Лекція 6

Виготовлення та облік номерних знаків та реєстраційних обліково-ідентифікаційних табличок з ідентифікаційним номером

4.8.1. Номерні знаки виготовляються відповідно до вимог Державного стандарту України (ДСТУ 4278–2004).

4.8.2. Серії номерних знаків на машини закріплюються за Автономною Республікою Крим, м. Києвом, м. Севастополем і областями відповідно до чинного законодавства України.

4.8.3. Виготовлення і постачання номерних знаків здійснюється централізовано на замовлення інспекції Держтехнагляду Міністерства аграрної політики України.

4.8.4. Виготовлення, зберігання та постачання у регіони реєстраційних обліково-ідентифікаційних табличок з ідентифікаційним номером забезпечуються уповноваженою юридичною особою, що визначається Міністерством аграрної політики України, згідно з укладеними договорами.

4.8.5. Координація замовлення на відповідний рік здійснюється інспекцією Держтехнагляду Міністерства аграрної політики України.

4.8.6. Облік та інвентаризація номерних знаків, які зберігаються в інспекціях Держтехнагляду, проводиться у порядку, установленому для матеріальних цінностей.

4.8.7. Річні звіти про надходження та видачу номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію машин разом із замовленнями на наступний рік подаються в інспекцію Держтехнагляду Міністерства аграрної політики України відповідно до додатка 16.

4.8.8. Річні звіти про надходження та присвоєння ідентифікаційних номерів подаються уповноваженими юридичними особами в інспекцію Держтехнагляду в регіонах відповідно до додатка 17.

4.8.9. Облік надходження та видачі номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію машин у регіональних інспекціях державного технічного нагляду ведеться у журналі обліку надходження та видачі номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію машин (додаток 18).

4.8.10. Облік надходження та видачі реєстраційних обліково-ідентифікаційних табличок з ідентифікаційним номером ведеться у журналі присвоєння та установки ідентифікаційних номерів (додаток 19) та журналі обліку надходження та видачі реєстраційних обліково-ідентифікаційних табличок з ідентифікаційним номером (додаток 20), які повинні бути пронумеровані, прошнуровані та завірені підписом та печаткою в інспекції Держтехнагляду.

ТРАДИЦІЙНІ ІГРИ. ВІД РИТУАЛУ ДО ТЕАТРУ.

 

1. Історія: Цар-Горох – шут гороховий.

2. Театр – актор – блазень.

 

1. Кирилюк О. Блазень як звір, тотем, цар, раб та жертва
(Універсально-культурний стадіальний аналіз фігури циркового клоуна) //: Δόξα / Докса. Зб. наукових праць з філософії та філології. – Вип. 9. – Семантичні й герменевтичні виміри сміху. Одеса: ОНУ ім. І. Мечнікова; Одеська гуманітарна традиція. – 2006. – с. 8 – 17.

2. Иванова-Георгиевская Н.А. Клоун в цирковом представлении, или смешно ли смешное? // Докса. Зб. наук. праць з філософії та філології. – Вип. 7. Людина на межі смішного і серйозного. – Одеса: ОНУ / Одеська Гуманітарна Традиція. – 2005. – С. 94-103.

3. Кирилюк О.С. Універсалії культури і семіотика дискурсу. Казка та обряд. – Одеса: ЦГО НАНУ / Автограф. – 2003.

4. Курочкин А. В. Растительная символика календарной обрядности украинцев. // Обряды и обрядовый фольклор. – М., 1982. – С. 146-155.

5. Лаврентьєва Л.С. Символические функции еды в обрядах. // Фольклор и этнография. Проблемы реконструкции фактов традиционной культуры. – Л.: Наука. – 1990.

6. Фрейденберг О.М. Поэтика сюжета и жанра. Подготовка текста, справочно-научный аппарат, предварение, послесловие Н В. Брагинской. – М.: Лабиринт. – 1997.

7. А.И. Сомсиков “СЕ ЧЕЛОВЕК” // http://www.sciteclibrary.ru/rus/catalog/pages/8623.html

8. Полесские заговоры. – М., 2003.