Організаційний період табірної зміни

Періоди табірної зміни

Як правило, табірна зміна триває 21-26 табірних днів. В організації чітко визначаються три періоди: організаційний, основний, підсумковий.

Організаційним періодом називається час від приїзду дитини в табір до свята відкриття табірної зміни. В цей термін проходить адаптація дітей до життя в таборі, закладаються основи створення тимчасового дитячого колективу, формуються органи самоврядування. Даний період надзвичайно насичений різноманітними конкретними справами, які потрібно вирішити на протязі дня педагогічному колективу:

ü познайомити дітей з вимогами, що стосуються відносин з дорослими в таборі і всередині загону, організації їх побуту і режиму дня;

ü розповісти дітям про табір і його історію, традиції, про людей, що працюють у ньому;

ü дати дітям можливість познайомитися один з одним. Найбільш вдалим варіантом є “Вогник знайомств”. Він може проводитися у формі знайомства “Розкажи мені про себе”.

У додатку №3 подано приклади ігор на знайомство в організаційний період табірної зміни.

Динаміка розвитку групи вихованців в дитячому оздоровчому закладі

Специфічною є динаміка розвитку групи вихованців, що охоплює п’ять фаз розвитку:

1. Фаза орієнтації «Хто інші?». Це час різносторонньої орієнтації в групі. Взаємини в групі нерішучі: спочатку члени групи витримують дистанцію, щоб відчувати себе в безпеці, проявляють тільки позитивні якості, щоб інші їх підтримали. Нерішучість може також виявлятися в замкнутості. Члени групи знайомляться, «притираються», з'ясовують взаємні очікування і шукають загальні форми спільного перебування.

2. Фаза боротьби за владу «Де моє місце? Чи можу я завоювати визнання?». Група познайомилася і почала працювати разом. Члени групи не задоволені роботою в групі, вони засуджують поведінку інших членів групи. Кожен член групи має вплив на розвиток групи в цілому. Група повинна домовитися про подальше співжиття, домовитися, як ухвалюватимуться рішення про спільну роботу.

3. Фаза довіри «Так, ми разом!». Члени групи раді кожній зустрічі. Захисна дистанція і способи поведінки, характерні для фази орієнтації, зникають. У такій атмосфері відверто висловлюються бажання, відбувається обмін думками і з'ясування відносин. Члени групи обговорюють різні ідеї, і самі можуть зробити вибір, враховуючи і відстоюючи свої інтереси. Проте ідеї швидко згасають, оскільки статус і відносини в групі зараз – центральна потреба. Завдання вихователя – формувати і зберегти довіру в групі. Має стати активнішим знайомство членів групи один з одним. Історії життя і плани, навики самопізнання, як і з'ясування відносин через особистий зворотний зв'язок зараз можуть бути змістом роботи з групою. У фазі довіри група не може приймати нових членів. Для цього вона повинна повторити дві перші фази розвитку групи.

4. Фаза самостійності «Ми різні, і нам потрібен кожний з нас». Бажання групи діяти непохитне. Якщо є труднощі, група шукає рішення. Група хоче розширити зв'язки: вона встановлює контакти з іншими групами. Вихователь у ролі наставника.

5. Фаза розставання «Розставання наближається, ми розлучаємося». Наростає незадоволення, всіх охоплює туга, провину звалюють один на одного. Є дві причини розпаду групи: 1) група розпадається, оскільки закінчується табірна зміна; 2) група розпадається, тому що її члени починають орієнтуватися на інше або група вже втратила колишнє значення і важливість. Розпад групи емоційно нелегкий, тому що розставання викликає смуток. Завдання вихователя групи – створити умови для конструктивного розпаду групи.

У тісному активному спілкуванні повніше розкриваються здібності дитини. Тут помітно те, що в школі приховується від вчителів і однокласників. Протягом табірної зміни кожен учень приймає участь у 50-70 виховних заходах. Такий об’єм виховної роботи з колективом класу в умовах школи здійснюється потягом майже цілого навчального року.

Мета виховання в літньому оздоровчому таборі (залежно від вікових особливостей зміни) полягає у проведені кожного дня змістовної, цікавої і активної роботи з організації самодіяльності вихованців. Слід працювати так, щоб у загоні не нудьгували. Протягом зміни (21-26 днів) загін має виконати не одну цікаву і важливу справу. Зокрема, - навчитися корисного ремесла, провести спартакіаду, організувати корисні справи, тощо.

Звісно, реалізація завдань і змісту роботи таборів, їх оздоровчої і виховної функції залежить від педагогічного колективу табору, його виховного потенціалу, методично-обґрунтованої логіки табірної зміни та педагогічної майстерності вихователів. Дитячі оздоровчі заклади будуть мати досить високий виховний ефект в тому випадку, коли педагог володіє високим моральними якостями, достатнім рівнем знань. Користується авторитет. Діти люблять насамперед педагогів, в яких вони бачать людей справи, висококваліфікованих спеціалістів. А серед них в більшості випадків, діти віддають перевагу найбільш чуйним і добрим.

В організації життя дитячого колективу і вожатому і вихователю необхідно спиратись на ініціативу, самодіяльність дітей, розвивати у них прагнення до самостійних дій, спрямованих на громадсько-корисні справи. Для цього необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і планувати роботу свого колективу, здійснювати її, вміти аналізувати і оцінювати участь в них кожної дитини.

В таборі дорослий виступає не лише в ролі вожатого чи вихователя, але й товариша, порадника, батька. Дитячий колектив повинен стати сім'єю, в якій кожна дитина почувала б себе захищеною. У додатках під №4 нами подано пам’ятку вожатому, якої слід дотримуватися у спілкуванні з дітьми.

Від вожатого і вихователя вимагають, в першу чергу, любові до дітей – дітей вередливих і спокійних, добрих і сердитих, до хлопчиків і дівчаток. Саме любов допомагає знайти підхід до дитини, зрозуміти її почуття, думки, прагнення, що в свою чергу породжує дитячу симпатію.

В колективі педагогів повинні бути строгі і вимогливі вихователі, м'якого і ліричного складу люди. Справа в тому, що ідентичності виховання досягти не можливо, бо вони люди, а кожна людина унікальна. Важливо підкреслити, що такої ідентичності добиватися і не слід. Єдиний підхід до дітей не виключає різноманітності способів взаємодії із сторони педагогів.

Якщо вихователь уміє співати, танцювати, розуміється в різних проблемах, то це передається й дітям. Найулюбленіша справа вихователя може стати загальною для всього загону. Мікроклімат та умови, які будуть оточувати дітей протягом зміни, мають переконати, що їх чекали, що їм раді. Дрібниць у роботі вихователя не буває: його вчинки, слова, інтонація міцно відкладаються в свідомості дітей, і вже на основі цього в них вимальовується образ вихователя. Зробити відпочинок дітей цікавим - це основне педагогічне завдання, яке студент повинен професійно вирішити.

На даному етапі особливу увагу слід звернути на організацію чергування в таборі. За організацію чергування відповідає старший вихователь. На протязі дня чергування здійснюється загоном на чолі з загоновим вожатим, вихователем, черговим членом органів дитячого самоуправління.

Завдання чергових - слідкувати за дотриманням порядку в таборі, контролювати та організовувати виконання режимних моментів і плану дня. Напередодні чергування в загоні розподіляються обов'язки. Перед початком чергування загін приймає естафету від іншого загону. В день чергування загін піднімається на півгодини раніше звичайного. В кожному таборі повинні бути складені пам'ятки для чергових по табору. Деякі з них (приблизні) ми пропонуємо. У додатках №5 нами запропоновано пам’ятку чергового вихователя, чергового у їдальні, чергового у загоні. Також у додатках №6 представлено орієнтовні назви загонів та їх речівки, варіанти оформлення загонових куточків.