Поняття, склад і структура оборотного капіталу
Товарне виробництво характерне для всіх суспільно-економічних формацій. На різних етапах розвитку товарне виробництво має специфічні особливості, які обумовлені виробничими відносинами, властивими даному способу виробництва
. Основою товарного виробництва в умовах ринкових відносин є приватна власність.
Кінцева мета товарного виробництва формується на основі використовування продуктивного капіталу. Його складовою частиною є оборотний капітал, або оборотні кошти.
Оборотні кошти промислового підприємства складаються з оборотних фондів і фондів обігу.
Оборотні фонди -це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.
Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються на готову продукцію.
Найбільшу питому вагу у складі оборотних фондів підприємства мають виробничі запаси.До їх складу входять:
сировина, основні і допоміжні матеріали;
паливо;
куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;
тара і тарні матеріали;
запасні частини для ремонту;
малоцінні та швидкозношувані предмети (господарський інвентар, малоцінні інструменти та ін.) хоч і є засобами праці, проте мають термін служби менший одного року і для спрощення обліку відносяться до оборотних фондів).
Незавершене виробництво- такі предмети праці перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.
У складі незавершеного виробництва виділяють напівфабрикати власного виробництва,тобто такі предмети праці, які повністю пройшли обробку в одному підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах цього ж підприємства.
Витрати майбутніх періодівне є речовим елементом оборотних фондів, це грошові витрати, здійснені в даному періоді, але будуть віднесені на собівартість продукції частинами в наступних періодах (раціоналізація і винахідництво, проектування різних заходів, придбання різного роду інформації).
Співвідношення між окремими елементами оборотних фондів до їх загального обсягу, виражене у відсотках, називають виробничо-технологічною структурою оборотних фондів.
Ця структура має відмінності залежно від:
характеру виробництва;
тривалості технологічного циклу;
видів продукції;
територіального розміщення виробництва та ін.
Ефективному використанню матеріальних ресурсів сприяє їх нормування.