ТКАНИНИ ТВАРИН

Згадаєте! Чим тканини тварин відрізняються від тканин рослин?

У більшості багатоклітинних тварин розрізняють епітеліальні, м'язові, нервові й сполучні тканини.

Епітеліальні тканини (від греч. эпи - над і тілі - сосочек) покривають тіло, вистилають його порожнини й порожнини внутрішніх органів. Вони досить різноманітні по будові {мал. 33) і виконуваним функціям (розділова, захисна, секреторна, экскреторная, газообменная й усмоктувальна). Епітеліальні тканини утворені одним або декількома шарами припасований друг до друга клітин і характеризуються малою кількістю міжклітинної речовини. Зовнішня поверхня деяких видів епітеліальних тканин часто покритий жгутиками, ресничками (реснитчатый епітелій). Епітеліальні тканини мають високу здатність до регенерації.

Епітелій шкіри (круглих хробаків, членистоногих і ін. тварин) часто виділяє назовні захисний шар міжклітинної речовини - кутикулу, що звичайно одночасно служить і зовнішнім кістяком. У більшості молюсків і деяких інших тварин шкірний епітелій формує просочену міні-

ральными солями захисну раковину. Залози внутрішньої й зовнішньої секреції виконують свої функції завдяки наявності в них залозистого епітелію, у клітинах якого виробляються секрети.

М'язові тканини (мал. 34) - група тканин різного походження, поєднуваних по ознаці скоротності, обумовленого наявністю в їхніх клітинах виразно спрямованих пучків миофибрилл, що складаються з особливих скорочувальних білків - актину й міозину.

Непокреслена (гладка) м'язова тканина складається з веретеноподібних одноядерних клітин з тонкими миофибриллами. Скорочується вона досить повільно; її клітини здатні до сильного розтягання. Непокреслена м'язова тканина входить до складу стінок внутрішніх органів хребетних тварин. У молюсків, плоских і кільчастих хробаків всі м'язи складаються із цього виду тканини, а в членистоногих вона відсутній.

Покреслена (поперечнополосатая) м'язова тканина складається з подовжених многоядерных м'язових волокон - миофибрилл, у яких послідовно чергуються світлі (актино-вые) і темні (миозиновые) ділянки (звідси й виникає її видима исчерченность). Покреслена м'язова тканина здатна скорочуватися з більшою швидкістю , чим непокреслена. З особливого типу покресленої м'язової тканини утворений серцевий м'яз

хребетних тварин (докладно про різницю між кістяковими й серцевої м'язовими тканинами ви познайомилися в курсі «Біологія людини»). У членистоногих усе без винятку м'яза складаються з покресленої м'язової тканини.

Нервова тканина(мал. 35) здатна сприймати подразнення, переходити в стан збудження, виробляти імпульс і передавати його. Імпульси, що виникають у нервовій тканині, мають електричну природу. До складу нервової тканини входять нервові клітини (нейрони, або нейроциты) і різні додаткові клітини, сукупність яких називається нейроглией (від греч. нейрон - жив і глия - клей).

Нейрон - основна структурна й функціональна одиниця нервової тканини. Саме він сприймає подразнення, утворить і проводить нервові імпульси. Нейрон складається з тіла й відростків - аксонів і дендритів. Як правило, нейрони мають один аксон і один або кілька дендритів. Аксон (від греч. аксон -вісь) - подовжений (іноді до 2-3 м) і розгалужений на кінці відросток, по якому імпульс іде від тіла нейрона. Дендрит (від греч. дендрон - дерево) - короткий (іноді подовжений) дуже розгалужений відросток, по якому імпульс іде до тіла нейрона. По кількості відростків розрізняють уніполярні (один відросток), біполярні (один аксон і один дендрит) і мультипо-лярные (три й більше відростки) нейрони.