Класифікація персоналу підприємства
Залежно від виконуваних функцій
Ø Робітники – це працівники, які безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей.
Робітники в залежності від відношення до процесу створення продукції поділяються на основні (які безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення продукції) і допоміжні (які виконують функції обслуговування основного виробництва).
Наприклад:
листоноші, телефоністи, оператори зв'язку, прибиральники, кур'єри, чергові, сторожі, гардеробники та ін.
Ø Службовці – це працівники, які здійснюють підготовку і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль.
Наприклад:
діловоди, архіваріуси, касири, коректори технічної документації, стенографісти, табельники, обліковці та ін.
Ø Спеціалісти – це працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами.
Наприклад:
інженери, бухгалтери, механіки, економісти, редактори, ревізори, психологи, товарознавці, соціологи, енергетики, юрисконсульти та ін.
Ø Керівники – це працівники, які займають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів.
Наприклад:
директори (генеральні директори), начальники, управляючі, завідуючі, головні спеціалісти, майстри, голови, а також заступники керівників, що займають перелічені посади.
Залежно від специфіки та складності виконуваних робіт
Ø Професія – це вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань і практичних навичок.
Ø Спеціальність – це комплекс знань у межах професії і характеризує відносно вузький різновид трудової діяльності.
Ø Кваліфікація – це якість, складність праці і є сукупністю спеціальних знань і навиків, які визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.
За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи:
v висококваліфіковані;
v кваліфіковані;
v малокваліфіковані;
v некваліфіковані.
| Кваліфікаційні групи робітників | Основні виконувані роботи | Термін підготовки стажування, досвід |
| Висококваліфіковані | Особливо складні та відповідальні роботи (ремонт і наладка складного обладнання, виготовлення меблів тощо) | Понад 2-3 роки, періодичне стажування, великий практичний досвід роботи |
| Кваліфіковані | Складні роботи (метало- та деревообробні, ремонтні, слюсарні, будівельні тощо) | 1-2 роки, чималий досвід роботи |
| Малокваліфіковані | Нескладні роботи (апаратурні, деякі складальні, технічний нагляд тощо) | Кілька тижнів, певний досвід роботи |
| Некваліфіковані | Допоміжні та обслуговуючі (вантажники, гардеробники, прибиральники тощо) | Не потребують спеціальної підготовки |
Конкретний рівень кваліфікації робітників визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників і характеризується розрядами.
Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів, службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи.
Спеціалістів розрізняють:
o найвищої кваліфікації (що мають наукові ступені та звання);
o вищої кваліфікації (зі значним досвідом практичної роботи та вищою спеціальною освітою);
o середньої кваліфікації (з певним практичним досвідом та середньою спеціальною освітою);
o спеціалісти-практики (не мають спеціальної освіти, але мають практичний досвід і займають відповідні посади).
На сьогоднішній день співвідношення між категоріями персоналу на пересічному підприємстві України є приблизно таким: 18% - керівники, спеціалісти, службовці; 82% - робітники.