Суб'єкт та об'єкт податкового правопорушення
Ухилення від сплати податку — це правопорушення, що складається з невиконання або неналежного виконання платником своїх обов'язків зі сплати податку.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні складу правопорушення.
Склад податкового правопорушення- це сукупність ознак, що необхідна для визнання діяння податковим правопорушенням і притягнення особи до юридичної відповідальності.
Елементами складу податкового правопорушення є:
1) об'єкт;
2) об'єктивна сторона;
3) суб'єкт;
4) суб'єктивна сторона.
1. Об'єктомпорушення податкового законодавства слід вважати врегульовані нормами податкового права суспільні відносини, яким у результаті правопорушення завдається шкода.
У межах даних відносин здійснюється реалізація податкового обов'язку платниками податків.
Фактично об'єктом податкового правопорушення є суспільні відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави і в процесі реалізації яких формується доходна частина бюджетів і державних цільових фондів. Такі суспільні відносини, врегульовані нормами податкового права, складають родовий об'єкт указаних правопорушень.
Поряд із родовим об'єктом виокремлюється безпосередній об'єкт, яким визнається конкретний, специфічний вид податкових відносин. Безпосередній об'єкт є критерієм розмежування окремих складів правопорушень у податковій сфері. Саме за безпосереднім об'єктом відокремлюються порушення правил ведення податкового об'єкту, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, подання податкової звітності.
Залежно від особливостей об'єкта виокремлюють два види податкових правопорушень:
а) правопорушення, які посягають на податкові відносини, пов'язані з безпосереднім здійсненням податкових стягнень і безпосередньо спричиняють фінансові втрати держави;
б) правопорушення, що посягають на відносини, які забезпечують додержання встановленого порядку управління в сфері оподаткування.
2. Об'єктивна сторонаправопорушення показує його зовнішнє вираження.
Зміст об'єктивної сторони становлять протиправне діяння, його суспільно шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням та його наслідками.
Обов'язковою ознакою правопорушення є протиправне діяння (дія або бездіяльність).
Протиправна дія означає активну поведінку платника податків, результатом якої стало порушення податково-правових норм.
У податковому законодавстві закріплено значну кількість складів правопорушень, об'єктивна сторона яких характеризується бездіяльністю (пасивною поведінкою). Така ситуація є природною, адже склад податкових правовідносин передбачає наявність зобов'язаного суб'єкта, на якого відповідно до диспозиції податково-правової норми покладено виконання податкового обов'язку.
Наприклад, бездіяльність передбачено в підпункті 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків через бюджет та державними цільовими фондами": неподання платником податків декларації у строки, визначені чинним законодавством України. В окремих випадках об'єктивна сторона правопорушення може містити факультативні ознаки (повторність, спосіб вчинення тощо), обов'язковість встановлення яких може бути передбачено законодавством з метою констатації конкретного складу правопорушення.
Залежно від включення наслідків протиправного діяння до об'єктивної сторони як обов'язкового її елемента, склади правопорушень податкового законодавства поділяють на матеріальні та формальні. Більшість складів є формальними, оскільки в податковому праві застосовування заходів примусу пов'язується, головним чином, з невиконанням податкового обов'язку.
3. Суб'єктами порушенняподаткового законодавства визнають платників податків (фізичних та юридичних осіб), податкових агентів, а також банки, тобто лише тих учасників податкових правовідносин, які відповідно до чинного законодавства України виконують обов'язок з нарахування, сплати, подання податкової звітності.
Банки виконують обов'язок щодо своєчасного перерахування коштів до бюджетів і державних цільових фондів.
Суб'єктами указаних правопорушень завжди виступають лише ті учасники податкових правовідносин, які представляють зобов'язану сторону в таких правовідносинах.
Фізичних осіб як суб'єктів правопорушень слід розділяти на дві групи:
а) фізичні особи, що характеризуються досягненням встановленого віку та осудністю як здатністю усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними;
б) фізичні особи, що мають спеціальний статус (керівник, головний бухгалтер, інші службові особи).
Службовими є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.
Деліктоздатність юридичних осіб - платників податків виникає з моменту їх державної реєстрації і припиняється у зв'язку з ліквідацією.
Порушення юридичною особою податкового законодавства завжди є наслідком протиправних дій (бездіяльності) службових осіб такої юридичної особи, тому законодавство містить норми, відповідно до яких сплата штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності.
Певну специфіку має відповідальність банків, оскільки вони зобов'язані перераховувати до бюджетів і державних цільових фондів податкові платежі за дорученням своїх клієнтів - платників податків.
Відповідно до підпункту 16.5.1 п 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 п. 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 даного Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену даним Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.
При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне перерахування таких платежів до бюджетів і державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
4. Суб'єктивна сторонапорушення податкового законодавства характеризує його внутрішню сторону, відображає психічне ставлення суб'єкта до вчиненого ним правопорушення та його наслідків.
Основним елементом суб'єктивної сторони правопорушення є вина. Проблема вини, її форм не знайшла достатнього висвітлення у чинному податковому законодавстві. Види податкових правопорушень
Податкові правопорушення можна класифікувати за кількома підставами.
1. Залежно від об'єкта:
а) приховування (заниження) об'єктів оподаткування: • приховування прибутку;
• заниження прибутку;
• приховування іншого об'єкта оподаткування;
б) порушення встановленого порядку подання документів у податкові органи:
• неподання в податковий орган документів, необхідних для нарахування, а також сплати податків;
• несвоєчасне подання в податковий орган документів, необхідних для нарахування, а також сплати податків;
в) порушення порядку сплати податків:
• несплата податку у встановлений законодавством граничний строк;
• несвоєчасне утримання, перерахування або неперерахування в бюджет суми податків;
г) порушення порядку, установленого для розпорядження активами, що знаходяться в податковій заставі:
• здійснення відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі без попередньої згоди податкового органу.
2. Залежно від галузі права, що регулює її встановлення та застосування:
• кримінальна;
• адміністративна;
• фінансова.
3. Залежно від ступеня суспільної небезпеки:
• податкові злочини;
• податкові проступки.