Історія становлення
Лекція 12 Національне космічне право України
Контрольні питання
1. Чому так важливо однозначне тлумачення основних термінів і понять міжнародного космічного права ?
2. Які шляхи вирішення проблеми демілітаризації космосу?
3. У чому полягає суть делімітації космічного і повітряного просторів?
4. Як сформулювати проблему “запускаючої держави” для сучасного стану розвитку космонавтики?
5. Охарактеризуйте проблему статусу п’яти основних міжнародно-правових документів з питань космосу та ефективність застосування норм міжнародного космічного права в сучасній практиці держав світу.
6. У чому вбачаються негативні наслідки невирішення проблеми “космічного сміття”?
7. Як пояснити небажання держав приєднуватися до Угоди про Місяць?
8. Сформулюйте проблему збереження прав інтелектуальної власності, створеної в процесі космічної діяльності?
12.1. Історія становлення.
12.2. Сучасний стан і структура національного космічного права.
12.3. Конституція України про правове регулювання націо-нальної космічної діяльності.
12.4. Закон України “Про космічну діяльність” – космічна конституція України.
12.5. Проблеми та перспективи розвитку національного космічного права.
Література: [33, 78 - 112].
Космічне право в Україні було започатковано із заснуванням Національного космічного агентства України у 1992 році, тобто після проголошення незалежності [16].
І це в той час, коли Україна у складі СРСР була визнаним центром ракетобудування, який не тільки вніс левову частку в створення ракетно-ядерного щита наддержави, але й успішно вирішував проблеми вивчення і використання мирного космосу, у тому числі й на міжнародному рівні: 22 із 24 КА серії “ІНТЕРКОСМОС” були створені саме тут, а загальна чисельність створених в Україні КА - понад 400. Водночас розвиток космічного права у часи СРСР було виключним привілеєм московських і ленінградських юристів-міжнародників. Ні спеціалістів, ні наукових досліджень у цій галузі права в Україні не було, та й про яке право в одній з найсекретніших тоді сфер діяльності можна було говорити - все регламентувалось виключно постановами Політбюро, ЦК або рішеннями Ради Міністрів СРСР.
Тільки з набуттям незалежності нашою країною стало можливим формування національних пріоритетів космічної діяльності, визначення її цілей та засад, нарешті, науково та економічно обґрунтоване планування подальшого розвитку української космічної галузі, її нормативно-правової бази, у тому числі й досліджень міжнародно-правових проблем.
Основною умовою, яка надає об’єктивну можливість нашій країні самостійно з урахуванням своїх інтересів розвивати національну космічну галузь, рівноправно співробітничати із провідними космічними країнами і, нарешті, отримувати як моральні, так і важливі матеріальні здобутки, є проголошення державної незалежності. Першими законодавчими актами, які започаткували цей процес, були “Декларація про державний суверенітет України”, ухвалена Верховною Радою 16 липня 1990 року та “Акт проголошення незалежності України”, прийнятий вищим законодавчим органом нашої держави. Україна як суб’єкт міжнародного права затвердилася у світовому співтоваристві. Її визнали більшість держав світу.
Перші кроки з розвитку космічного права в Україні було зроблено у 1992 році, коли вийшов Указ Президента України про заснування Національного космічного агентства (НКАУ), та прийнято постанову Уряду про затвердження Положення про НКАУ. Наступною постановою КМУ прийнято Державну космічну програму України (1994 р.), яка розроблювалася за безпосередньої участі першого Генерального директора НКАУ В.П. Горбуліна. У цей самий час у зв’язку з розгортанням робіт в НКАУ над проектом першого закону України з питань космічної діяльності (“Про космічну діяльність”) при підтримці провідних фахівців Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (ІДП) розпочато національні наукові дослідження проблем МКП і започатковано підготовку відповідних наукових кадрів.
Після утворення у 1998 році на базі ІДП Міжнародного центру космічного права (МЦКП) національні наукові дослідження МКП набувають певної системності, проблематика досліджень все щільніше пов’язується з підготовкою наукових кадрів вищої кваліфікації. Останнім часом найбільш активно працюють у цій галузі права директор центру повітряного та космічного права (ЦПКП) Національного авіаційного університету канд. юрид. наук Бєглий О.В., заступник директора МЦКП д-р юрид. наук проф. Малишева Н.Р., а також наукові співробітники МЦКП канд. юрид. наук Красилич Н.Д., канд. юрид. наук Кузнєцова С.В., канд. юрид. наук Семеняка В.В., Андрушко І.П. Тематика цих досліджень охоплює широке коло питань правового регулювання національної космічної діяльності та актуальних проблем МКП, серед яких можна назвати такі, як: правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій, захист інтелектуальної власності та регламентування екологічної безпеки в процесі космічної діяльності, правові аспекти космічного сміття та страхування діяльності з дослідження та використання космічного простору, державне регулювання в космічній сфері тощо.
Виконання Державної космічної програми 1994-1997 років забезпечило вирішення комплексу організаційних, науково-технічних і правових питань становлення вітчизняної космічної галузі, серед яких найголовнішими були:
реорганізація вітчизняної кооперації підприємств і організацій галузі, що максимально забезпечило замкнений цикл виготовлення ракетно-космічних виробів в Україні;
структуризація та концентрація ресурсів, замовлень і засобів на обмеженій чисельності підприємств і організацій галузі;
формування національного інституту Головних підприємств-розробників ракетно-космічної техніки;
створення основи національного космічного законодавства, започаткування його гармонізації з міжнародним космічним правом.
За роки Першої програми було прийнято Закон України “Про космічну діяльність” (15.11.96 р.), а також множину нормативно-правових актів, що стосувались державного регулювання космічної діяльності в Україні: Укази Президента України: “Про заходи щодо вдосконалення державного регулювання космічної діяльності в Україні” (7.10.95 р.), “Про Національний центр управління і випробування космічних засобів” (12.08.96 р.), “Про заходи щодо дальшого розвитку космічних технологій” (4.03.97 р.), “Про Положення про Національне космічне агентство України” (22.07.97 р.), Постанови Кабінету Міністрів України: “Про додаткові заходи щодо державного регулювання космічної діяльності” (01.04.96 р.), “Про створення Єдиної супутникової системи передачі даних” (2.12.96 р.), “Про заходи щодо підвищення ефективності космічної діяльності” (23.12.96 р). та низку інших.