підтримки і дальшого розвитку підприємницької діяльності” (15.07.2000р.) з метою ефективного використання можливостей підприємництва для розвитку національної економіки, прискорення економічних реформ, вирішення соціальних проблем та забезпечення реалізації конституційного права громадян на підприємницьку діяльність зобов’язує органи виконавчої влади усіх рівнів забезпечити всебічну підтримку та подальший розвиток підприємництва. Для цього необхідно:

Ø здійснити заходи щодо впорядкування перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності;

Ø вжити в установленому порядку заходів щодо передачі на пільгових умовах суб’єктам малого підприємництва невикористовуваних, вільних виробничих площ державних, комунальних підприємств, обладнання та іншого майна;

Ø прискорити впровадження сучасних кредитно-інвестиційних механізмів розвитку малого підприємництва, зокрема, шляхом заохочення венчурного бізнесу;

Ø сприяти розвиткові франчайзингових відносин;

Ø забезпечити розобку та запровадження програм мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва;

Ø вжити в установленому порядку заходів до спрощення процедури відведення земельних ділянок, отримання дозволів на будівництво, реконструкцію та введення в експлуатацію промислових об’єктів, підприємств громадського харчування та роздрібної торгівлі;

Ø вжити заходів щодо впровадження ефективних форм підготовки, перепідготовки, перекваліфікації незайнятих громадян для роботи у сфері малого підприємництва та ін.

Укази Президента України „Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва” (12.05.2005 р.) та „Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики” (01.06.2005 р.) спрямовані на забезпечення реалізації права громадян на підприємницьку діяльність, створення більш сприятливих умов для розвитку підприємництва на засадах непорушності права приватної власності, підтримання добросовісної конкуренції і обмеження монополізму, додержання принципів державної регуляторної політики. Ці Укази зобов’язують органи виконавчої влади усіх рівнів у стислі терміни вжити ряд заходів щодо поліпшення умов для ведення підприємницької діяльності в Україні, включаючи пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів, відміни цілого ряду регуляторних актів, спрощення процедури оподаткування та ін.