Чинник ЕГП.

Ринкової кон’юнктури (в залежності від попиту і пропозиції товарів, послуг, робочої сили).

Соціальний (поліпшення умов праці, подолання диспропорцій у зайнятості населення).

D. Соціально-економічні фактори

Споживчий фактор.

Транспортний.

По відношенню до транспортного фактору можна виділити три групи галузей:

· галузі що тяжіють до джерел сировини і палива в зв’язку з значним перевищенням вартості перевезення сировини над готовою продукцією;

· галузі, в яких перевезення сировини і палива є дешевшими, ніж перевезення готової продукції;

· галузі, що мало реагують на транспортний фактор і розміщуються незалежно від собівартості перевезень.

Закон Рейлі. Є місто А і місто В і точка М, яка може тяжіти до міста А до міста В.

,

де А_am - сила тяжіння міста А, B_bm - сила тяжіння міста В, R – відстань між точками і містом.

4. Екологічний фактор.

Принципи розміщення продуктивних сил:

1. Принцип раціонального розміщення виробництва:

· розміщення матеріаломістких, енергомістких галузей у районах сировини,

· наближення працемісткого виробництва до районів і центрів зосередження трудових ресурсів,

· наближення масового виробництва, малотранспортабельної продукції до районів споживання,

· запобігання зустрічним перевезенням однотипної продукції з одного району до іншого.

1. Оптимального розміщення виробництва.
2. Принцип збалансованості і пропорційності (дотримання рівноваги між виробництвом і наявною сировиною, між виробництвом і споживанням продукції).
3. Принцип комплексного розміщення виробництва.
4. Принципи розміщення підприємства згідно з раціональними формами суспільної організації виробництва (комбінування, концентрація, кооперування, спеціалізація).
5. Принцип урахування міжрайонного територіального поділу праці.
6. Принцип збереження екологічної рівноваги.
7. Принцип обмеженого централізму – обмежити вплив центру.