Малюнки до теми ФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Мал. 1. Рефлекторна дуга моносинаптичного рефлексу розтягання. Легкий удар молоточка по реєструвальному важільцю, до якого прикріплено м'яз, викликає після короткого латентного періоду скорочення м'яза

Мал. 2. Розвиток сумації збудження у ЦНС:

а - часова сумація, коли поодинокий стимул (одна стрілка) і подвоєні стимули (дві стрілки) з міжстимульним інтервалом 4 мс викликають допороговий ЗПСП, а третій стимул (три стрілки) —генерацію ПД; б - просторова сумація, окремі стимули (1,2) викликають допорогові ЗПСП, одночасне подразнення обох аксонів генерує ПД

Мал. 3. Зворотне (а) і бічне (латеральне) (б) постсинаптичне гальмування у ЦНС: синапси:

3 — збуджувальні; Г — гальмівні; стрілками позначено напрямок поширення нервового імпульсу

Мал. 4. Схема пресинаптичного гальмування: 1 - тіло нейрона; 2 - аксоаксонний гальмівний синапс;

3 - аксосоматичний збуджувальний синапс

Мал. 5. Схема дивергенції і конвергенції в ЦНС:

а — конвергенція збуджувальних (суцільні стрілки) і гальмівних (штрихові стрілки) входів на ефекторному руховому нейроні, який є спільним кінцевим шляхом; 6 — дивергенція двох нейронів на рухових нейронах; конвергенція на нейронах 2—4, яка ілюструє явище оклюзії

Мал. 6. Механізм реципрокного гальмування м'язів-антагоністів:

З і Р — рухові нейрони, що іннервують відповідно м'язи-згиначі і м'язи-розгиначі

Мал. 7. Будова спинного мозку і його рефлекторна дуга:

1 - задній канатик; 2 - задній ріг; 3 - висхідні (аферентні) шляхи; 4 - рухові (еферентні) волокна; 5 - задній корінець; 6 - чутливий нейрон; 7 - чутливий (спинномозковий) вузол; 8 - стовбур (спинномозкового) нерва;

9 - периферичний аксон чутливого нейрона; 10 - шкіра; 11 - м'яз; 12 - передній корінець; 13 - бічний ріг;

14 - передній ріг; 15 - передній канатик; 16 - вставний (проміжний) нейрон

Мал. 8. Локалізація основних аферентних (а) та еферентних (б) шляхів у спинному мозку:

а: 1 — тонкий пучок (Голля); 2 — клиноподібний пучок (Бурдаха);

3 — дорсобічний пучок; 4 — спинномозково-мозочковий шлях (Флексига);

5 — спинномозково-мозочковий шлях (Говерса); 6 — дорсальний спинномозково-таламічний пучок; б: 1 — бічний кірково-спинномозковий шлях (пірамідний); 2 — червоноядерно-снинномозковий шлях (Монакова);

3 — дорсальний присінково-спинномозковий; 4 — оливо-спинномозковий;

5 — сітчасто-спинномозковий та передній присінково-спинномозковий;

6 — покрівельно-спинномозковий; 7 — передній кірково-спинномозковий (пірамідний)

Мал. 9. Кірково-спинномозкові шляхи: 1 — кора передцентральної звивини великого мозку; 2 — таламус; 3 — внутрішня капсула; 4 — основні вузли; 5 — стовбур головного мозку; 6 — бічний кірково-спинномозковий шлях; 7 — передній кірково-спинномозковий шлях; 8 — спинний мозок; 9 — пірамідні нейрони

Мал. 12. Стовбур головного мозку. Ядра черепних нервів: 1 - додаткового (XI); 2 - під'язикового (XII);

3 - присінково-завиткового (VIII); 4 - відвідного (VI); 5 - блокового (IV); 6 - окорухового (III); 7 - трійчастого (V); 8 - лицевого (VII); 9 - язикоглоткового (IX); 10 - блукаючого (X)

Мал. 13. Сітчастий утвір:

1 - кора великого мозку; 2 - довгастий мозок; 3 - спинний мозок; 4 - провідний аферентний шлях;

5 - колатералі від провідних шляхів до нейронів сітчастого утвору; 6 - сітчастий утвір; 7 - ядра таламуса;

8 - висхідна активаційна система; 9 - низхідна активаційна система

Мал. 14. Головні рефлекси заднього мозку

Мал. 16. Будова середнього мозку (перетин на рівні верхніх горбків):

1 — ніжка мозку; 2 — окоруховий нерв; 3 — сітчастий утвір; 4 — червоне ядро; 5 — ядро окорухового нерва; 6 — центральна сіра речовина; 7 — водопровід середнього мозку; 8 — верхні горбки чотиригорбкової пластинки; 9 — чорна речовина

Мал. 17. Структурно-функціональна організація мозочка:

частки: 1 - передня; 2 - задня; 3 - клаптикововузликова (флокулонолулярна); 4 - клаптик (парафлокулярний відділ); 5 - вузлик; 1-Х - частини мозочка

Мал. 19. Симпатична нервова система (передвузлові волокна зображені суцільними лініями, післявузлові — штриховими)

вузли: 1 — верхній шийний; 2 — середній шийний; 3 — зірчастий; 4 — гілки до серця і легень; 5 — черевне (сонячне) сплетення; б — верхній і 7 — нижній брижові вузли.

Латинськими літерами позначені сегменти спинного мозку

Мал. 20. Парасимпатична частина автономної нервової системи (передвузлові волокна зображено суцільними лініями, післявузлові — штриховими):

1 — війчастий вузол; післявузлові волокна до: 2 — зіниці; З — сльозової залози; 4 — привушної залози;

5 — піднижньощелепної залози; 6 — серця; 7 — бронхів; 8 — шлунка; 9 — кишок; 10 — печінки;

11 — підшлункової залози; 12 — нирок; 13 — товстої кишки; 14 — сечового міхура; 15 — статевих органів.

Латинськими цифрами позначено черепні нерви; S2-S4 — сегменти спинного мозку

Мал. 21. Основні групи ядер гіпоталамуса: 1 — пришлуночкове ядро; 2 — передня спайка; З — склепіння; 4 — мозолисте тіло; 5 — таламус; 6 — шишкоподібна залоза; 7 — водопровід середнього мозку;

8 — середній мозок; 9 — задні ядра гіпоталамуса; 10 — сосочкове тіло, 11 — дорсоприсереднє ядро;

12 — бічне ядро; 13 — вентроприсередне ядро; 14 — нейрогіпофіз; 15 — аденогіпофіз; 16 — зорове перехрестя; 17 — надзорове ядро

Мал. 22. Лімбічна система:

1 - звивина пояса; 2 - склепіння; З - морський коник; 4 - лімбічна ділянка середнього мозку; 5 - кінцева смужка; 6 - таламус; 7 - гіпоталамус; 8 - мигдалеподібне тіло; 9 - сосочкове тіло; 10 - прозора перетинка;

11 - нюхова цибулина; 12 - кора лобової частки; 13 - кора скроневої частки; 14 - приморськоконикова звивина

Мал. 23. Зв'язки основних ядер:

1 — кірково-стріарний; 2 — таламо-кірковий; 3 — хвостате ядро; 4 — стріодовгастомозковий зв'язок;

5 — підталамічне ядро (тіло Льюїса); 6 — чорна речовина; 7 — сітчастий утвір; 8 — червоне ядро; 9 — бліда куля; 10 — лушпина