V . Висновок .
Вступ
УРОК 17 .
Муз. Д. Тухманова
Сл. В. Харитонова,
V . Підсумки уроку .
Є такий вислів: „Коли гуркотять гармати – музи мовчать”. Але сьогодні музи не мовчали. Не мовчали в перші хвилини Великої вітчизняної. Не мовчали у блокадному Ленінграді. І не мовчать до цього часу – разом із найсвітлішим в історії музики образом перемоги!
ТЕМА :Драматургія концерту. .
МЕТА УРОКУ :
Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-
ри вміти характеризувати їх ;
- аналізування драматургії та композиції музичних
творів різних жанрів і форм (соната ) щодо відо-
браження мозаїки навколишнього світу ;
- визначення основних типів музичної драматургії :
контрастного, конфліктного, безконфліктного
- характеристика особливостей побудови сонатної
форми як співставлення та розвитку різнохарактер-
них образів.
- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові .
Виховна :- виховувати любов до класичної му –
зики, рідного народу ;
- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів .
Розвиваюча :- розвивати музичні здібності учнів
їх творчі задатки ;
- розвивати співацькі навики ;
- розвиток вокально – хорових навичок.
Обладнання :Інструменти, магнітофон, диск із запи –
сом твору, папки із теорією , портрет компози-
тора, наочні матеріали.
Методи і прийоми: словесні ( розповідь, бесіда), наоч-
ні ( використання папок портрету композитора
демонстраційний матеріал малюнок ) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально .
ХІД УРОКУ :
I . Організація учнів до уроку.
Музичне вітання :
Вступне слово вчителя :
Ми дуже часто чуємо слово „концерт”. Так називають публічне виконання музичних творів, на якому присутня публіка. Так само називають виконання музичних творів по радіо чи телебаченню, хоча передачі там часто ведуть зі студій, в яких ніякої публіки немає. А є інший концерт – музичний твір. Тож з’ясуймо, що це за твір і яка його драматургія.
Відомості про концерт
Латинське concertare означає „змагатися”. Італійське concerto – „згода”. У музиці концертом стали називати твір, у виконанні якого беруть участь соліст і оркестр. Вони ніби змагаються один з одним: зазвичай композитор протиставляє віртуозну партію соліста барвистому звучанню оркестру. Інструментальні концерти складаються переважно з трьох частин; їх створюють за тим самим принципом, що й сонати.
Концерт – великий віртуозний твір для соліста з оркестром у формі тричастинного циклу
Безліч концертів написано для фортепіано, скрипки, віолончелі з оркестром. Є концерти і для інших інструментів – духових, баяна, домри тощо. Є навіть концерт для голосу з оркестром.
Іноді композитори пишуть концерти не для одного, а для двох чи трьох солюючих інструментів. Тоді концерт називають подвійним або потрійним.
Відомості про «Фортепіанний концерт для лівої руки» М. Равеля
Сьогодні ми познайомимося з музикою концерту ре мажор для фортепіано з оркестром французького композитора Моріса Равеля. Дуже цікавою є інша назва цього твору – „Фортепіанний концерт для лівої руки”.
Коли слухаєш музику, не віриться, що в цьому творі з оркестром змагається лише одна рука піаніста – настільки повнозвучною здається партія фортепіано. Змагатись одному інструменту з оркестром – справа нелегка, а тут лише одна рука!..
Музичні образи концерту, його основні теми підкажуть, що хотів сказати композитор.
ІІ . Слухання. М. Равель. «Фортепіанний концерт для лівої руки»
Моріс Равель
«Фортепіанний концерт для лівої руки»
Аналіз прослуханого твору
Головна партія в концерті звучить двічі: в оркестрі, а потім – у виконанні соліста. Характер головної партії розвивається від стримано-трагічного до поривчастого, бентежного, гордовитого. Особливо це відчутно в партії соліста – вона стає образом людської волі й духу.
Побічна партія – ліричний образ із відтінком смутку – тема страждання. Раптом виникає бездушно-меланхолічна мелодія в танцювальному ритмі, немов зла посмішка. Так починається розробка.
Схоже до теми нашестя з Ленінградської симфонії Дмитра Шостаковича. У Равеля подібна музика також символізує залізно-бездушну війну. Під час війни теж трапляються хвилини спогадів про безхмарну юність. У тиші ніби лунають кроки – і воскресає ліричний образ, від жалібних і протяжних звуків якого віє сумом. На цей смуток композитор наклав тему війни. Вона звучить у високому регістрі. Тема страждань і тема війни, переплітаючись, залишають відчуття тривоги.
Починається реприза, що повертає нас до теми волі й духу. Її героїчний заклик надихає на подвиг: музика, зіграна однією рукою піаніста, змушує замовчати всіх. Звучить каденція. І в бурхливому потоці ми чуємо всі теми концерту. Оркестр закінчує на трагічному акорді.
«Фортепіанний концерт для лівої руки» написаний не в традиціях циклу з трьох самостійних частин. Він є одночастинним концертом-поемою, але слухачі чітко чують безліч тем-образів, переплетених між собою. Теми-образи були укладені у вільну сонатну форму зі стиснутою репризою.
Вільною є поява в розробці нових тем і включення їх у драматургічний розвиток. А стиснута реприза – це скорочений повтор тем експозиції. Усе ж таки у „змаганні” оркестру та фортепіано піаніст, граючи однією рукою, доводить своє лідерство.
Розповідь про історію створення «Фортепіанного концерту для лівої руки»
Післявоєнні рани… Вони ще довго нагадують про себе… У душі Моріса Равеля Перша світова війна залишила багато болі та страждання. Спочатку він не міг зрозуміти, навіщо його рідна Франція втягнулась у війну з Німеччиною, які події призвели до такої трагедії. Потім він не міг примиритись зі своєю „бездіяльністю”, адже на жодному призовному пункті не хотіли брати до війська такого худого й невеликого на зріст чоловіка.
Равель пішов працювати до госпіталю. Пізніше він усе-таки вирвався на передові позиції: став водієм військової вантажівки.
Війна підірвала здоров’я композитора, забрала в нього багатьох друзів. Вона увірвалася в його життєрадісну музику. „Яка помилка долі – жити під час війни”, – з гіркотою писав матері з фронту Равель.
Повоєнні рани… Вони довго не заживають… Піаніст Пауль Вітгенштейн був у відчаї. Війна забрала в нього праву руку. Для музиканта-піаніста це був майже смертний вирок. Ночами, уві сні він грав … грав багато, блискавично, найважчі твори…
Він хотів залишитися піаністом (навіть усупереч здоровому глузду) і прийняв рішення: звернутися до композиторів, попросити їх створити для нього концертний репертуар. Серед тих, хто відгукнувся, був Моріс Равель. Він не зміг залишитися байдужим до прохання людини, яка стільки пережила на війні, адже відчув її жахи на собі.
Композитор вирішив написати для Пауля Вітгенштейна концерт – справжній, змістовний, насичений, навіть помпезний. Моріс Равель прагнув, щоб музична тканина не була полегшеною, навпаки – вона мала звучати так, немов її виконують дві руки.
За задумом автора концерт мав утілювати образи з життя: волю та людський дух, війну та страждання, спогади про щастя та юність, перемогу людської волі.
1930 рік. Солдат Вітгенштейн із вдячністю прийняв концерт для фортепіано з оркестром від солдата Моріса Равеля. Цей твір і донині слухачі сприймають як звернення до їх найкращих почуттів.
ІІІ. Теорія. Роль оркестровки у розкритті образного змісту музичних творів.
Багатющі виражальні можливості втілені в барвистій палітрі сучасного симфонічного оркестру. Він може передати таке різноманіття співзвуччя, що недоступні людському голосу. Завдання оркестровки полягає у "домалюванні" тих рис, яких немає і не може бути у вокальній мелодії. Оркестровка — це втілення композитором музичного образу за допомогою тембрів музичних інструментів.
Наче видатні живописці, на полотнах яких оживають фарби природи, композитори блискуче володіють чарівними барвами звукових тембрів. Сувора інструментовка Бет-ховена, Брамса, яскраво-блискучий оркестр Глінки, Бізе, Римського-Корсакова, Шос-таковича чи Хачатуряна. ніжні оркестрові тембри Дебюсі, Барвінського чи Скорика дуже вдало передають основні ідеї та образи музичних творів.
Створіть імпровізований оркестр і спробуйте виконати мелодію з вокальним і ритмічним супроводом.
IV. Розучування пісні В. Івасюка “Водограй”
Демонстрація пісні В. Івасюка “Водограй”
Різким контрастом до музики Равеля є пісня „Водограй” Володимира Івасюка. Вона оспівує красу української природи та почуття любові до неї.
Під час розучування ретельно опрацюйте доволі складний ритм мелодії пісні. Зверніть увагу на її широкий діапазон та великі за обсягом тексти куплетів і приспіву.
“Водограй”
Сл. і муз. В. Івасюка
Розучування пісні “Водограй”
Сьогодні ми розглянули драматургію такого складного жанру, як концерт.