Муз. О. Александрова

Вступ

Дуже часто мистецтво відображає саме події – усе, що відбувається навколо художника, письменника чи композитора. Справжній митець не може стояти осторонь від життя, оскільки він – його частина.

Є особливі події, які хвилюють не одне покоління. Наприклад, роки Великої Вітчизняної війни. Вони вже далеко від нас. Старше покоління, яке їх пам’ятає, на жаль, відходить у небуття. І лише мистецтво здатне зберегти ті образи й почуття, якими жили колись наші рідні, близькі.

Сьогодні ми знову згадаємо образи війни. Драматургія тих подій підказує, що розвиток образів війни неминуче приводить до образу перемоги.

Розповідь про історію створення пісні „Священна війна”

Музику створювали завжди, адже вона виражає думки й переживання людини. І війна, якою б страшною вона не була, не може викреслити з людського життя музику. Саме вона – це і можливість висловитися про наболіле, і розрада переповненій смутком та відчаєм душі. Музичні образи, що народилися в роки Великої Вітчизняної війни, йшли нога в ногу з подіями.

1941... 22 червня... Неділя... Мирний сон громадян... і раптом страшна звістка – війна. Для народу ця війна стала священною. Уже 24 червня в газетах надрукували вірш Василя Лебедєва-Кумача „Священна війна”, а наступного дня композитор Олександр Александров поклав віршовані рядки на музику. Коли солдати вирушали на захист рідної землі, хор та оркестр проводжали їх піснею „Священна війна”.

Ця пісня мала неймовірний вплив на солдатів. Один із захисників Батьківщини згадував: “Коли зазвучала написана Александровим пісня “Священна війна”, що стала істинно народною піснею, трепет душевного хвилювання охопив усіх солдатів і офіцерів… Кожен із них міцніше стискав свою зброю. Обличчя стали суворішими. Я дивився на солдатів і офіцерів – моїх бойових друзів-воїнів і відчував серцем їхню готовність до суворих боїв”.

ІІ. Слухання. Пісня “Священна війна” (російською мовою)

“Священна війна”

Сл. В. Лебедєва-Кумача,

Аналіз прослуханого твору

Вч. Якими засобами втілений образ війни в пісні „Священна війна”?

Уч. Відповіді.

Вч. Перш з все – маршовістю, що підкреслює розмірений крок війська захисників, а також закличними інтонаціями в мелодії. А які вражаючі слова: „Пусть ярость благородная вскипает, как волна”. Недарма ця пісня мала такий сильний вплив. Вона як ніколи відповідала духові часу, настроям людей; надихала й закликала.

ІІ. Слухання. Д. Шостакович. Ленінградська симфонія. «Епізод нашестя»

Блокада Ленінграда. З 1941 по 1944 роки місто постійно в оточенні ворога. 908 днів та ночей… Руйнівна сила війни – образ фашизму – найкраще представлений «Епізодом нашестя» з Ленінградської симфонії Дмитра Шостаковича та поемою Миколи Бажана „Сьома симфонія Шостаковича”.

Дмитро Шостакович

Симфонія №7. І ч. «Епізод нашестя»

Наступ потвор. Впертість убивць. Тупіт чобіт.

Ближчає. Дужчає. Глибшає. Тяжчає.

Б’є в світи. Б’є в степи. Б’є в зеніт.

Суне. Реве. Роззявляється пащею.

Плющать удари. Плещуть пожари.

Гуп. Грюк. Крик.

Машин заброньованих ромби.

Крізь небо пригвинчені бомби.

ІІІ. Теорія. Особливі ритмічні фігурації

У кожній метрично-ритмічній побудові, незазежно від вказаного розміру, мо­жуть траплятися особливі ритмічні фігурації, наприклад, такі, які складаються з трьох

нот однакової тривалості, але за тривалістю звучання часом відповідають двом нотам такої самої тривалості. Вони позначаються в нотному записі або

.Таку ритмічну фігурацію, що називається "тріоль", використав

композитор В. Верменич у пісні "Чорнобривці". Виконуючи пісню, вслухайтесь у ритмічну побудову другої частини мелодії. ' ■

Виконайте вправу з тріолями.

IV. Розучування пісні А. Пашкевича «Степом. Степом»

Розповідь про історію створення пісні „Степом, степом”

Після війни пройшли десятиліття... Поет Микола Негода і композитор Анатолій Пашкевич були давніми друзями. Якось композитор поділився з поетом своїми мріями написати пісню про матір, що чекає сина з війни, і запропонував перші рядки:

Степом, степом розгулись гармати,

Степом, степом клекіт нароста...

Микола Негода відразу відгукнувся і почав складати текст. Довго підбирали мелодію, але жоден варіант їх не влаштовував. Якось вони поїхали до родичів у село і побачили біля дороги гранітну стелу з викарбуваними прізвищами односельчан, що загинули в цю страшну війну. Біля стели на колінах стояла старенька жінка в чорному, цілувала викарбуване прізвище, обпікаючи граніт гіркими слізьми ...

На ранок поет Микола Негода створив вірш, а Анатолій Пашкевич поклав його на музику. Відтоді пісня вже мала крила, щоб линути до людей.

Караоке. Пісня «Степом, степом»

„Степом, степом”

Сл. М. Негоди,

муз. А. Пашкевича

Відомості про образ перемоги

Дмитро Шостакович ще в 1942:

Вдивлявся у те, що ми згодом побачимо, -

Завтрашній лик перемоги й покари...

Він присвятив фінал Ленінградської симфонії образам боротьби і мирного життя. Цим композитор висловив упевненість, що перемога не за горами.

1975 рік... Перемозі над фашизмом і закінченню війни вже 30 років... На святковому телевізійному „Вогнику” вперше прозвучали слова:

Этот День Победы порохом пропах,

Это праздник с сединою на висках.

Это радость со слезами на глазах.

Через декілька днів на телебачення почали надходити листи з подяками за пісню. Слухачі були переконані, що її писали ветерани-фронтовики. І не було нікого в 1975 році, хто б залишився байдужим до цієї пісні.

Поет Володимир Харитонов – дійсно фронтовик: воював, був поранений, пізнав усі тяготи війни. А ось композиторові Давиду Тухманову воювати не довелося – коли почалась війна, йому був... лише рік. І до цього часу викликає здивування, як людина, що бачила війну лише в ранньому дитинстві, могла написати музику, настільки сильну за впливом на слухача? Композитор згадував, що військова тематика була йому близькою, в дитинстві він слухав фронтові пісні, пізніше – служив у військовому ансамблі пісні й танцю. А при написанні пісні намагався перейнятися духом перших переможних днів 1945 року. Таким чином, пісня “День Перемоги” стала музичним образом-символом свята Перемоги.

Мелодія куплету пісні „День Перемоги”, розвиваючись, логічно переростає в мелодію приспіву. Після перших фраз „День Победы” і „как он был от нас далёк” автор поставив паузи, підкреслюючи зупинки, немов перепочинок, що розділяв, здавалося, безкінечний шлях до перемоги.

Пунктирний ритм цих фраз підкреслює рішучість, готовність дійти до перемоги. А далі мелодія рівніша, м’якша, ліричніша: „Как в костре потухшем таял уголёк”. Ось контраст уже в мелодії.

Особливої емоційності надає перехід до приспіву без паузи: „Этот день мы приближали как могли. Этот день Победы…”. Справді, цю мить хотілося наблизити якомога швидше, тому й перехід від куплета до приспіву є кульмінацією твору.

Послухаймо пісню „День Перемоги” , яка й донині знаходить відгук у серцях слухачів усіх поколінь.

Слухання. Пісня “День Перемоги” (російською мовою)

“День Перемоги”