Особливості мітоза у прокаріот.

Цитокінез.

Мітоз.

I. Процес біохімічної підготовки.

II. Період поділу ядра – каріокінез.

III. Період поділу цитоплазми – цитокінез або цитогамія.

Основні стадії клітинного циклу:

1. Інтерфаза (25% τ);

2. Профаза (60% τ);

3. Метафаза (5% τ);

4. Анафаза (5% τ)

5. Телофаза (30% τ).

Інтерфаза.

У звичайному стані ядро має інтерфазний вигляд (гомогенний). Хромосоми деспіралізовані.

Періоди інтерфази:

Період G1 – пресинтетичний період (підготовка матеріалу).

Період S – синтетичний період.

Період G2 – постсинтетичний період.

Тривалість інтерфази – 25% від всього мітоза.

G1 – Підготовка матеріалу для синтезу ДНК, накопичення всього необхідного (тривалість 8 – 18 годин).

S – подвоєння генетичного матеріалу, тобто кожна хромосома складатиметься з двох хроматид. Ядро в тетраплоїдному стані.

G2 – підготовка до мітозу, накопичення енергії клітиною. До початку мітоза кожна хромосома розділена і складається з двох хроматид. Потім перерозподіл хроматид в дочірні клітини.

1. Профаза– перша фаза мітоза.

Під час профази хромосоми є тонкими нитками, що складаються з двох хроматид, загорнутих одна навколо іншої. Відбуваються процеси конденсації – розкручування хроматид, нитки товщають і коротшають. До кінця профази нитки розташовуються паралельно одна до іншої і розчиняється оболонка ядра, центросома ділиться на дві центріолі і починає формуватися мітотичний апарат або веретено подіду (ахроматинове веретено).

Пізня профаза (прометафаза) .Починається метакінез – рух хромосом за рахунок прикріплення білкових ниток веретена поділу до центромери хромосом.

2. Метафаза– друга стадія мітоза.

Хромосоми вишиковуються вздовж екватора, утворюючи метафазну (екваторіальну) пластинку.Хромосоми досягають максимуму конденсації.

3. Анафаза– третя стадія мітоза.

Центромери діляться, тобто подвоюються і починають розходитися в сторони, при цьому вони тягнуть за собою сестринські хроматиди. До полюсів рухаються дві групи хроматид, при цьому першими йдуть центромерні ділянки хроматид.

4. Телофаза- завершальний етап мітоза.

Центромери доходять до полюсів і процеси йдуть в зворотному порядку, чим в профазі: хроматиди деспірализуються, потоньшуються і навколо кожної дочірньої групи хромосом утворюються ядерця.

У клітині в результаті злиття комплексу Гольджі з'являється клітинна пластинка – фрагмопласт і починає розростатися з центру до периферії (у рослин) або поверхня клітини вдавлюється, тобто як би перешнуровується (у тварин), потім ділиться на дві дочірні клітини.

- не утворюється веретено поділу;

- не спостерігається спіралізація і потовщення хромосом;

- синтез ДНК відбувається не тільки в інтерфазі, а безперервно.

Відхилення від типового мітоза в клітинах різних тканин, тобто диференційованих клітинах:

1. асиметрічний мітоз;

2. мітоз із затримкою цитокінезу;

3. амітоз;

4. ендомітоз;

5. політенія;

6. ендорепродукція.

Асиметрічний мітоз. Цитоплазма нерівномірно розподіляється, як наслідок – клітини нерівні за розміром, кількістю цитоплазми і по їх подальшій долі (дозрівання яйцеклітин тварин; поділ ядер в пилкових зернах).

Мітоз із затримкою цитокінезу. Ядро клітини ділиться багато разів, і лише потім відбувається поділ тіла клітини; утворюються клітини ніби синцитія – багатоядерні клітини (утворення клітин ендосперма; утворення спор).

Амітоз. Прямий поділ клітини без утворення веретена поділу; поділ ядра відбувається шляхом «перешнуровування» його на дві частини (спеціалізовані тканини; патологічні тканини (ракові клітини); під впливом температури, УФ-променей). Може відбуватися фрагментація ядра.

Ендомітоз. Подвоєння кількості хромосом без каріо- і цитокінезу. Розходження до полюсів не відбувається (спеціалізовані тканини (жирове тіло, деякі клітини епітелію)).

Політенія(частинний випадок ендомітозу). Хромосоми не розходяться і утворюються щільноприлягаючі нитки (слинні залози дрозофіли).

Ендорепродукція. Подвоєння однієї або декількох хромосом без зміни ядра і подальших перетворень.

Гаплоїдний набір – n

Диплоїдний - 2n