Суб'єкт та об'єкт податкового правопо­рушення

Ухилення від сплати податку — це правопорушення, що складається з невиконання або неналежного виконання плат­ником своїх обов'язків зі сплати податку.


Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, за­стосування передбачених правовими нормами санкцій необхід­но встановити наявність у діянні складу правопорушення.

Склад податкового правопорушення- це сукупність ознак, що необхідна для визнання діяння податковим правопо­рушенням і притягнення особи до юридичної відповідальності.

Елементами складу податкового правопорушення є:

1) об'єкт;

2) об'єктивна сторона;

3) суб'єкт;

4) суб'єктивна сторона.

1. Об'єктомпорушення податкового законодавства слід вважати врегульовані нормами податкового права суспільні від­носини, яким у результаті правопорушення завдається шкода.

У межах даних відносин здійснюється реалізація подат­кового обов'язку платниками податків.

Фактично об'єктом податкового правопорушення є су­спільні відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави і в процесі реалізації яких формується доходна частина бюджетів і державних цільових фондів. Такі суспільні відноси­ни, врегульовані нормами податкового права, складають родо­вий об'єкт указаних правопорушень.

Поряд із родовим об'єктом виокремлюється безпосеред­ній об'єкт, яким визнається конкретний, специфічний вид по­даткових відносин. Безпосередній об'єкт є критерієм розмежу­вання окремих складів правопорушень у податковій сфері. Саме за безпосереднім об'єктом відокремлюються порушення правил ведення податкового об'єкту, повноти і своєчасності сплати по­датків і зборів, подання податкової звітності.

Залежно від особливостей об'єкта виокремлюють два ви­ди податкових правопорушень:

а) правопорушення, які посягають на податкові відноси­ни, пов'язані з безпосереднім здійсненням податкових стягнень і безпосередньо спричиняють фінансові втрати держави;

б) правопорушення, що посягають на відносини, які за­безпечують додержання встановленого порядку управління в сфері оподаткування.

2. Об'єктивна сторонаправопорушення показує його зовнішнє вираження.

Зміст об'єктивної сторони становлять протиправне діян­ня, його суспільно шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням та його наслідками.

Обов'язковою ознакою правопорушення є протиправне діяння (дія або бездіяльність).

Протиправна дія означає активну поведінку платника по­датків, результатом якої стало порушення податково-правових норм.

У податковому законодавстві закріплено значну кількість складів правопорушень, об'єктивна сторона яких характеризу­ється бездіяльністю (пасивною поведінкою). Така ситуація є природною, адже склад податкових правовідносин передбачає наявність зобов'язаного суб'єкта, на якого відповідно до диспо­зиції податково-правової норми покладено виконання податко­вого обов'язку.

Наприклад, бездіяльність передбачено в підпункті 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зо­бов'язань платників податків через бюджет та державними ці­льовими фондами": неподання платником податків декларації у строки, визначені чинним законодавством України. В окремих випадках об'єктивна сторона правопорушення може містити фа­культативні ознаки (повторність, спосіб вчинення тощо), обов'язковість встановлення яких може бути передбачено зако­нодавством з метою констатації конкретного складу правопо­рушення.

Залежно від включення наслідків протиправного діяння до об'єктивної сторони як обов'язкового її елемента, склади пра­вопорушень податкового законодавства поділяють на мате­ріальні та формальні. Більшість складів є формальними, оскіль­ки в податковому праві застосовування заходів примусу пов'язується, головним чином, з невиконанням податкового обов'язку.

3. Суб'єктами порушенняподаткового законодавства визнають платників податків (фізичних та юридичних осіб), по­даткових агентів, а також банки, тобто лише тих учасників по­даткових правовідносин, які відповідно до чинного законодавст­ва України виконують обов'язок з нарахування, сплати, подання податкової звітності.

Банки виконують обов'язок щодо своєчасного перераху­вання коштів до бюджетів і державних цільових фондів.

Суб'єктами указаних правопорушень завжди виступають лише ті учасники податкових правовідносин, які представляють зобов'язану сторону в таких правовідносинах.

Фізичних осіб як суб'єктів правопорушень слід розділяти на дві групи:

а) фізичні особи, що характеризуються досягненням встановленого віку та осудністю як здатністю усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними;

б) фізичні особи, що мають спеціальний статус (керів­ник, головний бухгалтер, інші службові особи).

Службовими є особи, які постійно чи тимчасово здійс­нюють функції представників влади, а також обіймають постій­но або тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальними пов­новаженнями.

Деліктоздатність юридичних осіб - платників податків виникає з моменту їх державної реєстрації і припиняється у зв'язку з ліквідацією.

Порушення юридичною особою податкового законодавст­ва завжди є наслідком протиправних дій (бездіяльності) службо­вих осіб такої юридичної особи, тому законодавство містить нор­ми, відповідно до яких сплата штрафу не звільняє платника пода­тків від адміністративної або кримінальної відповідальності.

Певну специфіку має відповідальність банків, оскільки вони зобов'язані перераховувати до бюджетів і державних ці­льових фондів податкові платежі за дорученням своїх клієнтів - платників податків.

Відповідно до підпункту 16.5.1 п 16.5 ст. 16 Закону Укра­їни "Про порядок погашення зобов'язань платників податків пе­ред бюджетами та державними цільовими фондами" за пору­шення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встанов­лених Законом України "Про платіжні системи та переказ гро­шей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочен­ня, включаючи день сплати у розмірах, встановлених під­пунктом 16.4.1 п. 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 даного Закону, а також несе ін­шу відповідальність, встановлену даним Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків, зборів (обов'язкових плате­жів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне перерахування таких платежів до бюджетів і державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

4. Суб'єктивна сторонапорушення податкового законо­давства характеризує його внутрішню сторону, відображає пси­хічне ставлення суб'єкта до вчиненого ним правопорушення та його наслідків.

Основним елементом суб'єктивної сторони правопору­шення є вина. Проблема вини, її форм не знайшла достатнього висвітлення у чинному податковому законодавстві. Види податкових правопорушень

Податкові правопорушення можна класифікувати за кіль­кома підставами.

1. Залежно від об'єкта:

а) приховування (заниження) об'єктів оподаткування: • приховування прибутку;

• заниження прибутку;

• приховування іншого об'єкта оподаткування;

б) порушення встановленого порядку подання документів у податкові органи:

• неподання в податковий орган документів, необхід­них для нарахування, а також сплати податків;

• несвоєчасне подання в податковий орган документів, необхідних для нарахування, а також сплати податків;

в) порушення порядку сплати податків:

• несплата податку у встановлений законодавством граничний строк;

• несвоєчасне утримання, перерахування або неперерахування в бюджет суми податків;

г) порушення порядку, установленого для розпорядження активами, що знаходяться в податковій заставі:

• здійснення відчуження активів, що знаходяться в по­датковій заставі без попередньої згоди податкового органу.

2. Залежно від галузі права, що регулює її встановлення та застосування:

• кримінальна;

• адміністративна;

• фінансова.

3. Залежно від ступеня суспільної небезпеки:

• податкові злочини;

• податкові проступки.