Офшоринг

Після усвідомлення того, що аутсорсинг набуває стратегічного значення, фінансовий тиск робить неминучим і використання аут­сорсингу за кордоном, в регіонах з дешевою робочою силою. Сьогодні компанії все успішніше долають труднощі, пов'язані з якістю, гнучкістю та оперативністю, які зазвичай виникають при роботі у відда­лених районах.

Офшоринг (ОffShoring) - аутсорсинг за кордоном.

Офшоринг, започаткований в кінці XX ст., досить швидко пере­творився на масове «захоплення» великих корпорацій, які всі кину­лися на пошуки «дешевої» робочої сили. При цьому кожна компанія зверталася до цієї практики через індивідуальні причини і діяла згідно з власною, розробленою на свій страх і ризик, стратегією аутсор­сингу за кордоном.

Офшоринг використовується в різних галузях, але лідером використання офшорних операцій є сек­тор фінансових послуг.

Так, в 2010 р. понад 20% основних і оборотних коштів глобального ринку фінансових послуг буде переміщено в офшори. Процеси - лідери офшорингу є ІТ-офшоринг, Call-центри, проектування, дослідження і розробки, бухгалтерський облік та фінансовий аналіз, розробка продуктів, закупівля, управління персоналом тощо.

Сьогодні багато клієнтів із США, Європи й інших країн прихо­дять і на український офшорний ринок, який в основному представлений ІТ-проектами.

Офшоринг в Україні має такі переваги:

- українській культурі дуже близькі західні цінності, які форму­валися протягом століть, коли Україна була торговельним і, отже, культурним перехрестям доріг між Заходом і Сходом;

- фахівці ІТ-індустрії вільно володіють англійською мовою, а де­які з них також і німецькою, французькою та італійською, що допомагає підтримці комунікацій із клієнтами з багатьох країн світу;

- Україна є країною із традиційно сильною системою освіти й на­укової інфраструктури;

- українська ментальність передбачає дослідження природи речеіі, пошук зв'язків і кореляцій, переваги інтенсивного шляху розви­тку замість екстенсивного. Це особливо важливо в ІТ, і більшість офшорних клієнтів відзначають здатність українських інженерів
освоювати нові знання і успішно вирішувати різні проблеми;

- великі українські міста мають добре розвинену інфраструкту­ру, що дає можливість швидкого входу на ринок без капітало­вкладень. Також є офшорні центри, розташовані у середніх та невеликих містах України, таких як Миколаїв, Львів, Івано-Франківськ тощо. Кожне з таких міст має технічні університети, де випускають добрих ІТ-фахівців.

Все перераховане означає, що роботи, офшорно виконані в Україні, мають високий інтелектуальний рівень, що робить офшоринг для компаній-замовників більш інтенсивним, і тому прибутковим.

Україна знайшла свою нішу в глобальному офшорному зов­нішньому ринку за рахунок якості й «інтелектуальності» надаваних послуг.

Погодинні ставки фахівців становлять від $15 до $30. Звичайно, Україна не може конкурувати в ціновій політиці із сегментом Індії й Південно-Східної Азії, але стає сильна в середньому ціновому сег­менті ІТ-проектів. Ціни цілком відповідають рівню обслуговування, і компанія виграє при переадресації складних проектів та інтелекту­ально складніших завдань для українських розробників.

Компанії, які дають відгук про роботу з українськими розроблювачами, підкреслюють, що поряд з високим рівнем готової продукції важливу роль у кожному проекті відіграють стиль спілкування, під­ходи до управління й прозорості процесів. Поряд з високою техніч­ною якістю не всі компанії дотримуються парадигми клієнто-орієнтованого управління, що може принести додаткові ризики.

Сенс офшорного аутсорсингу полягає в тому, що за кожною про­грамою, ініціативою або проектом, які даються на розробку в іншу країну, лежить комплекс рішень, що включає вибір правильних мо­делей, відповідних певним потребам бізнесу.

Вибір відповідної моделі офшорингу ключовий аспект роз­витку аутсорсингового плану компанії.

Цей процес включає такі аспекти:

- розгляд міжнародної бізнес-стратегії; :

- вибір країни;

- вивчення перспектив.

Найбільш популярними є три моделі офшорингу - спільне аутсорсингове офшорне підприємство, дочірня аутсорсингова офшорна компанія і власне офшоринг.

Модель офшорингу залежить від спрямованості, локалізації про­цесів материнської компанії (рис. 9.1.). Очевидно, що офшоринг пов'язаний із зовнішніми міжнаціональними процесами.

Рис. 9.1. Залежність офшорингу від локалізації процесів організації

У спільному підприємстві організація об'єднується з місцевою фірмою або компанією за допомогою купівлі рівної частки або формування незалежної компанії, в яку кожна із сторін вкладає ресурси. Мета зазвичай полягає в тому, щоб укласти договір, за яким обидві організації отримують вигоду від сильних сторін компаньйона. За до­помогою переваг місцевих учасників бізнесу організація-клієнт може зменшити деякі ризики, пов'язані з інтернаціоналізацією; одночасно місцевий гравець може отримати вигоду від партнерства з сильною компанією і можливість поступово збільшити свою ринкову вартість.

Дочірня офшорна компанія - юридичне самостійне підприєм­ство, контрольний пакет акцій або статутний капітал якого належить іншій (материнській) компанії. Дочірня компанія часто виступає в ролі філії материнського підприємства. Дочірня компанія діє як не­залежний бізнес-підрозділ, виконуючий проекти і програми. Засно­вник дочірньої компанії затверджує його статут і зберігає стосовно нього деякі управлінські, у тому числі контрольні, функції.

Спільне підприємство і дочірня модель офшорингу можуть міс­тити серйозні зобов'язання з боку організації-клієнта, до яких управ­ління в традиційних компаніях може інколи бути несхильне. Щоб протистояти таким ризикам даних моделей і капіталізувати вигоду від офшорингу, компанії вдаються до аутсорсингу проектів і програм, який охоплює широке коло робіт, - від невеликих проектів до довго­термінових контрактів на суми, що обчислюються мільйонами доларів.

Місцеве субконтрактування з офшорингом. Можливо, це найбільш простий тип аутсорсингу, коли фірма розміщує своїх кваліфікованих співробітників безпосередньо поряд з клієнтом. Ці люди стають фактично часткою команди замовника. Ця модель також називається «Приріст персона­лу». Більшість іноземних аутсорсингових фірм починають від надан­ня послуг по програмуванню і продовжують пропонувати підтримку проекту. Ця модель аутсорсингу найбільш пристосована до малень­ких фірм, що мають відношення до замовника та умови для найму і укомплектування штатів персоналу;

Чисті офшорні проекти. Ця модель включає завдання, межі яких чітко визначені і робота достатньо роз­ділена, щоб виконуватися віддаленими один від одного невеликими підрозділами.

Ця модель офшорингу менш поширена і зазвичай використову­ється в ІТ-проектах при невеликому рівні розвитку програмних ком­понентів або модулів.

Офшорингові індивідуальні проекти. Організації, які мають добру програму по аутсорсингу, зменшують ризики від його використання за допомогою розподілу роботи на менші і легше керовані проекти, які вони передають організаціям-виконавцям. Менеджери в організаціях-клієнтах, які мають чіткі модулі і програми, що підлягають розвитку, передають їх аутсорсерам для розробки програм.

Місцева/офшорна модель всесвітньої (глобальної) доставки. Це класичний ІТ-офшоринг, здійснюваний більшістю провайдерів розробки програмного забез­печення, де вони беруться за проекти, модулі або програми клієнта, створюють невелику команду на місці, яка працює з менеджерами і командою замовника й координує роботу з офшорною командою, яка виконує основну частину роботи. Це найбільш зрілий ступінь «оф­шорингу індивідуальних проектів».

Мультипідрядний офшоринг (мультисорсинг). Обговорюючи моделі офшорингу, ми вказували, що це стосунки між замовником і одним виконавцем. Проте, на­справді, клієнт може мати безліч аутсорсерів. Організації намагаються мінімізувати рівень ризиків при застосування стратегії аутсорсингу за допомогою створення списку з вибором найкращих виконавців. Для організації аутсорсера це крок до підвищення прибутку; для органі­зації-клієнта це послуга зі створення додаткової вартості, оскільки їх працівникам не доводиться управляти повсякденними завданнями.

Офшоринг є комплексним стратегічним рішенням для здешев­лення бізнесу. Організації витрачають значну частину часу, склада­ючи стратегію і плануючи модель, відповідну специфічним потребам того чи іншого бізнесу. Західні компанії, вивчаючи аргументи за і проти застосування різних моделей аутсорсингу, інколи пристосову­ють їх до свого бізнесу, створюючи гібридні моделі. Багато великих постачальників послуг пропонують клієнтам набори змішаних варі­антів і інколи описують перехід від однієї моделі до іншої в міру того, наскільки клієнт розуміє сенс офшорингу.

Дослідження, проведене фахівцями дослідницького центру (СІВЕR), дозволило виявити, що на даному етапі практика і стратегія більшості компаній мають схожі основоположні характеристики.

По-перше, як показало дослідження, стратегію офшорингу мож­на розділити на три основні етапи:

1) офшоринг використовується як інструмент підвищення ка­піталізації і мінімізації витрат за рахунок залучення дешевої робочої сили;

2) «на відкуп» стороннім організаціям віддаються деякі бізнес-процеси (наприклад бухгалтерія або управління людськими ресурсами);

3) офшоринг разом з іншими бізнес-процесами починає створювати додану вартість, дозволяє компанії залишатися інноваційною, рости і розвиватися.

Всі три етапи не обов'язково протікають в строгій послідовності один за одним. У деяких компаніях вони можуть протікати одночас­но - залежно від того, як і наскільки точно компанія сформулювала свою аутсорсингову стратегію.

По-друге, довгий час офшоринг був доступний тільки потужним корпораціям. Віддаючи бізнес-процеси на відкуп іноземним компані­ям, корпорації укладали з ними довготривалі договори. Проте дослі­дження показало, що на сучасному етапі умови укладення офшорин-гових договорів стали гнучкішими. Це, в свою чергу, відкрило дорогу в сферу офшорингу малому бізнесу. Половина офшорингових договорів малого і середнього бізнесу стосуються ІТ-аутсорсингу таких послуг, як проектування, дослі­дження, розробка і дизайн нових продуктів. Дев'ять із десяти опита­них компаній розглядають аутсорсинг як довготривалу стратегічну політику, що буде сприяти розвитку і зростанню бізнесу.