ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ШИХТОПОДАЧІ

 

Різні матеріали, що подаються в доменну піч, нерідко складаються з 5 – 8 компонентів. Зменшення числа компонентів, а також можливий перехід до моношихти, дозволить не тільки поліпшити хід доменної плавки, але і зменшити капітальні витрати на спорудження шихтоподачі при тій же продуктивності системи.

В даний час на великих доменних печах в скіп завантажують, як правило, не більше трьох-чотирьох компонентів шихти. В.К. Грузинів пояснює, чим була обумовлена​​доцільність циклічної подачі шихтових матеріалів у доменну піч. Якщо в скіп подається тільки один компонент шихти, то в одній подачі з багатьох компонентів, що мають лише два рудних скіпа, не можна подати всі матеріа­ли, що входять в шихту. Виникає необхідність у завантаженні різних за своїм складом подач. Тому в даний час на доменних печах України застосовують кілька (за вмістом) видів по­дач. Система управління шихтоподачею дозволяє скласти цикл з трьох подач різного виду.

Переваги циклічного завантаження полягають у наступному:

1) кожен вид матеріалу, що входить до складу шихти, має властивий йому характер радіально­го розподілу на колошнику печі;

2) створюється широка можливість розміщення вершин різних матеріалів по різних точках кола колошника;

3) скорочується число операцій вагон-ваг і тим самим підвищується продуктивність завантаження;

4) допускається різний вертикальний розподіл окремих матеріалів, наприклад, рудна частина шихти А дається за програмою ААККК, рудна частина шихти Б за програмою КААКК, а рудна частина В по програмі ККААК. Найбільш часто зустрічається цикл має наступний вигляд:

n × КААК + m × ААКК,

де n і m – число подач даного виду.

Очевидно, що при такому циклі завантаження має місце різний резерв часу на завантажен­ня вагон-вагів або вагових воронок коксу. Дійсно, при переході з ААКК на КААК час набору дози буде менше, ніж при реалізації подач типу ААКК + ААКК.

Система шихтоподачі повинна володіти достатньою продуктивністю для реалізації будь-якого виду подач при їх різних стикуваннях. Досить важливою вимогою, що пред'являється до систем шихтоподачі, є можливість реалізації будь якого рудного навантаження, яке представляє собою відношення маси рудної частини шихти до маси коксу з однієї подачі. Рудне навантаження на сучасних доменних печах становить 3,5 – 4,7. Отже, при проектуванні систем шихтоподачі і виборі обсягу ваго­вих воронок коксу до рудної частини шихти необхідно виходити з умови реалізації мінімаль­но можливого рудного навантаження. На доменній печі об'ємом 5000 м3 КМЗ обсяги вагових воронок коксу, агломерату та окатишів прийняті однаковими (25 м3).

Одним з факторів, що забезпечують безперебійну роботу доменної печі, крім продуктивнос­ті системи шихтоподачі є її надійність. Сучасні доменні печі обладнані конвеєрни­ми системами подачі шихтових матеріалів до скіпа, а доменні печі великого об'єму конвеєрними системами подачі шихти на колошник.

На відміну від систем шихтоподачі з вагон-вагами ці системи мають велике число одночас­но працюючих механізмів, що знижують загальну надійність системи. Відмова будь-якої підсистеми шихтоподачі, що подає кокс, агломерат або добавки, призво­дить до припинення подачі будь-якого виду матеріалу. Те ж саме можна сказати і про трак­ти прибирання дрібниці шихтових матеріалів. Тому системи шихтоподачі повинні володіти досить високими показниками надійності. Це може бути досягнуто або установкою високонадійного обладнання, або резервуванням окремих механізмів підсистеми, а можливо і всієї системи шихтоподачі.

У загальному вигляді задача вибору оптимальної структурної схеми системи шихтоподачі повинна вирішуватися не тільки з урахуванням критеріїв продуктивності і надійності, але також і ефективності її застосування.

Тут мається на увазі створення такої шихтоподачі, яка мала б при високих характеристи­ках продуктивності і надійності малі капітальні витрати на спорудження і невели­кі експлуатаційні витрати на обслуговування та ремонт.

Інтенсифікація доменної плавки, наприклад, застосування кисню і природного газу, пред'яв­ляє підвищені вимоги до гранулометричного складу шихтових матеріалів і їх механіч­ної міцності. Зниження питомої витрати коксу до 400 кг і нижче збільшує навантажен­ня на нього в печі і, як наслідок цього, можливе збільшення кількості дрібниці фракції 0 – 25 мм. На думку акад. АН УРСР З.І. Некрасова, для великих доменних печей нижню межу крупності шматків коксу слід встановити на рівні 25 – 30 мм, а верхня межа не може перевищувати 60 мм. Причо­му ці відхилення не повинні перевищувати: за вмістом шматків 60 мм – більше 10%; з утримання шматків 25 мм – більше 2,5%.

Дійсний гранулометричний склад (у %) металургійного коксу наведено в табл. 3, з якої видно, що в даний час верхня межа крупності коксу значно вище рекомендованого розміру. На доменної печі об'ємом 5000 м3 КМЗ проводиться відсів фракції 0-35 мм, причому в піч цієї фракції надходить не більше 1,5%.

Таблиця 3

                 
Завод (комбінат) Розмір коксу, мм  
0 -25 25-40 40-60 60-80 >80  
Череповецький 0,9 3,7 24,6 32,4 38,4  
Магнітогорський 1,7 1,8 24,5 43,6 28,4  
Челябинський 3.0 3,0 27,4 40,0 26,6  
Нижнєтагільський 2,2 3,1 18,1 49.8 26,8  
Карагандинський 2,9 6,4 39,7 35,6 15,4  
Орско-Халиловський 6,1 16,9 47,2 24,1 5,7  
Криворізький 2,9 16,8 44,6 29,2 6,5  
Дніпродзержинський 3,4 36,9 43,2 12,2 4,3  
Баглейський 2,2 9,2 53,8 28,7 6,1  
                           

 

Агломерати містять значну кількість дрібних фракцій, які перед завантаженням у піч повинні бути вилучені. Близько 75% всього агломерату містить 15 – 25% і більше дрібної фракції 0 – 5 мм.

З.І. Некрасов та інші, хто розглядав питання про раціональні розміри шматків залізорудної сировини, пов'язують їх з розміром шматків коксу і їх механічною міцністю. При цьому рекомендуєть­ся обмежити розміри залізорудної сировини розмірами 10-40 мм.

Проектом доменної печі об'ємом 5000 м3 КМЗ обумовлено, що вміст дрібної фракції 0 – 5 мм як агломерату, так і окатишів, що подаються в піч, повинен бути не більше 4 %. Незадовіль­ний гранулометричний склад матеріалу, що надходить у піч, призводить до різко­го погіршення її техніко-економічних показників. Гранулометричний склад (у %) агломерату наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Завод (комбінат) Розмір агломерату, мм
0-5 5-10 10-25 25-40 >40
Новокраматорський ГОК 8,6 1,2 4,2 9,4 6,6
«Запоріжсталь» 11,8 37,3 34,2 8,2 8,5
Карагандиньский 12,4 20,4 35,3 16,7 15,2
Магнитогорський 15,7 26.5 31,9 6,1 19,8
Новолипецький 14,2 35,6 25,3 7,4 17,5
Череповецький 19,9 34,6 31,6 6,4 7,5

 

Дослідження гранулометричного складу окатишів Соколовсько-Сарбайского ГЗК дали наступ­ні результати:

 
 

 

Фракція, мм 0,5 5,3 8-10 10-12 12-15 >15
Склад, % 5,3 3,5 19,6 58,2 7,4

 

Механобрчермета зміст дрібниці фракції 0-5 мм в окатишах не перевищує: Північний ГЗК (Лургі) – 4,7%, Північний ГЗК (ОК-306) – 6,47%, Центральний ГЗК – 2%, Качканарський ГЗК – 2,83% .

Як видно з таблиці, дійсна кількість дрібниці агломерату помітно відрізняється від наведених вище вимог. Зрозуміло, що їх реалізація може бути досягнута тільки застосуван­ням грохотів з високою ефективністю грохочення.

Очевидно, система шихтоподачі повинна бути обладнана грохотами такої продуктивнос­ті, щоб при збільшенні кількості дрібниці матеріалу, що подається в прийомні бункера шихтоподачі, можна було б шляхом зниження продуктивності грохотів зменшити кількість дрібниці в шихті, що йде в піч.