Оцінка економічної ефективності від технічних нововведень.

Сумарний економічний ефект від технічних нововве­день за певний розрахунковий період Т (Ет) обчислюється за формулою:

 

де вартісна оцінка результатів від здійснення заходів НТП за розрахунковий період, грн..,

вартісна оцінка витрат на здійснення технічних нововведень за цей же період,грн..

Такий спосіб визначення економічного ефекту є однако­вим як при обчисленні народногосподарського, так і комер­ційного ефекту від впровадження заходів науково-техніч­ного прогресу.

При обчисленні економічного ефекту слід приводити різ­ночасові витрати і результати до єдиного для всіх варіантів моменту часу - розрахункового року за допомогою коефі­цієнта приведення.

Із врахуванням фактора часу економічний ефект може бути представлений:

де , , - вартісна оцінка, відповідно, результатів і витрат у 𝗍 – му році розрахункового періоду, грн.

Початковим роком розрахункового періоду Т вважають рік початку фінансування робіт по здійсненню заходу (включаючи наукові дослідження), а кінцевим - момент завершення всього життєвого циклу заходу (визначається нормативними строками оновлення продукції з врахуван­ням її старіння).

5. Вартісна оцінка результатів впровадження технічних новинок за розрахунковий період здійснюється:

 

 

Ці результати є сумою основних () і супутніх (результатів:

 

Оцінка основних результатів здійснюється за формулами:

а) для нових засобів праці тривалого використання

 

б) для нових предметів праці

 

де ціна одиниці продукції, виробленої з використанням нових засобів або предметів праці у 𝗍 – му році, грн.;

обсяг використання нових засобів або предметів праці в 𝗍-му році, натур, одиниць;

продуктивність засобів праці 𝗍 – му році, натур, одиниць;

витрати предметів праці на одиницю продукції у 𝗍 – му році, натур, одиниць.

Оцінка супутніх результатів включає додаткові еконо­мічні результати в різних сферах народного господарства, а також економічну оцінку соціальних і екологічних на­слідків від реалізації заходів НТП, яку можна здійснити за формулою:

 

 

девартісна оцінка соціальних та екологічних наслід­ків від технічних нововведень 𝗍 – му році, грн.;

розмір окремого результату в натуральних ви­мірниках з урахуванням масштабів його впровадження в 𝗍 – му році;

вартісна оцінка одиниці окремого результату в 𝗍 – му році, грн.;

n – кількість показників, які враховуються при визна­ченні впливу технічних нововведень на навколишнє середо­вище і соціальну сферу.

Сумарні витрати на реалізацію технічних новинок за розрахунковий період включають витрати на виробництво () і використання () продукції:

 

При цьому витрати на виробництво і на використання обчислюються однаково з урахуванням фактора часу:

 

де поточні витрати при виробництві (використанні) продукції у 𝗍 – му році без амортизаційних відрахувань на реновацію, грн.;

одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в 𝗍 – му році, грн.;

залишкова (ліквідаційна) вартість основних фондів, що вибувають у 𝗍 – му році, грн.

До складу поточних витрат () включаються витрати, які враховуються за існуючого порядку калькулювання собівартості продукції, а на ранніх стадіях розробки нової техніки (коли відсутня конкретна інформація для розра­хунку поточних витрат) використовується один із можли­вих методів обчислення собівартості проектованої нової техніки:

ü метод питомих ваг;

ü графоаналітичний;

ü кореляційний;

ü планової калькуляції.

До складу одноразових витрат () включаються капі­тальні вкладення та інші витрати одноразового характеру, які необхідні для створення і використання нової продукції, незалежно від джерел фінансування.

При обчисленні економічної ефективності може виник­нути ситуація, коли нове технічне рішення виявиться вигід­ним для народного господарства в цілому, але призведе до зростання витрат і погіршення інших показників роботи наукових організацій, підприємств-виробників. Тому, крім обчислення загальної величини економічного ефекту, слід визначити частку його, що має одержати кожний причет­ний до процесу створення і впровадження нововведення. Тобто, необхідно обчислювати комерційний ефект, для оцінки якого в ринкових умовах може використовуватись показник прибутку, що залишається в розпорядженні нау­кової організації, підприємства ():

 

де виручка від реалізації продукції науково-технічного або виробничо-технічного призначення у 𝗍 – му році, грн.;

собівартість продукції у 𝗍 – му році, грн.;

загальна сума податків і виплат з балансового прибутку наукової організації, підприємства у 𝗍 – му році, грн.

Крім того, при аналізі ефективності технічних ново­введень можуть використовуватись інші показники, напри­клад, коефіцієнт економічної ефективності одноразових витрат (капіталовкладень), строк їх окупності тощо.

Результати реалізації технічних нововведень впливають на госпрозрахункові показники роботи споживачів нової техніки та інших нововведень.

Наприклад, приріст прибутку за рік від виробництва продукції за допомогою нової техніки (∆П) визначається за формулою:

де собівартість одиниці продукції, виготовленої за допомогою базової і нової техніки, грн./од.;

гуртова ціна одиниці продукції при використан­ні базової і нової техніки, грн./од.;

обсяг виробництва продукції за допомогою ба­зової і нової техніки, натур, од./ рік.

Умовне вивільнення працюючих у зв'язку із впрова­дженням нової техніки (∆Ч) визначається із залежності:

 

де продуктивність праці до і після впровадження нової техніки, грн./чол.

Економія капітальних вкладень (∆К) визначається із співвідношення:

 

де питомі капіталовкладення при використанні ба­зової і нової техніки, грн./од.;

продуктивність одиниці базової і нової техніки за одиницю часу, натур, од, або грн. за одиницю часу.

Зниження матеріальних витрат (∆М) обчислюється:

 

дематеріальні витрати на одиницю продукції при використанні базової і нової техніки, грн./од.