Вивчення рідного краю – передумова розвитку екскурсійного туризму.

План

Лекція № 4.

Тема: Організація і проведення екскурсій з учнівською та студентською молоддю.

1. Вивчення рідного краю – передумова розвитку екскурсійного туризму.

2. Туристичні та екскурсійні можливості Сумщини, Чернігівщини, Полтавщини, Криму, Карпат.

3. Правила проведення екскурсій з учнівською та студентською молоддю.

- Загальні положення.

- Права і обов’язки адміністрації, що проводить екскурсію.

- Вимоги до учасників, складу групи та керівників подорожі.

4. Обов’язки та права учасника екскурсійної подорожі.

5. Підведення підсумків екскурсії.

6. Планування екскурсій в системі туристичної роботи в школі та позашкільному закладі.

Література.

Основна:

1. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна краєзнавчо-туристична робота, Київ, „Вища школа”, 1995.

2. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України. Київ, 2006

3. Грабовський Ю.А., Скалій О.В., Скалій Т.В. „Спортивний туризм”, Тернопіль, Навчальна книга, 2008 р.

4. Колотуха О.В. Потенціал дитячо-юнацького туризму в Україні.

Додаткова:

1. Остапець О.А. „Педагогіка туристско-краеведческой работы в школе», М. 1985.

Культурно-історичні, природні об’єкти відіграють надзвичайно важливу роль для задоволення пізнавальних потреб юних громадян України. Це насамперед пам’ятники культури й архітектури, природні пам’ятки, сади, парки, музеї (краєзнавчі, художні, літературні, меморіальні музеї-виставки), пам’ятні історичні місця, високо естетичні сучасні архітектурні ансамблі, будівлі, промислові та сільськогосподарські підприємства та інші, які використовуються для пізнання краю, його історії, культури, фольклору, обрядів, звичаїв населення.

Пізнавальний туризм включає подорожі з метою огляду та вивчення пам’яток історії і культури, природи, етнографічних та господарських особливостей місцевості й населення, типових природних комплексів, загального вигляду місцевостей поза зоною постійного проживання і в ній.

Організоване знайомство з визначними місцями відбувається, як правило, у процесі екскурсії.

Екскурсії – колективні відвідування визначних місць або будь-якого об’єкту з науковою, освітньою, навчально-виховною, розважальною (для загального культурного розвитку) метою.

Екскурсії розрізняють пішохідні, за допомогою будь-якого засобу пересування (навіть, екзотичного), та з використанням будь-якого виду транспорту.

Під час екскурсії важливо зберегти підвищене емоційне сприйняття туриста (екскурсанта), що висуває певні вимоги до концентрації об’єктів огляду, їх різноманіттю, привабливості та пропускній здатності. Мінімальний набір об’єктів пізнавального туризму може дати будь-яка місцевість.

Екскурсія є одним з основних засобів вивчення рідного краю під час одно - і багатоденних туристичних подорожей. При проведенні спортивних походів, екскурсії, як правило, здійснюються перед виходом на маршрут або по його завершенню. Інколи можливе проведення екскурсій під час днювань.

Екскурсії, що проводяться для школярів, вимагають від керівників та екскурсоводів ретельної попередньої підготовки, вмілого проведення. Вони мають великі дидактичні переваги над класними заняттями і відзначаються високою педагогічною ефективністю. Багаторічний досвід організації та проведення екскурсій у школі засвідчує їх величезну роль у навчальному процесі. На екскурсіях учителі разом зі своїми вихованцями мають справу з такими об’єктами, явищами і процесами, які наочно можна показати тільки в натурі. Екскурсії у природу і на виробництво мають велике значення для виховання в учнів почуття патріотизму: тут у всій повноті розкривається чарівність та різноманіття рідної України.

Отже, екскурсії є важливою формою патріотичної роботи серед шкільної молоді. Сьогодні, коли питання раціонального природокористування та охорони природи набули першорядного значення, роль екскурсій у природу ще більше зростає.

Екскурсія, як і урок, має свою мету, тему, план і свої методи роботи. Мета екскурсії визначається змістом матеріалу, що вивчається, а саме: попереднє накопичення уявлень; збирання ілюстративного матеріалу; закріплення матеріалу; вироблення умінь і навичок самостійної роботи на місцевості.

Основними методами роботи на екскурсіях є групові спостереження; їх поєднують із самостійною роботою учнів.

Особливу роль в розвитку світоглядної позиції молодого покоління відіграють пам’ятки історії й культури туристсько-екскурсійної галузі як наочне свідчення таланту народу, його тисячолітньої історії. Як свідчить екскурсійний досвід в дитячо-юнацькому туризмі роль пам’яток історії, культури та природи зводиться до виконання таких функцій:

- виховної – виховання у підростаючого покоління патріотичних почуттів, любові до рідного краю, його історії та культури;

- просвітницької – поширення відомостей і знань із галузей науки. Культури, мистецтва;

- емоційно-естетичної – дати юній особистості матеріал для естетичних переживань, викликати почуття задоволення, насолоди прекрасним;

- економічної – підвищення рентабельності туристських послуг шляхом організації екскурсійних заходів, пом’якшення сезонної нерівномірності, створення умов для ефективного цілорічного відпочинку;

- практичної – стосується пам’яток архітектури, які мають експлуатаційну цінність і можуть служити базою для розгортання постійних або тимчасових експозицій, туристських закладів, підприємств харчування, торгівлі та ін.;

- містобудівної – формування своєрідного художньо-виразного середовища відпочинку, розкриття історичної індивідуальності конкретного населеного пункту, його архітектурних традицій.

Можна цілком упевнено констатувати, що весь комплекс пам’яток історії та культури відіграє суттєву роль у розвитку дитячо-юнацького туризму, рширенні тематики маршрутів і екскурсій, забезпечує ефективний і змістовний відпочинок, а також безпосередньо впливає на прибутковість туристсько-екскурсійного обслуговування.