Методика оцінювання конкуренто-спроможності.

На сьогодні при оцінюванні конкурентоспроможності продукції, зокрема ін­новаційної, багато хто з науковців і менеджерів підприємств час­то не враховує, що аналогічні види інноваційної продукції різних виробників:

по-перше, можуть бути розраховані на різні терміни використання (час ефективної експлуатації) або на різну граничну кількість певних операцій, які можна виконати з використанням певного виду інноваційної продукції, що не­рідко впливає на її ціну та величину експлуатаційних витрат;

по-друге, можуть бути розраховані на різні види енергоресурсів і витратних матеріалів, що мають неоднакову ціну, яка по-різному змінюється протягом пе­ріоду використання продукції;

по-третє, можуть потребувати періодичної заміни певних комплектуючих, вартість яких суттєво коливається залежно від їхнього виробника;.

по-четверте, можуть підпадати під систему різноманітних знижок на купів­лю і сервісне обслуговування інноваційної продукції тощо .

 

2.Оцінювати конкурентоспроможність інноваційної продукції.

Оцінювати конкурентоспроможність інноваційної продукції можна, порів­нюючи її із:

1) аналогічним видом інноваційної продукції конкурентів;

2) про­дукцією конкурентів, що не є інноваційною, але частково або повністю задоволь­няє ту потребу, яку має задовольняти запропонована підприємством Інноваційна продукція;

3) умовним її еталоном, який формується шляхом створення комбі­нації з найкращих значень параметрів, що характеризують конкурентоспромож­ність продукції усіх виробників, присутніх на ринку країни або на міжнародних ринках;

4) гіпотетичною (якої ще нема) продукцією, котра мала б максимально задовольняти певну потребу споживачів.

Економічний ефект від впровадження технічних нови­нок розраховується на всіх етапах реалізації й за весь період здійснення цих заходів і визначається як різниця між вар­тісною оцінкою результатів та вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за цей період.