Економічна основа підприємництва

Економічною основою підприємницької діяльності є приват­на власність. Власність — це відносини, які складаються між суб'єктами власності щодо привласнення засобів виробництва і результатів праці.

Відносини власності на засоби виробництва покладені в ос­нову всіх виробничих відносин будь-якої економічної системи господарювання. Основою відносин власності є відносини при­власнення засобів виробництва та його результатів, які охоп­люють володіння, розпорядження та користування.

Володіння — відносини фактичного панування суб'єкта над об'єктом власності.

Розпорядження — фактичне здійснення влади власника над об'єктом власності, фактичне управління нею.

Користування — процес фактичного вилучення корисних властивостей з об'єкта власності для задоволення конкретних потреб.

Відносини власності — "основна конструкція" економіки, вони охоплюють весь господарський процес. Це дає підставу для твердження, що економічні системи відрізняються за ти­пами власності.

Історія не знає прикладів переходу до ринкової економіки без опори на приватну власність. Відомо, що такі форми влас­ності, як групова, колективна, кооперативна, акціонерна, па­йова, історично виникли в результаті розвитку приватної влас­ності, вийшли з неї і прийшли їй на зміну. Те саме можна ска­зати і про державну власність. Ця форма покликана коригува­ти розвиток приватної власності, усувати властиві їй супереч­ності, а в разі потреби — через денаціоналізацію знову поверта­тись у приватну власність. Яскравий приклад цього — рефор­ми М. Тетчер у Великобританії.

Отже, економічною основою підприємництва є приватна власність. У системі підприємництва вся власність належить окремим громадянам чи компаніям. Ні суспільство в цілому, ні уряд не володіють нічим. Вся власність за своєю сутністю є приватною. Володіння власністю — це також володіння вла­дою. Ті, хто контролюють власність, здатні впливати на дії ін­ших. Оскільки право приватної власності дає змогу поширити володіння власністю серед великої кількості людей, то і влада розподіляється між членами суспільства більш широко. Це обмежує небезпеку концентрації влади в руках у не багатьох, а історія показує, що концентрація влади призводить до зловжи­вання цією владою.

Приватна власність об'єктивно сприяє також збереженню ре­сурсів. Те, як ми поводимося з власністю, безпосередньо зале­жить від прав, які має власник цієї власності. Власник має право:

— вирішувати, як саме використовувати свою власність;

— передавати, продавати свою власність;

— користуватися доходами та іншими вигодами, які дає його власність.

Маючи приватну власність, кожен може користуватися цими правами. Отже, слід захищати цю власність і піклуватися про неї.

Такі дії найбільше відповідають інтересам людей, оскільки власність визначає добробут. Власність — це багатство. Коли власність втрачає вартість, її власник втрачає частину багат­ства. Право приватного володіння власністю змушує нас пра­цювати більше і продуктивніше, що, у свою чергу, веде до еко­номічного зростання. Таким чином, приватна власність висту­пає економічною основою підприємництва і розкриває простір для його функціонування і розвитку.