У процесі обігу інформація проходить через етапи сприйняття, збору, передачі, обробки й нагромадження.

Сприйняття, збір, передача, обробка й нагромадження інформації

Сприйняття інформації — процес перетворення відомостей, що надходять у технічну систему або живий організм із зовнішнього світу, у форму, придатну для подальшого використання. Завдяки сприйняттю інформації забезпечується зв'язок системи із зовнішнім середовищем (у якості якої можуть виступати людина, спостережуваний об'єкт, явище або процес і т.д.). Сприйняття інформації необхідно для будь-якої інформаційної системи.

Збір інформації — це процес одержання інформації із зовнішнього світу й приведення її до стандарту для даної інформаційної системи. Обмін інформацією між сприймаючою її системою й навколишнім середовищем здійснюється за допомогою сигналів. Сигнал можна визначити як засіб перенесення інформації в просторі й часі. Як носій сигналу можуть виступати звук, світло, електричний струм, магнітне поле й т.п. Збір інформації, як правило, супроводжується її реєстрацією, тобто фіксацією інформації на матеріальному носії (документі або машинному носії).

Передача інформації здійснюється різними способами: за допомогою кур'єра, пересилання поштою, доставка транспортними засобами, дистанційна передача по каналах зв'язку. Дистанційна передача по каналах зв'язку скорочує час передачі даних. Для її здійснення необхідні спеціальні технічні засоби. Деякі технічні засоби збору й реєстрації, збираючи автоматично інформацію з датчиків, установлених на робочих місцях, передають її в ЕОМ.

Дистанційно може передаватися як первинна інформація з місць її виникнення, так і результатна у зворотному напрямку. У цьому випадку результатна інформація відбивається на різних пристроях: дисплеях, табло, друкувальних пристроях. Надходження інформації з каналів зв'язку в центр обробки в основному здійснюється двома способами: на машинному носії й безпосередньо в ЕОМ за допомогою спеціальних програмних і апаратних засобів.

У сучасних розвинених інформаційних системах машинна обробка інформації припускає послідовно-паралельне в часі рішення обчислювальних завдань. Це можливо при наявності певної організації обчислювального процесу. Обчислювальне завдання в міру необхідності звертається із запитами в обчислювальну систему. Організація процесу припускає визначення послідовності рішення завдань і реалізацію обчислень. Послідовність рішення задається, виходячи з їхнього інформаційного взаємозв'язку, коли результати рішення однієї завдання використовуються як вихідні дані для рішення іншої.

Технологія електронної обробки інформації — людино-машинний процес виконання взаємозалежних операцій, що протікають у встановленій послідовності з метою перетворення вихідної (первинної) інформації в результатну. Операція являє собою комплекс чинених технологічних дій, у результаті яких інформація перетвориться. Технологічні операції різноманітні по складності, призначенню, техніці реалізації, виконуються на різному встаткуванні багатьма виконавцями.

Зберігання й нагромадження інформації викликане багаторазовим її використанням, застосуванням постійної інформації, необхідністю комплектації первинних даних до їхньої обробки.

Зберігання інформації здійснюється на машинних носіях у вигляді інформаційних масивів, де дані розташовуються та групуються по встановленій в процесі проектування ознаці.