Характеристика інформаційних процедур

 

Інформа­ційна про­цедура Характеристика Супутні інформаційні процедури
Збирання даних, реєстрація Мета — одержати точне, своєчасне, вірогідне та повне відображення явищ економі­чного життя (виробничо-господарської діяльності). Дані збираються всередині об'єкта і надходять із зовні­шнього середовища Кодування одиниць інформації (присвоєн­ня кодових позначок)
Передача даних Два варіанти організації пе­редачі даних: — фізичне переміщення носі­їв (кур'єром, транспортом, поштою); — дистанційна передача по лініях зв'язку інформації носіїв у вигляді сигналів Захист інформації Найпотужнішими механізмами захисту є криптографічні ме­тоди: шифрування (дешифрування), імі-тозахист та електрон­ний підпис Шифрування забезпе­чує конфіденційність інформації, контроль доступу до неї Імітозахист підтримує цілісність і дійсність інформації на об'єкті
Збережен­ня інфор­мації Інформаційна процедура по­в'язана з багаторазовістю, тривалістю використання умовно-сталої інформації в обробленні, необхідністю на­копичення інформації у зв'я­зку з розривом у часі її об­роблення Пошук одиниць ін­формації. Захист від несанкціонованого доступу. Актуалізація даних — підтримка значень одиниць ін­формації на заданому рівні
Оброблен­ня інфор­мації Сукупність арифметичних і логічних операцій для здобут­тя результатної інформації (інформації для управління) Пошук одиниць інфо­рмації. Розмноження результатної інфор­мації

Передача результат­ної інфор­мації   Два варіанти організації пе­редачі: — передача інформації на носіях у вигляді машино­грам, на гнучких магнітних дисках (ГМД): а)для використання в управлінні; б)для збе­реження; — передача по каналах зв'язку: а) для використання в управлінні; б) для збере­ження Захист інформації Збереження інформа­ції  
Спожи­вання ре­зультатної інформації   Використання результатів оброблення у вигляді розра­хованих значень техніко- економічних показників (ТЕП) для визначення факто­рів, що впливають на вироб­ництво, і виявлення резервів розвитку (схема 1) Актуалізація даних  

 

 
 

 


Технологічне
Внутрішнє
Зовнішнє

 
 

 

       
 
Для прийняття рішень
 
Для реалізації функцій управління (наприклад, складання бухгалтерського балансу)
 

 


Схема 1

 

В умовах автоматизації інформаційний процес є уза­гальненою сукупністю операцій перетворення інформації, що виконуються на АРМах управлінських працівників різних підрозділів підприємства (відділів, служб, цехів, складів), об'єднаних в обчислювальну мережу (ОМ). При цьому під інформаційною операцією розуміють частину інформаційного процесу, яка ініціюється на АРМі та за­безпечує перед переходом до наступної операції досягнен­ня певної часткової мети при обробленні інформації.

Кожній інформаційній операції, реалізованій прог­рамним модулем, відповідає рядок головного меню АРМу. Програмний модуль, у свою чергу, може мати своє меню (підменю), що задає порядок виконання певних дій підчас оброблення даних. Внутрішні підменю програмних моду­лів забезпечують певну гнучкість в обробленні даних. Наприклад, внутрішнє підменю може задавати: вигляд повідомлення (МГ, відеокадр (ВК) , ГМД), період (день, декада, місяць, квартал, рік), ступінь охоплення (підпри­ємство, цех, дільниця). Стан інформації на виході інфор­маційного процесу кожного АРМу розглядається як "кінцевий продукт", а інформаційний процес загалом — це виробництво цілісних наборів даних, об'єднаних спіль­ним суттєвим змістом.

Інформаційний процес є багатоопераційним. Окремі його складові частини (набір інформаційних операцій) ре­алізуються на конкретних АРМах. Сукупність АРМів, що утворюють "ланцюжок", реалізує інформаційний процес управління в умовах функціонування мережної АІС. В АІС виділяються сукупності автоматизованих інформа­ційних процесів, які охоплюють сфери економічної діяль­ності: працю, предмети та засоби праці, продукцію, фінан­си, результати діяльності. Характеристика кожного АРМу в АІС може бути задана тільки в контексті його взаємодії з іншими АРМами.

У процесі створення АІС розробляється певна модель, що відображає розподіл функціональних обов'язків між управлінським персоналом. Стосовно цієї теоретичної мо­делі визначаються склад АРМів та їх інформаційне сумі­щення. Це логічні АРМи, які включають набір програм­них модулів. Фізичні АРМи формуються встановленням (генерацією) на конкретній робочій станції програмних модулів одного або кількох логічних АРМів. При генера­ції відслідковується ланцюжок логічних АРМів, які взає­модіють між собою від зародження економічної інформа­ції до її кінцевих споживачів.

Виділення фізичних АРМів визначається організацій­ною структурою підприємства, можливостями впровад­ження локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) певної конфігурації та іншими чинниками.

Наприклад, у сфері економічної діяльності "Засоби праці" інформаційний процес охоплює інформаційні опе­рації, що виконуються на АРМі бухгалтера (АРМБ) з об­ліку капітальних вкладень, АРМБ з обліку основних за­собів, АРМі інженера відділу головного механіка, АРМі економіста-аналітика, АРМі технолога (АРМТ). Інформа­ційні операції, які в сукупності виконано на цих АРМах, утворюють потік економічної інформації як цілісної су­купності даних, сформованих при здійсненні всіх видів функцій управління засобами праці. Сукупність АРМів, об'єднаних в мережу, забезпечує синхронізацію всіх дій управлінських працівників, що є головним чинником підвищення ефективності автоматизації управління.