Загальна характеристика Інтернету

Новітні технології не лише породжують нові правові питання, а й створюють передумови для змін у діяльності законодавців та правників.

Сучасний світ все більше і більше залежить від розвитку інформатизації. Традиційні правові методи і норми не спроможні належним чином регулювати новітні технологічні процеси. Це зумовлено тим, що велика кількість правників фактично не зіштовхувалась з технологічними аспектами у своїй практичній діяльності і тому вони, як правило, не можуть передбачити можливу появу правових проблем у майбутньому.

Суть і призначення інформації не міняється з появою нових технологій, просто вони забезпечують додаткові можливості для одержання, обробки і використання її. Сучасні інформаційні технології дозволяють користувачеві, віддаленому від великих міст, одержати інформацію з перших рук і практично в реальному часі. Відтепер межі „інформаційного простору” проходить через будь-який будинок, організацію, компанію або орган державної влади. Тільки потрібно підключитися до Інтернет. Інформація і знання складають всесвітнє суспільне надбання. Вони дуже важливі для розвитку освіти, науки, культури і зв’язку, для забезпечення культурної різноманітності і відкритого керування. Необхідно мати вільно доступну усім інформацію і знання, з метою ліквідування розриву між „інформаційно багатими” та „інформаційно бідними”.

Мережа Інтернет, котра була створена, як військово-комунікаційна мережа, згодом використовувалась університетами та дослідниками, і нарешті трансформувалась в глобальну мережу інформації для кожного, хто її шукає і отримує. Нині, Інтернет це також світ комерції, де розповсюджується інформація як товар, а також продаються інші товари і надаються послуги: книжки, музикальні твори, програмне забезпечення, легко розповсюджуються через мережу Інтернет, що породжує велику кількість нагальних та належним чином неврегульованих правових питань.

Стрімкий розвиток телекомунікаційних засобів: мобільних та супутникових телефонів, супутникового і кабельного телебачення, потребує новітнього правового регулювання, особливо на міжнародному рівні. Інформаційні технології вже захопили діловий світ і зараз створюється підґрунтя для революції у приватному житті людей. А тому правники намагаються адекватно реагувати на прояви технологічного впливу усіма можливими засобами. Держави, в свою чергу, розробляють і пропонують законодавчі нововведення. На жаль, дана тенденція спостерігається в небагатьох країнах світу, а сам процес незкоординований.


Інтернет — це велика, розгалужена (розподілена) мережа, котра включає комп’ютерні вузли, розміщені у світі. Коли відбувається з’єднання із Інтернетом, то комп’ютер стає частиною цієї всесвітньої мережі комп’ютерів.

Інтернет — це мережа мереж комп’ютерів, які зв’язані за допомогою міжмережевих шлюзів.

Існує два важливих правила для з’єднання мереж із Інтернетом:

- усі мережі згодні використовувати однакові умовні позначки, щоб вирішити яким чином інформаційні дані будуть переміщені, і як будуть оброблені помилки;

- усі мережі мають загальний спосіб адресації повідомлень і спеціальну ідентифікацію комп'ютерів, що знаходяться в системі Інтернет.

Засобами Інтернету можна використовувати:

1) електронну пошту;

2) здійснювати пошук у базах інформаційних даних;

3) мати доступ і брати участь у телеконференціях та обговоренні різних питань і проблем;

4) передавати файли та інше.

Зауважимо, що Інтернет не є кампанією.Не існує єдиної влади, яка б керувала Інтернетом. Кожна автономна мережа в складі Інтернету має свої індивідуальні правила, інструкції і приймає рішення щодо загального доступу до інформації.Ніхто не є власником Інтернету.

Інтернет це інфраструктура, мережі якої можуть надавати доступ до:

1) інформаційних ресурсів;

2) послуг зв’язку (електронної пошти, інформаційного табло, комп’ютерної конференції, архівів інформаційні даних, віртуальних бібліотек, віртуальних співтовариств, електронної торгівлі тощо).

Інтернет — не засіб зв’язку і не канали зв’язку. Інтернет — не засіб масової інформації (ЗМІ). Інтернет — не засіб виробництва.

Інтернет несе в собі відтінки всіх трьох вищезгаданих якостей — 1) зв’язку (як джерело комунікацій), 2) ЗМІ (як джерело інформації) і 3) виробництва (як основа для підприємництва).

Інтернет — це величезна мережа, яка безперервно розвивається людьми, які користуються її послугами. Інтернет володіє унікальною світоглядною властивістю: це глобальне загальнодоступне середовище, інтелектуальної і культурної взаємодії людства. От чому ступінь розвитку Інтернет у державі на сьогоднішній день є критерієм розвитку демократії.

Далі розглянемо деякі передумови виникнення та бурхливого розвитку Інтернет.