Характеристика інформаційних процедур
Інформаційна процедура | Характеристика | Супутні інформаційні процедури |
Збирання даних, реєстрація | Мета — одержати точне, своєчасне, вірогідне та повне відображення явищ економічного життя (виробничо-господарської діяльності). Дані збираються всередині об'єкта і надходять із зовнішнього середовища | Кодування одиниць інформації (присвоєння кодових позначок) |
Передача даних | Два варіанти організації передачі даних: — фізичне переміщення носіїв (кур'єром, транспортом, поштою); — дистанційна передача по лініях зв'язку інформації носіїв у вигляді сигналів | Захист інформації Найпотужнішими механізмами захисту є криптографічні методи: шифрування (дешифрування), імі-тозахист та електронний підпис Шифрування забезпечує конфіденційність інформації, контроль доступу до неї Імітозахист підтримує цілісність і дійсність інформації на об'єкті |
Збереження інформації | Інформаційна процедура пов'язана з багаторазовістю, тривалістю використання умовно-сталої інформації в обробленні, необхідністю накопичення інформації у зв'язку з розривом у часі її оброблення | Пошук одиниць інформації. Захист від несанкціонованого доступу. Актуалізація даних — підтримка значень одиниць інформації на заданому рівні |
Оброблення інформації | Сукупність арифметичних і логічних операцій для здобуття результатної інформації (інформації для управління) | Пошук одиниць інформації. Розмноження результатної інформації |
Передача результатної інформації | Два варіанти організації передачі: — передача інформації на носіях у вигляді машинограм, на гнучких магнітних дисках (ГМД): а)для використання в управлінні; б)для збереження; — передача по каналах зв'язку: а) для використання в управлінні; б) для збереження | Захист інформації Збереження інформації |
Споживання результатної інформації | Використання результатів оброблення у вигляді розрахованих значень техніко- економічних показників (ТЕП) для визначення факторів, що впливають на виробництво, і виявлення резервів розвитку (схема 1) | Актуалізація даних |
![]() |
|
|
|



![]() |
|
| ||||
Схема 1
В умовах автоматизації інформаційний процес є узагальненою сукупністю операцій перетворення інформації, що виконуються на АРМах управлінських працівників різних підрозділів підприємства (відділів, служб, цехів, складів), об'єднаних в обчислювальну мережу (ОМ). При цьому під інформаційною операцією розуміють частину інформаційного процесу, яка ініціюється на АРМі та забезпечує перед переходом до наступної операції досягнення певної часткової мети при обробленні інформації.
Кожній інформаційній операції, реалізованій програмним модулем, відповідає рядок головного меню АРМу. Програмний модуль, у свою чергу, може мати своє меню (підменю), що задає порядок виконання певних дій підчас оброблення даних. Внутрішні підменю програмних модулів забезпечують певну гнучкість в обробленні даних. Наприклад, внутрішнє підменю може задавати: вигляд повідомлення (МГ, відеокадр (ВК) , ГМД), період (день, декада, місяць, квартал, рік), ступінь охоплення (підприємство, цех, дільниця). Стан інформації на виході інформаційного процесу кожного АРМу розглядається як "кінцевий продукт", а інформаційний процес загалом — це виробництво цілісних наборів даних, об'єднаних спільним суттєвим змістом.
Інформаційний процес є багатоопераційним. Окремі його складові частини (набір інформаційних операцій) реалізуються на конкретних АРМах. Сукупність АРМів, що утворюють "ланцюжок", реалізує інформаційний процес управління в умовах функціонування мережної АІС. В АІС виділяються сукупності автоматизованих інформаційних процесів, які охоплюють сфери економічної діяльності: працю, предмети та засоби праці, продукцію, фінанси, результати діяльності. Характеристика кожного АРМу в АІС може бути задана тільки в контексті його взаємодії з іншими АРМами.
У процесі створення АІС розробляється певна модель, що відображає розподіл функціональних обов'язків між управлінським персоналом. Стосовно цієї теоретичної моделі визначаються склад АРМів та їх інформаційне суміщення. Це логічні АРМи, які включають набір програмних модулів. Фізичні АРМи формуються встановленням (генерацією) на конкретній робочій станції програмних модулів одного або кількох логічних АРМів. При генерації відслідковується ланцюжок логічних АРМів, які взаємодіють між собою від зародження економічної інформації до її кінцевих споживачів.
Виділення фізичних АРМів визначається організаційною структурою підприємства, можливостями впровадження локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) певної конфігурації та іншими чинниками.
Наприклад, у сфері економічної діяльності "Засоби праці" інформаційний процес охоплює інформаційні операції, що виконуються на АРМі бухгалтера (АРМБ) з обліку капітальних вкладень, АРМБ з обліку основних засобів, АРМі інженера відділу головного механіка, АРМі економіста-аналітика, АРМі технолога (АРМТ). Інформаційні операції, які в сукупності виконано на цих АРМах, утворюють потік економічної інформації як цілісної сукупності даних, сформованих при здійсненні всіх видів функцій управління засобами праці. Сукупність АРМів, об'єднаних в мережу, забезпечує синхронізацію всіх дій управлінських працівників, що є головним чинником підвищення ефективності автоматизації управління.