Де K – крок відбору, N – велечина генеральної сукупності, n – велечина вибіркової сукупності.

Стратифікаційна (районована) вибірка.ЇЇ побудова пов’язана з поняттям “районування генеральної сукупності”.

Районування генеральної сукупності– процес поділу досліджуваного об’єкта на складові відповідно до мети і завдань дослідження.

Стратифікаційна вибірка передбачає попереднє групування одиниць генеральної сукупності за певними критеріями, які повинні впливати на досліджуване явище. Одиниці сукупності повинні істотно відрізнятися. Наприклад, при вивченні кар’єрних стратегій молоді з вищою освітою можна передбачити, що форма навчання (державна, приватна) буде впливати на їх погляди щодо працевлаштування. Відомо, що частка студентів, які навчаються у приватних вищих навчальних закладах, значно менша, ніж тих, хто здобуває вищу освіту у державних ВНЗ. Тому ймовірність їх потрапити у вибірку за механічного відбору досить низька. У такому разі всі ВНЗ поділяють на групи залежно від форми навчання, а потім з кожного типу відбирають респондентів пропорційно чисельності всього контингенту. У більшості опитувань громадської думки, що проводять за національними вибірками, первинна стратифікація здійснюється за географічною локалізацією, звідси й назва принципу – районування.

Гніздова вибірка є протилежною до районованої. У ній за одиницю відбору для суцільного обстеження беруть колективи. Якщо при районуванні дослідник виокремлює різнотипні під сукупності, то при гніздовій вибирці генеральну сукупність розбивають на однотипні групи (гнізда), всередині яких містяться різнорідні одиниці спостереження. Наприклад, досліджуючи колективи навчальних закладів, за одиницю можна взяти певні учнівські класи, студентські групи тощо.

Застосовуючи цей метод, дослідник повинен усі одиниці генеральної сукупності розподілити між гніздами, подбати про максимальну ідентичність за параметрами основних характеристик гнізд. Зручність, доступність і простота виокремлення гнізд роблять цей метод раціональним та економним. Проте формальний підхід до виокремлення гнізд може призвести до спотворення реальної картини досліджуваного об’єкта.

Серійну вибірку використовують з метою розбити генеральну сукупність на однорідні частини (серії) за певними ознаками. Вважаючи серією сукупність статистично відмінних одиниць, дослідник може будувати вибірку з урахуванням детальних ознак структурної організації об’єкта. З кожної серії (пропорційно кількості елементів у ній) відбирають необхідну кількість елементів вибіркової сукупності. Кількість елементів, які належить вибрати окремо з кожної серії, визначають за допомогою формули:

n1 = (Ni * n) : N,