ЦЕ ТІЛЬКИ МОВЧАННЯ

РИБИ

ПРОХІД ВУЛИЦЕЮ АКАДЕМІЧНОЮ

Причинна

ти йдеш одна між лілій

сорочки но сиш білі

малюєш очі де

ревам

ти королева де

білів

коли заходиш у храми

за ними валяться брами

вони шкребуть пазу рами

дебіли на ве сіллі

ти королева де

білів

температура плюс сорок

не приведи мій Боже

в її гаряче ложе

спадає в ду ші морок

густе вино га ряче

а короле ва плаче

над рилом по ро сячим

ти королева де

білів

ти-ди-ка-ро ролева

танцюємо в по вітрі

Я МОЖУ ПО-ВТО-РИТИ

ти королева де

білів

(Версія 1983 року)

По Академічній,

усіма помічені,

віті ми і юри ми —

шпацеруємо.

А назустріч — з голочки —

галечки і олечки

з личками мальованими:

не знайомі ми.

Як люблю я погляди

у юрбі знаходити,

юні, іронічні,

на Академічній.

Варяться тут моди,

джинси свідчать — хто ти,

дудочки, банани

володіють нами.

А під "Шоколадний"

підвалюють лади,

форди і фіати

(фіри і фіакри).

Джентльмени в курточках —

налітайте курвочки.

(Ти дивак постійний —

бачиш ти крізь стіни,

на акторах модних

затамуєш подих…)

В місці вітровому,

біля гастроному,

радяться музики —

гендлярі великі:

— Мати Івану

фендер-піано!..

— Станемо навмисне

коло "Інтуристу"!

Віті ми і юри ми —

стоїмо і куримо.

Нами вже помічена

найгарніша дівчина.

Ти смішний до відчаю,

промовляєш ввічливо:

— Ви така чорнява,

як турецька кава…

На Академічну

небо сипле ніччю,

і говорять "па" їй

парочки й компанії.

Спорожнілі й гарні

замкнені кав'ярні

Ми ж, напившись кави,

довго-довго-довго —

довго ще блукали.

холоднокровні істоти

доживають у нашій ванні

останні дні

їх продовгуваті гнучкі

тіла закінчуються прозорими хвостами

їх очі дивляться як будуть дивитися і

з відрізаних голів

вони існують завдяки повітрю отриманому з води

відокремлені стіною від моєї кімнати

і ще стіною від листопаду і туману

вулиць будинків автомобілів

усіх тих предметів серед яких звик жити я

для них важлива вода і їжа

можливо зміна освітлення

для них не важливо що вона досягається

завдяки сонцю чи там вимикачу

для них важлива вода і їжа

можливо передчуття смерті

для них не важливо у яких родинних зв'язках

перебувають рухливі продовгуваті плями

ось так

їхні тіла тріпотітимуть на підлозі

чорні удари сплющать їх мізковиння

їхні нутрощі будуть старанно вибрані

і разом з лускою відправляться на смітник

жива риба перетвориться на заливну і смажену

а голови підуть на юшку

цей випадок не винятковий

цим займаїться все людство

кровоточать рибні заводи

дехто пише про це вірші

малює це знімає про це фільми

і примовляє смачного

і позирають на землю німотні риб'ячі душі

Це тільки мовчання

це тільки

ранок поніс мене в коло розмов

слова виростали

струшувалися з газет

відбивалися від стелі

на столах слова

на підлозі слова

сказані слова

непочуті слова

їх могло і не бути

це тільки мовчання

виходжу

йду лунким коридором

вулиця

-- котра година? --

відповідаю

-- як пройти на ... ?

відповідаю

-- дозвольте припалити --

будь ласка

ось і все що вдалося справді

сказати

сьогодні

пусті балачки

наповнюють голови немов лійки

від слів залишились

тільки звуком окреслені кола

крізьних видно небо

предмети облиююя

це тільки мовчання

мовчу в потоці

мовчу в трамваї

мовчу дивлячись

мовчу слухаючи

двірники відмітають усе сказане

предмети оновлюються в час відпливу

знайома красуня випускає свій усміх

мов птаху

і друзям приємно блукати по місту

без слів