УРОК 14.

ТЕМА :Розвиток образів у різних видах мистецтва : в літературі та музиці .

 

МЕТА УРОКУ :

Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх ;

- Біографія П. І. Чайковського ;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (соната ) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу ;

- визначення основних типів музичної драматургії :

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- Гармонія – важливий елемент музичної фактури ;.

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові .

Виховна :- виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу ;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів .

Розвиваюча :- розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки ;

- розвивати співацькі навики ;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання :Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією , портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні ( розповідь, бесіда), наоч-

ні ( використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок ) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально .

 

ХІД УРОКУ :

 

I . Організація учнів до уроку.

Музичне вітання :

 

Вступне слово вчителя :

 

В усі часи існував та існує найпривабливіший образ для художників, поетів, композиторів, скульпторів. Це почуття надихає людину перероджуватися, змінювати на краще своє життя, надихає на великі справи та самопожертву. Ідеться про образ кохання! Саме коханню присвячено багато творів у всіх видах мистецтва.

 

Відомості про образи трагедії В. Шекспіра „Ромео і Джульєтта

Ромео та Джульєтта – найпопулярніші образи, створені талановитим англійським драматургом Вільямом Шекспіром 400 років тому. Події трагедії розгортаються в італійському місті Верона. Затята ворожнеча розділила два старовинні роди – сім’ю Монтеккі, до якої належав Ромео, та сім’ю Капулетті, до якої належала чарівна Джульєтта. Багаторічне протистояння між цими сім’ями стало перепоною для чистого й вірного кохання Ромео та Джульєтти. Закохані трагічно загинули. Зворушлива і трагічна історія кохання Ромео та Джульєтти стала основою багатьох мистецьких творів. Це, наприклад, скульптура французького скульптора Огюста Родена, драматична симфонія Гектора Берліоза, опера Шарля Гуно, увертюра-фантазія Петра Чайковського, балет Сергія Прокоф’єва та багатьох інших. Лише опер на цей сюжет написано 14.

 

Розповідь про увертюру-фантазію П. Чайковського „Ромео і Джульєтта”

Як же втілена геніальна трагедія Вільяма Шекспіра в програмовій увертюрі-фантазії Петра Чайковського? Невже можна викласти трагедію мовою симфонічної музики? Виявляється, можна. Хоча жанр програмової увертюри не передбачає розкриття подій сюжету та втілення образів усіх дійових осіб, композитор узагальнено висвітлив в увертюрі основну ідею літературного твору та привернув увагу до основних образів.

Прослухайте два уривки з трагедії Шекспіра і визначте образи, що втілені в кожному з них.

 

Уривок перший. Герої: Ромео та Джульєтта.

Джульєтта:

Як ти зайшов сюди, скажи, навіщо?

Як міг ти перелізти через мур?

Адже високий він і неприступний.

Згадай-но, хто ти: смерть тебе спіткає,

Як з наших хто тебе застане тут.

Ромео:

Кохання принесло мене на крилах,

І не змогли цьому завадить мури;

Кохання може все, і все здолає, -

Твоя рідня мені не перешкода.

Джульєтта:

Хто показав тобі сюди дорогу?

Ромео:

Моя любов! Вона мене навчила,

Дала мені пораду, я ж за те

Позичив їй очей, я не моряк,

Та будь від мене ти хоч так далеко,

Як щонайдальший берег океану,

Я б зважився такий здобути скарб!

Джульєтта:

Мене ти любиш? Знаю, скажеш: „Так...”

Тобі я вірю, з мене досить слова.

О, не клянись! Зламати можна клятву:

Недурно ж кажуть, що з любовних клятв

Сміється сам Юпітер!

 

Послухайте другий уривок із трагедії Шекспіра, визначте образи, що втілені в ньому.

 

Герої: Тібальд (брат Джульєтти) та Меркуціо (друг Ромео).

Тібальд:

Добридень вам, сеньйоре!

Я хочу вам сказати слово!

Меркуціо:

І тільки слово?

Додай до цього слова ще й удар.

Тібальд:

Я готовий, сеньйоре, якщо ви дасте

Мені до цього привід.

Меркуціо:

О ти, потворо, підла і ганебна!

Тібальде, щуролове! Гей, виходь!

Тібальд:

До ваших послуг я, сеньйоре!

 

Вч. Перший уривок утілює образ кохання. Ми чули розмову закоханих Ромео та Джульєтти. Другий уривок утілює образ ворожнечі, ненависті, нетерпимості. І здається, наче ми почули брязкіт шпаг, побачили криваву розв’язку, якою закінчується ця розмова. Отже, перед нами було четверо героїв, але два образи. Це й не дивно, адже симфонічна музика втілює образи, а не зображає сценічних персонажів. Саме так зробив Чайковський в увертюрі-фантазії – передав образ ворожнечі родів Монтеккі та Капулетті й образ кохання Ромео та Джульєтти. Увертюра-фантазія написана в сонатній формі; з експозицією, розробкою та репризою. Почнемо з експозиції – з розгорнутого вступу, музична тема якого повторюється двічі. Потім прозвучать головна та побічна партії.

 

II .Слухання. П. Чайковський. Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта”. Експозиція

Вч. Прослухайте експозицію увертюри-фантазії Петра Чайковського „Ромео і Джульєтта”, а саме: вступ, головну та побічну партії. Визначте, які три образи передав композитор.

Слухання .

Вч. Тривалий, розгорнутий вступ, що повторюється двічі, передає загальний колорит міста та часу подій. Він зображає єдиний в увертюрі образ конкретного персонажа – патера Лоренцо (священика, який допомагав закоханим). Ми ніби чуємо, як Лоренцо починає розповідати прекрасну й печальну історію, що відбулася на його очах. Тема викладена акордами, що створюють враження звучання церковного хоралу. Звучання поодиноких кларнетів і фаготів перериває скорботне звучання скрипок і альтів.

Головна партія нагадує Тібальда та Меркуціо – образ ворожнечі та ненависті. Зловісну картину бою створюють квапливий рух струнних, енергійна, поривчаста мелодія, різкий ритм, раптові синкоповані удари всього оркестру з помітним виділенням металічного тембру тарілок, різкі гармонії.

Побічна партія – це образ кохання, нічим не затьмарений, приємний і чарівний. Наспівна й мелодійна тема стала у світовій музиці ідеалом вічної краси кохання. І знову в основі музичної драматургії лежить конфлікт образів.

 

III . Теорія. Гармонія — важливий елемент музичної фактури .

Вч. Гармонією називають поєднання декількох звуків, що створюють співзвуччя або акорд. Після мелодії гармонія є найбільш важливим елементом серед музично-вира­жальних засобів. Вона доповнює і збагачує звучання мелодії, драматизує і загострює ("Танок із шаблями" А. Хачатуряна), або, навпаки, підсилює почуття ніжності, м'якості, стабільності та спокою ("Лебідь" Сен-Санса). У піснях гармонія записується латинсь­кими літерами. Так, наприклад, у пісні "Розпустили кучері дівчата" — це акордові позначення:

 

Вч. Розгляньте гармонічні акорди. Проспівайте вправу трьома групами учнів.

 

 

IV. Розучування пісні „ Розпустили кучері дівчата ”

Вч. Образ кохання – найулюбленіший у народному мистецтві. В українській народній музиці є навіть жанр, що оспівує кохання, – ліричні пісні. Вони численні, багаті прекрасними мелодіями.

“Розпустили кучері дівчата”

Українська народна пісня

 

Розучування пісні „Розпустили кучері дівчата”

 

V . Підсумки уроку

 

Вч . Мистецький твір завжди будують на розвитку образів. Наприклад, образи Ромео та Джульєтти, їх розвиток складають композицію трагедії Вільяма Шекспіра, а конфлікт між ворожнечею і коханням – музичну композицію увертюри-фантазії Петра Чайковського.