Право і мораль

Поняття і загальна характеристика права

План

1. Соціальні норми: поняття, види. Поняття і ознаки права.

2. Право і мораль.

3. Функції права.

4. Джерела та форми права: поняття і види. Правові акти.

5. Принцип верховенства законів.

6. Систематизація правових актів: поняття і види.

1. Соціальні норми: поняття, види. Поняття і ознаки права

Соціальні норми — це правила поведінки, що регулюють відносини між людьми і спрямовують їхню діяльність у спільних інтересах.

До системи соціальних норм належать норми права, мораль, звичаї, тра­диції, норми громадських організацій, релігійні норми. Найбільш значущи­ми серед них є норми права та моралі. Право виникло разом із державою. Воно викликане до життя тими самими причинами, що й держава: організа­цією влади, яка спроможна встановлювати юридичні норми й забезпечувати втілення їх у життя. Походження права пов'язане також з ускладненням ви­робництва, політичного та духовного життя суспільства, із виділенням осо­би як самостійного учасника суспільних відносин та формуванням держави, здатної забезпечити функціонування суспільства на стадії, вищій за первісне суспільство, а також закріпити й забезпечити індивідуальну свободу особи.

Право — це система загальнообов'язкових норм (правил поведінки), які виражають загальні та індивідуальні інтереси (волю) населення країни, є регулятором суспільних відносин, визнаються та охороняються державою і забезпечуються всіма заходами державного впливу, у тому числі заходами примусу.

Норми моралі формуються у свідомості людей поступово і лише після визнання їх більшістю набувають обов'язкового характеру.

Мораль — це правила поведінки людей, які уособлюють усталені уявлен­ня про справедливість, честь, добро, що склалися в суспільстві.

Норми моралі полегшують сприймання людиною правових норм, які, у свою чергу, сприяють більш глибокому усвідомленню моральних істин. Моральна свідомість дозволяє людині побачити і усвідомити ту межу по­ведінки, за якою починаються аморальні та протиправні вчинки. Високо­моральна свідомість стимулює соціально ціннісну поведінку, застерігає від правопорушень.

Правові погляди зумовлюють більш конкретне, детальне регулювання по ведінки людей нормами права, ніж моральні вимоги. Правові норми часто запроваджуються на основі норм моралі, що виникли раніше, тобто багато в чому визначаються нормами моралі. Єдність правових і моральних норм забезпечує формування високого рівня правової культури.

Поняття «право» містить два аспекти: об'єктивне право і суб'єктивне право.

З одного боку, під правом розуміють певну об'єктивну реальність, один із різ­новидів соціальних норм, що діють у державі. Право вважається об'єктивним тому, що воно існує реально, незалежно від людини. Об'єктивне право складається із законодавчо закріплених норм, тобто норм, які визначають правомірність або протиправність поведінки суб'єктів — громадян, організацій, держави. З ін­шого боку, право виражає ступінь свободи дій конкретної особи. У цьому випадку вживається термін «суб'єктивне право».

Застосування права в кожному певному випадку означає його перехід від об'єктивного до суб'єктивного. Таким чином, доки норма права є загальною і по­ширюється на всі випадки конкретної сфери життєдіяльності, вона є об'єктивною. Коли ж ця норма стосується конкретної ситуації та реалізується в поведінці суб'єкта, вона стає суб'єктивною.

Таким чином, суб'єктивне право — це закріплена правовими засобами мож­ливість особи чинити активні дії, вимагати певних дій від інших суб'єктів; звер­татися до держави щодо захисту своїх прав.