Цитологічні основи спадковості. Хромосома.

Становлення хромосомної теорії спадквості.

Розрахунок нормованого відхилення.

Кожного класу від теоретичного

m – середня квадратична помилка

p – кількість теоретично очікуваних особин у фенотиповому класі;

n – загальна кількість особин в експерименті.

Отримане N порівнюють з 0,05

Перевага: Можливий підрахунок по одному класу, де відхилення max.

Приклад.

n=8023

6022 жовтих : 2001 зелених 3 : 1

Вірогідність = 0,8 +0,1 = 0,9

Відхилення від теоретичних значень випадкові, співпадання – закономірні.

Після відкриття запліднення і утворення гамет Вейсман, Страсбургер і Гертнер висунули теорію про роль ядра в спадковості:

Для більшості клітин існує постійне співвідношення між ядром і цитоплазмою

Більшість ядер мають округлу форму, відокремлені від цитоплазми подвійною ядерною оболонкою

Зовнішня оболонка переходить в ЕПР і може бути покрита рибосомами. Ядро легко забарвлюється лужними фарбниками і в ньому спостерігаються забарвлені нитки хроматина. Конденсуючись, хроматин утворює хромосоми. Менш забарвлені ділянки – еухроматин, більш забарвлені – гетерохроматин. Різне забарвлення пов'язано з різною упаковкою хроматина. Кожен вид має характерне для нього число хромосом. Ця кількість називається каріотипом.

Хромосоми мають свої особливості:

1. Довжина хромосом варіює від 1 до 30 мкм, але для кожної хромосоми характерна певна довжина.

2. Наявність первинної перетяжки, що ділить хромосому на дві частини (плечі).

В області первинної перетяжки знаходиться центромера, що грає важливу роль при поділі, до неї прикріплюються нитки веретена поділу.

Ділянка хромосоми, розташована ближче до центромери, – проксимальна, ближче до кінця – дистальна.

Залежно від розташування центромери розрізняють хромосоми:

1. Метацентричні – діляться перетяжкою на два рівні плеча;

2. Субметацентричні – одне плече більше іншого;

3. Акроцентричні – одне плече набагато більше іншого;

4. Телоцентричні – 2-го плеча майже немає.

У деяких хромосом може спостерігатися вторинна перетяжка (ядерцевий організатор) – хромосома із супутником.

Коротке плече позначається р, довге – q.

Гомологічні хромосоми – хромосоми, що мають однакову генетичну наповненість і однакові морфологічні особливості і утворюють пару.

Для кожної хромосоми чергування забарвлених смуг хроматина є специфічним. Хроматин може бути конститутивним – постійно бути присутнім в хромосомі. Факультативний хроматин з'являється в певний період життя або присутній в хромосомах деяких тканин. Гетерохроматіновиє ділянки майже не містять генів і є генетично інертними. Еухроматин є спадково активним.

Хромомери – невеликі потовщення по ходу хромосом, ще більш насичено забарвлюються фарбниками, чим гетерохроматин.

Гігантські хромосоми (політенні) – особливий вид хромосом, які набагато довше (у 100 – 200 разів) і значно товще чим звичайно (у 1000 разів); цитологічно складаються з великої кількості ниток. Вони утворюються внаслідок того, що при мітозі відбувається подвоєння матеріалу, але не проходить розходження.

Хромосоми типу «лампові щітки» - хромосоми, що мають деспіралізовані ділянки. Спостерігаються в місцях, де відбувається інтенсивний метаболізм. Не є політенними.