Тема 2. Населення і трудові ресурси суспільства.

1.Населення, як суб”єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ.

2.Відтворення населення, показники його природного і механічного руху.

3.Структура і розміщення населення України.

4.Соціально-кономічна категорія „трудові ресурси”.

2.1. Населення як сукупність людей, що природно-історично склалася, постійно відновлюється і проживає на визначенній території. У цьому ж розумінні в економічній літературі може використовуватися категорія „народонаселення”.

Населення це найбільш загальне поняття для означення людських ресурсів.

Як самостійна етнічна спільність українська народність склалася в 16 столітті. Починаючи з 17 соліття українська народність трансформувалася в націю.З того часу вперше була визначена більш менш достовірна чисельність населення України- 5,6 млн, у 1870 році населення України вже складало 18 млн., у 1913 році- 35,2 млн осіб.На початку сторіччя населенню України були властиві високий рівень народжуваності і смертності, перехід до сучасного типу відтворення населення почався в кінці 19 століття з повільгого зменшення смертності, а потім і народжуваності.

Перенаселення в кінці 19- початку 20 століття призвело до масової міграції населення за межі України в основному в Сибір і Далекий схід. Значним було перенаселення і за океан, переважно із західно українських земель. Еміграція західноукраїнського населення продовжувалося і в 1919-1939 роках.

Великі людські втрати Україна понесла у роки Великої вітчизняної війни, коли загинув кожний шостий мешканець і більше 2 млн. Було вивезено в гітлерівське рабство. Довоєнний рівень населення було відновлено і дещо перебільшено лише в 1959 році.

В останній чверті 20 сторіччя збільшення населення України уповільнилося

У зв”язку зі зміною типу відтворення населення і довготерміновими демографічними наслідками війн. А починаючи з 1993 року населення України щорічно зменшується приблизно на 300-400 тис. Фактори: економічна криза, зміна типу відтворення, негативні тенденції у міграційних процесах.

Населення залежно від цілей аналізу класифікують за різними ознаками. Міжнародною організацією праці рекомендована класифікація населення, відповідно до якої воно поділяється на економічно активне і економічно неактивне.

Економічно активне населення- це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і надання послуг.Економічно активне населення складається з кількості зайнятих і кількості безробітних.

До зайнятих економічною діяльністю належать особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного і неповного робочого часу, працюючи індивідуально, працюючі в особистому підсобному господарстві. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які працювали протягом тижня не менше 4 годин., незалежно була це постійна чи тимчасова робота.

Безробітні за методикою МОП – це особи у віці 15-70 років( як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості, які не мають роботи, шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

Економічно неактивне населення за методикою МОП- це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. Д оних належать:

- учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання,

- особи, що одержують пенсії за віком або пільгові.,

- Особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими,

- Особи, які зневірилися знайти роботу і припинили її пошук.

- Динамика основних показників ринку праці