Провідні напрями ефективної інтеграції України у світове господарство

Інтеграція України повинна проходити по найбільш ефективних напрямах, які давали б можливість нашій країні забезпечити достатній рівень стабільності економіки і благополуччя населення. На думку різних учених, існують наступні шляхи ефективної інтеграції України у світове господарство:

1. Визначення специфічних сфер співпраці з країнами інших континентів. Ця співпраця повинна здійснюватися на галузевій основі, а особливо в науково-технічній, енергетичній, продовольчій і екологічній сферах. Надзвичайно важливим кроком назустріч Європі повинні стати такі акції, як приєднання України до відповідних науково-технічних (наприклад, аерокосмічною, конструювання нових матеріалів), інформаційних і іншим програмам.

2. Участь в загальноєвропейському економічному просторі, який починає формуватися. При цьому потрібний перехід до ринку і визначення галузей виробництва, які складатимуть профіль міжнародної спеціалізації економіки України. Стимулювання цих галузей і виробництва методами ринкової економіки покажуть пріоритети зміни в народному господарстві. Рішення вказаних завдань в подібному контексті можливе на принципі спільності інтересів європейських країн в забезпеченні політичної стабільності, створенні умов для ефективного функціонування загальноєвропейського економічного простору, а також рішенні тих, що стоять перед усіма державами континенту екологічних проблем.

3. Максимально тісна взаємодія з організацією ЄС, її окремими спеціалізованими утвореннями, яка все більше і більше стимулюватиме процес включення економіки України в континентальні господарські структури і взаємозв'язки. Не можна не відмітити і той факт, що за останні роки саме з країнами ЄС Україна встановила найбільш тісні контакти по міжнародній кооперації виробництва на рівні основної господарської ланки у вигляді спільних підприємств, інших форм економічного взаємодій.

4. Лібералізація зовнішньої торгівлі, яка сприяла формуванню основних інструментів ринкового механізму, встановленню зв'язків між внутрішніми і зовнішніми цінами, включенню вітчизняних товаровиробників в конкурентну боротьбу на зовнішньому ринку і підвищення міжнародної конкурентоспроможності національного виробництва [див. додаток №1, №2].

5. Вироблення чіткої позиції участі в Міжнародному валютному фонді. Світовому банку реконструкції і розвитку, Генеральній угоді по торгівлі і тарифам, Міжнародній організації праці, Всесвітньої організації торгівлі, оскільки ці організації є ключовими в міжнародній фінансовій. Торговій і соціальній регуляції.

6. Залучення іноземного капіталу у вже функціонуючі господарські об'єкти і створення іноземними інвесторами фірм і підприємств на території нашої країни [див. додаток №3]. Подібні форми економічних стосунків сприяли б введенню у виробництво сучасних технологій, надали б імпульс прогресивним зрушенням в господарській структурі України, забезпечили б вихід на світовий ринок з конкурентоздатною продукцією.

7. Якісне поглиблення співпраці в Чорноморському регіоні. Для цього потрібне встановлення режиму вільного пересування товарів, капталів і робочої сили, створення транспортно-комунікаційної інфраструктури. Україна має в розпорядженні сприятливе геоекономічне положення: займає велику територію на сході Європи, має вихід до Азовського і Чорного морям, знаходиться на перетині торгових шляхів з півночі на південь і із заходу на схід, має сухопутний і морський кордон з більшістю країн, зацікавлених в розвитку зони причорноморської інтеграції.

11.9. Міжнародні фінансові інститути і співпраця з ними України

Одним з вагомих чинників розвитку національної економіки є її співпраця з міжнародними фінансовими інституціями, яка повинна відповідати вимогам її національної безпеки і сприяти нарощуванню її могутності у світовій економічній системі. До таких інституцій належать, передусім, Світовий банк і Міжнародний Валютний фонд.

Що ж є головною метою України в такій співпраці?

Передусім, це:

§ Забезпечення кредитної підтримки інноваційного розвитку національної економіки;

§ Забезпечення залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів в розвиток пріоритетних секторів національної економіки;

§ Забезпечення фінансування пріоритетних з точки зору економічних, екологічних і соціальних інтересів держави проектів і адекватних до цього структурних реформ в національній економіці.

У цьому контексті слід визначити, що головними стратегічними орієнтирами у напрямі співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями (МФИ) являються:

· Усебічна підтримка вітчизняного високотехнологічного і наукомісткого виробництва і нарощування об'єму конкурентоздатної продукції (судно-, авіа-, машино-, автомобиле-, ракетобудування);

· Усебічна підтримка макроекономічне стабільності і екологічній збалансованості національної економіки;

· Всестороння підтримка соціальних програм національної економіки і подолання бідності в державі.

Одночасно треба припинити такі негативні явища в системі співпраці України з МФИ, як:

§ Недостатній моніторинг з боку державних органів влади з приводу ефективності реалізації проектів, які фінансуються МФИ, який потребує методичного забезпечення відповідної звітності;

§ Недостатній захист національних інтересів України в процесі реалізації проектів МФИ, яка вимагає додаткового нормативно-правового забезпечення регулювання цієї співпраці;

§ Формування нових економічних, політичних, соціальних і екологічних ризиків у зв'язку з практикою використання засобів МФИ для фінансування поточних витрат, які не є обгрунтованими з точки зору довгострокової національної безпеки держави і вимагають їх припинення.

Відповідно до Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015гг.) «Шляхом європейської інтеграції», визначені такі основні стратегічні пріоритети в співпраці з МФИ:

1. Стратегічні напрями співпраці з Міжнародним Валютним Фондом:

· Забезпечення макроекономічної і фінансової стабільності;

· Перебудова ефективною банківською і фінансовою систем;

· Реформування податково-бюджетної системи;

· Зміцнення системи соціального захисту і підвищення рівня життя населення;

2. Стратегічні напрями співпраці з Групою Світового Банку :

· Забезпечення стійкого економічного зростання;

· Перебудова фінансового сектора і забезпечення його стійкості;

· Впровадження інноваційної моделі розвитку і перебудова економічних знань;

· Подолання бідності, соціальний захист незахищених верств населення, зміцнення середнього класу;

· Усебічний і гармонійний розвиток людини;

· Захист довкілля і техногенна безпека;

· Поступова інтеграція у світові економічну і фінансову системи;

· Динамічний розвиток регіонів і усунення регіональних диспропорцій;

· Ефективний державний устрій.

3. Стратегічні напрями співпраці з Європейським Банком Реконструкції і Розвитку :

· Зміцнення банківського і фінансового сектора і забезпечення фінансових потреб малого і середнього бізнесу;

· Розвиток енергетичного сектора і міжнародних транспортних меж;

· Допомога в комерціалізації і структурних реформах у сфері муніципальних послуг і інфраструктури (зокрема транспорту. телекомунікацій і так далі) і секторі енергозбереження;

· Забезпечення ядерної безпеки;

· Підтримка і реструктуризація промислового сектора.

4. Стратегічні напрями співпраці з Чорноморським банком торгівлі і розвитку :

· Розвиток енергетичного сектора;

· Стимулювання українського експорту, передусім, в країни-члени ЧБТР;

· Фінансова підтримка сільського господарства і промисловості;

· Розвиток середнього і малого бізнесу в Україні.

Розглядаючи напрями інтеграції України у світовий економічний простір, можна сказати, що формально її національна економіка являється досить інтегрована, оскільки в наявності є такі ознаки:

- внутрішньо конвертована національна валюта;

- плаваючий валютний курс;

- функціонує Українська міжбанківська валютна біржа;

- створені валютні резерви;

- лібералізували зовнішньоторговельні зв'язки;

- здійснюються міграційні процеси.

Не дивлячись на ці ознаки інтегрованості національної економіки, зовнішньоекономічна політика вимагає істотного удосконалення. Про це свідчать рейтинги, що проводяться міжнародними економічними і громадськими організаціями.

Журнал «Foreign Policy» спільно з консалтинговою фірмою «A.T. Kearney» вивчають економічну інтегрованість 72 найбільших по рівню ВВП і чисельності населення країн світу і визначають рейтинг глобалізації на основі 12 показників, об'єднаних в 4 ключових категорії : економічна інтеграція, особисті контакти, технологічна сумісність, політична участь. У 2007г. Україна зайняла в цьому рейтингу 42-е місце, на 3 позиції нижче в порівнянні з 2006 роком. Британський журнал «The Economist» поставив Україну на 2008-2012 рік на 70-е місце з можливих 82 в рейтингу підприємницької привабливості. У рейтингу найбільш зручних податкових систем світу Україна зайняла 177 місце з 178, а загальновідомо, що податкова система країни робить великий вплив на умови і інтенсивність інвестиційних потоків. Україні необхідно активізувати приплив іноземних інвестицій, а також її входження в процеси міжнародного руху капіталів на партнерських і паритетних началах.

Висновки

Наша держава тільки входить в систему світового господарства, і від того, як цей процес відбуватиметься, залежить, передусім, можливість подальшого економічного і соціального розвитку держави як органічної підсистеми світової економіки, В процесі інтеграції у світовий економічний простір для України будуть характерні наступні основні проблеми:

1. Україна ще не визначилася повною мірою з основними напрямами і механізмом структурної перебудови економіки з урахуванням особливостей розвитку світової системи господарювання, а також реальних можливостей і напрямів інтеграції в неї України.

2. Дуже гостро стоять питання як безпеки у сфері зовнішньоекономічних стосунків, так і взагалі економічній безпеці, які необхідно вирішувати з позиції активного конкурентного протистояння на світовому ринку.

3. Існують деякі протиріччя регіонального характеру, усунення яких можливе тільки на довгострокових договірних началах.

4. Спроби активного спілкування і діалогу з міжнародними економічними і фінансовими інститутами - як гарантами входження України у світовий ринок і оновлення економіки - доки ведуть за собою неадекватну реакцію широких кіл української громадськості.