Підсилювальна ланка.
Вступ.
Доведення теми лекції, її ролі у системі підготовки військового фахівця, цільової настанови та плану лекції.
Стисла характеристика літератури, що рекомендується.
1. Поняття елементарної ланки.
Передаточна функція лінійної неперервної стаціонарної САК може бути представлена у вигляді відношення многочленів відносно змінної Лапласа p:
. (1)
В силу теореми Безу многочлени і можуть бути представлені таким чином
, (2)
, (3)
де , – корені рівнянь та відповідно.
Виділимо в кожному многочлені три групи співмножників, виходячи з того, що корені рівнянь можуть бути нульовими, дійсними (відмінними від нуля) і комплексними, та перетворимо їх до деякого типового вигляду. Міркування проведемо для многочлена , що стоїть у знаменнику.
Якщо – нульовий корінь, то .
Якщо – дійсний корінь, відмінний від нуля, то відповідний співмножник можна представити у вигляді
, (4)
де
. (5)
Якщо – комплексний корінь, то завжди є комплексно спряжений корінь , і добуток відповідних їм співмножників є многочленом другого степеня, який можна представити таким чином
, (6)
де
, (7)
. (8)
Аналогічно три типи співмножників можна виділити у многочлені , що стоїть у чисельнику передаточної функції.
Припустимо, що в чисельнику і знаменнику є і нульових коренів, і дійсних відмінних від нуля коренів, і пар комплексно сполучених коренів відповідно. Тоді, як випливає з викладеного вище, передаточна функція системи може бути представлена у вигляді
, (9)
де K – числовий коефіцієнт;
,
.
Таким чином, передаточна функція лінійної неперервної стаціонарної САК може бути представлена як добуток сьомі типів співмножників: K, , , , , , .
Відзначимо, що в кожному з співмножників допускають наявність деякого чисельного множника K.
Типові співмножники передаточної функції лінійної неперервної стаціонарної САК називаються елементарними ланками. Назви елементарних ланок та їх передатні функції наведені в перших двох рядках табл. 1 – 3 на обкладинках навчального посібника. При введенні елементарних ланок вважають, що їх параметри задовольняють нерівностям , , , , , . Далі в п. 4.2 – 4.9 розглядаються основні характеристики елементарних ланок.
2. Характеристики підсилюючої, інтегруючої та диференціюючої ланок.
Підсилювальною називається ланка, яка має таку передаточну функцію
. (10)
Ця ланка має один параметр K, який називають коефіцієнтом підсилення ланки.
По передаточній функції підсилювальної ланки знайдемо її оператор передачі шляхом формальної заміни змінної Лапласа p на символ диференціювання D:
. (11)
Оскільки зв'язок між вхідним і вихідним діяннями в часовій області задається оператором передачі, підсилювальна ланка описується рівнянням “вхід-вихід”
, (12)
з якого випливає, що в залежності від фізичної природи вхідного та вихідного діянь коефіцієнт підсилення підсилювальної ланки може мати різну розмірність
.
Відповідно до рівняння “вхід-вихід” (12) підсилювальна ланка є безінерційною, оскільки поточне значення її реакції визначається лише значенням коефіцієнта підсилення ланки та поточним значенням вхідного діяння та не залежить від передісторії руху ланки (процесів, що протікали у ланці до поточного моменту часу). Тому підсилювальну ланку часто називають безінерційною.
Комплексна частотна характеристика підсилювальної ланки може бути знайдена по передаточній функції чи оператору передачі шляхом відповідної формальної заміни
. (13)
Як випливає з виразу (13), АЧХ і ФЧХ підсилювальної ланки визначаються виразами[1]
, (14)
(15)
Їх графіки наведені на рис. 1.
ЛАЧХ підсилювальної ланки випливає з виразу (14)
(16)
і являє собою пряму, що проходить через точку з координатами паралельно осі абсцис.
ЛФЧХ підсилювальної ланки визначається виразом (15), але розглядається як функція логарифма частоти.
Графіки ЛАЧХ і ЛФЧХ підсилювальної ланки наведені на рис. 2 суцільною та штрихпунктирною лініями відповідно.
З виразу (12) випливає, що імпульсна і перехідна характеристики підсилювальної ланки визначаються виразами
, (17)
, (18)
тобто їх графіки повторюють відповідні вхідні діяння з масштабним коефіцієнтом K (рис. 3, 4).
Характеристики підсилювальної ланки зведені у другому стовпці табл. 1.
2.2. Інтегруюча ланка.
Інтегруючою називається ланка, яка має таку передаточну функцію
. (19)
Ця ланка має один параметр K, який називають коефіцієнтом підсилення ланки.
По передаточній функції інтегруючої ланки знайдемо її оператор передачі шляхом формальної заміни p на D:
. (20)
За допомогою оператора передачі визначається зв'язок між вхідним і вихідним діяннями в часовій області
, (21)
звідки випливає, що інтегруюча ланка описується таким диференціальним рівнянням “вхід-вихід”
. (22)
Таким чином, швидкість зміни вихідного діяння інтегруючої ланки пропорційна вхідному діянню, тому розмірність коефіцієнта підсилення інтегруючої ланки зворотно пропорційна одиниці вимірювання часу – секунді:
.
Проінтегрував вираз (22), можна показати, що вихідне діяння інтегруючої ланки являє собою інтеграл від вхідного діяння
, (23)
де – початкова умова при інтегруванні.
Вираз (23) пояснює назву ланки – інтегруюча. З нього також випливає, що при закінченні вхідного діяння інтегруючої ланки її вихідне діяння фіксується на рівні, на якому воно було в момент закінчення вхідного діяння. Ця властивість інтегруючої ланки називається властивістю “пам’яті”.
Комплексна частотна характеристика інтегруючої ланки може бути знайдена по передаточній функції чи оператору передачі шляхом відповідної формальної заміни
. (24)
Як випливає з виразу (24), АЧХ і ФЧХ інтегруючої ланки визначаються виразами
, (25)
. (26)
Їх графіки наведені на рис. 5.
ЛАЧХ інтегруючої ланки випливає з виразу (25)
. (27)
Оскільки ЛАЧХ будується як функція , вона є лінійною залежністю, тобто являє собою пряму, що проходить через точку з координатами з нахилом
.
Ще одна характерна точка, через яку проходить ЛАЧХ інтегруючої ланки, має координати .
ЛФЧХ інтегруючої ланки визначається виразом (26), але розглядається як функція логарифма частоти.
Графіки ЛАЧХ і ЛФЧХ інтегруючої ланки наведені на рис. 6 суцільною та штрихпунктирною лініями відповідно.
По передаточній функції інтегруючої ланки знаходять її імпульсну і перехідну характеристики
, (28)
. (29)
Графіки часових характеристик інтегруючої ланки наведені на рис. 7, 8.
Характеристики інтегруючої ланки зведені у третьому стовпці табл. 1.