Поняття і ознаки держави. Функції держави: поняття і види

Загальна характеристика держави та державної влади

 

 

План

 

1. Поняття і ознаки держави. Функції держави: поняття і види.

2. Органи держави: поняття, ознаки, види.

3. Поняття і види влади. Особливості державної влади.

 

 

Держава— це здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, покликаний керувати суспільними процесами шляхом надання своїм вимогам загальнообов'язкового характеру та можливістю реалізації цих вимог за допомогою сили примусу.

Державі властиві певні ознаки, до яких належать:

• публічний характер влади, що втілюється в державно-правових інститу­тах, відособлених від населення, які мають повноваження здійснювати політичну владу та регулювати суспільні відносини;

• територія — відокремлена кордонами частина земної кулі, на яку поширюється суверенітет держави і в межах якої населення має статус громадян цієї держави;

• суверенітет — політико-правова властивість державної влади, що проявляється в її верховенстві, незалежності, єдності;

• механізм держави, тобто система органів та організацій, що створюють­ся державою для реалізації її функцій і завдань;

• правові норми — загальнообов'язкові правила поведінки, які розробляє, приймає та охороняє держава. Ці норми визначають сферу відносин, що охороняються державою, роблять державні рішення обов'язковими на рівні суспільства і визначають можливе покарання за порушення встановлених правил;

• система податків — платежів обов'язкового характеру загальнодержав­ного або місцевого значення, що встановлюються для утримання дер­жавного апарату, а також для виконання загально соціальних функцій держави у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення тощо.

Основні напрямки діяльності держави, зумовлені її сутністю,— це функ­ції держави.

Термін «функція» у перекладі з латинської мови означає «здійснити», «виконати». Розглянувши функції держави, ми зможемо відповісти на пи­тання: що і як має робити держава на певному етапі свого розвитку; на чому мають бути сконцентровані зусилля її органів і відомств.

За соціальним значенням державної діяльності розрізняють:

• основні функції — найбільш загальні, найважливіші напрямки діяль­ності держави. До них можна віднести оборону країни, захист правопо­рядку і законності, охорону прав і свобод громадян;

• додаткові функції, які є складовими елементами основних функцій, але сутність держави не розкривають. Наприклад, у складі такої основної функції, як оборона країни, можна виділити низку допоміжних: зміц­нення збройних сил, розвиток науково-технічного прогресу для Забез­печення їх найновішим озброєнням тощо.

За сферами впливу і здійснення функції поділяють:

• на внутрішні функції, що здійснюються в межах цієї держави та виражаються в її внутрішній політиці. Наприклад, регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона право­порядку, законності, прав і свобод громадян, соціальний захист на­селення, охорона та раціональне використання природних ресурсів;

• зовнішні функції, що забезпечують здійснення зовнішньої політики держави. До них належать оборона країни, підтримання міжнародного миру, економічного співробітництва, боротьба з міжнародним терориз­мом тощо.

З огляду на тривалість здійснення в часі державні функції поділяють:

• на постійні функції, що здійснюються протягом усього часу існування держави;

• тимчасові функції, що здійснюються протягом певного періоду існуван­ня держави.

Залежно від сфери суспільного життя, що регулює держава, можна визна­чити такі функції держави:

• економічна — забезпечення стабільного розвитку економіки;

• політична — організація суспільних відносин, демократизація сус­пільства, забезпечення суверенітету держави на міжнародній арені;

• ідеологічна — формування індивідуальної та суспільної свідомості;

• гуманітарна — сприяння життєдіяльності як суспільства в цілому, так і кожної особи, зокрема шляхом забезпечення основних прав і свобод людини, її соціальної захищеності тощо;

• екологічна — охорона довкілля, організація раціонального викорис­тання природних ресурсів.