Фундаменти
При проектуванні застосовуються наступні конструктивні типи фундаментів: стрічкові, пальові.
Стрічкові фундаменти розташовують безперервною стрічкою під несучими стінами будинку й можуть виконуватися як у збірному, так і в монолітному варіантах.
Збірні залізобетонні фундаменти складаються із суцільних блоків-подушок і блоків стін підвалів. Залежно від тиску, що допускається, на ґрунт фундаментні блоки-подушки укладають без розриву впритул друг до друга, образуя суцільний стрічковий фундамент, або з розривом, створюючи переривчастий стрічковий фундамент. Зазор між блоками - подушками засипають піском, а величину зазору призначають не більше 0,2 довжини блоку фундаментних стін.
Монолітні бетонні фундаменти зводять у траншеях або щитовій опалубці. Найменша ширина бетонних фундаментів 400мм. При необхідності збільшення його ширини влаштовують уступи шириною 150-250мм і висотою 300мм.
Пальові фундаменти широко застосовуються в будівництві будинків, які зводяться на слабких сильностисливих ґрунтах. Пальовий фундамент являє собою ряд паль, об'єднаних ростверком. Ростверк може виконаються в монолітному або збірному варіантах.
Палі встановлюють у місцях перетинання стін і уздовж несучих стін з кроком 1,5 - 1,8м. При монолітному рішенні ростверк улаштовують у рівні позначки землі, а по ньому виводять стіну підвалу.
Особливі вимоги пред'являють до гідроізоляційних якостей конструкцій нульового циклу. Їх необхідно захищати від капілярного зволоження, затоплення підземними водами й від їхнього агресивного впливу. Горизонтальну гідроізоляцію стін підвалу виконують у двох рівнях - у рівні підготовки під підлоги підвалу й вище рівня вимощення.
Вертикальну гідроізоляцію виконують по зовнішній поверхні підвальних стін шляхом обмазки водостійкими матеріалами.
Схеми збірних залізобетонних блоків-подушок стрічкових фундаментів, збірних залізобетонних блоків фундаменту і стін підвалів, збірних залізобетонних забивних паль та їх розміри наведені у таблиці 1.
Таблиця 2.1- Елементи збірних залізобетонних фундаментів
