Хибні еквіваленти та безеквівалентна лексика.

У процесі перекладу буває таке, що перекладач помилково вважає іншомовне слово, зовні схоже на слово мови перекладу, за його еквівалент, хоча насправді воно має інше значення. У таких випадках говорять про так звані “хибні друзі перекладача”. Дійсно, зовні схожі слова двох мов часто не співпадають за значенням, стилем, співставністю з іншими словами і т.п. Наприклад, англ. artist, хоча і схоже на укр. артист, але має дещо інше поняття: художник, людина мистецтва; magazine, співзвучне з укр. магазин, має абсолютно інше значення – журнал. Отже, хибні еквіваленти – це слова у двох мовах, які повністю або частково співпадають за звуковою або графічною формою, але мають різне значення.

Слова, які не мають регулярних лексичних відповідників, відносяться до безеквівалентної лексики. Це лексеми, які не мають ні еквівалентів, ні варіантів серед лексем мови перекладу. Безеквівалентну лексику утворюють одиниці різних груп. Назвемо деякі з них.

1. Слова-реалії (екзотизми) – лексеми, які означають реалії побуту та суспільного життя певного народу. Екзотизмами для інших культур виступають такі українські лексеми: борщ, Дід Мороз, гривня, пан, кожух. Українська мова, в свою чергу, засвоює екзотизми з інших культур: кімоно, суші, ікебана, пагода (Японія), фунт, фут (Англія), марка (Німеччина).

2. Антропоніми (власні назви людей), топоніми (власні назви географічних об’єктів) та інші власні назви. Будь-яка іноземна назва, яка не має традиції використання в МП, відноситься до без еквівалентної лексики. Якщо ця назва входить до культури МП (як, наприклад, назви країн, столиць, відомих пам’яток культури, імена видатних учених, письменників), то отримує постійний відповідник – еквівалент.

3. Діалектизми, жаргонізми, архаїзми, оказіоналізми. Про них йшла мова на попередній лекції, коли ми вели мову про неперекладне у перекладі.

4. Вигуки (незмінні слова та словосполучення, які використовуються для вираження почуттів, емоцій, реакцій (ох, ах, ой)) та звуконаслідування.

5. Слова з суфіксами суб’єктивної оцінки: книжка, книжечка, книжище.

6. Асоціативні лакуни, тобто слова, які мають у свідомості носіїв певної мови певні асоціації, які відсутні у свідомості носіїв іншої мови. Відтак, олень у китайській культурі є символом багатства та довголіття; черепаха в українській мові асоціюється з повільною людиною, а в англійській – з людиною, яка робить вигляд, що вона не чула або не знає чогось; щур в англійській свідомості характеризує зрадника, у французькій – жадібну людину, а в німецькій – людину, яка працює з захопленням.

7. Фразеологічні одиниці. Їх відмінна риса – образність. Якщо в МП немає відповідного фразеологізму, доводиться описово відтворювати його загальне значення, при цьому образність вираження губиться: to take the cake (англ. буквально: “взяти тістечко”) – виграти приз; зайняти перше місце; прославитися. В інших випадках фразеологічні звороти у різних мовах, хоча і мають абсолютно різний лексичний склад, об’єднані загальним значенням: чекати з моря погоди (укр.), to let the grass grow under one’s feet (англ., буквально: “дозволити траві вирости під ногами”) – ці фразеологізми характеризують ситуацію, коли людина нічого не робить для досягнення своєї мети, даремно розраховує на щось.