Питання 1. Майстерність публічного виступу

Тема 1.4. Специфіка мовлення фахівця

Запитання та завдання для самоперевірки

Питання 1. Мовленнєва культура - критерій профе­сійної майстерності

Тема 1.3. Мовлення та його особливості

Запитання та завдання для самоперевірки

Яка з мовленнєвих форм (усна, чи письмова) виникла раніше?

У чому полягають переваги і недоліки кожного з видів засідань?

Як ви розумієте кожну із складових підготовки наради?

Доведіть, що вміння вислухати людину, зрозуміти її - є основною умовою співбесіди.

Самостійна робота З

Література: 2, с. 178,181;18, с. 414-418; 28, с. 122,123.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З'ясування даного питання слід почати з того, що офіційно-діловий стиль сприймається як мова документів і ділового спілкування. Насамперед культура ділового мовлення вимагає від мовців загальної культури, інтелігентності, ввічливості, знання норм літературної мови і вміння ними користуватися.

Важливим компонентом ділового спілкування є етика мовлення. Недаремно один мудрий філософ сказав: "Заговори, щоб я тебе побачив". Адже від того, якими лексичними засобами володіє мовець, яку має інтонацію, вимову, як володіє своїми емоціями, залежить рівень його освіченості й культури, що є критерієм професійної майстерності.

Уміння володіти словом - велика майстерність. Мовні знання - один із основних компонентів професійної підготовки. Мовленнєва культура включає вільне володіння лексикою свого фаху, користування нею, мовознавчу компетентність, правильну вимову.

Мовленнєвий службовий етикет - це правила мовленнє­вої поведінки на роботі. Правила мовного етикету залежать від конкретних ситуацій. За умови їх дотримання можливе змістов­не спілкування. Знання правил етикету є підґрунтям для формування іміджу працівника підприємства (фірми).

Що таке мовний етикет?

Від чого залежить майстерність ділового спілкування?

Які існують загальноприйняті норми ділового етикету?

Самостійна робота 4

Література: 17, с. 405 - 410; 25, с. 306 - 310; 26, с. 201 -208.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні даного питання слід пам'ятати, що кожному фахівцю час від часу доводиться доповідати, інформувати, звітувати, виступати. Виступ перед публікою є невід'ємною частиною професійної діяльності. Кожен виступ має певну мету: інформування, переконання, створення певного настрою. Це залежить від того, де виступає промовець і з яким видом публічного виступу.

При вивченні даного питання потрібно з'ясувати поняття "публічний виступ", повторити особливості жанрів публічних виступів.

Виступ- це один із видів усного ділового спілкування, своєрідний діалог оратора й аудиторії.

Готуючись до виступу, кожний промовець думає:

що сказати (зміст);

для чого (мотивація, ціль);

для кого сказати (аудиторія слухачів);

як сказати, який спосіб і форму мовлення та спілкування обрати.

Щоб вільно триматися перед аудиторією, вдало виступити, треба бути оратором. Ораторське мистецтво - це найважче мистецтво, а справжній промовець - яскрава особистість. Але талант оратора є наслідком тривалої і наполегливої роботи над удосконаленням свого мовлення. Добре підготовлений оратор не читає свій виступ, а імпровізує, творить думки в ході мовлення, у процесі спілкування з аудиторією.

Від чого ж залежить майстерність публічного виступу?

До публічного виступу потрібно готуватися, знати особливості своєї пам'яті (слухова, зорова, моторна), склад аудиторії, опрацювати ряд джерел, скласти конспект, план, тези, можна мати повний текст виступу.

Пропонуємо звернутися до поданих опорних схем 2, 3, 4, де зазначено, яким повинен бути публічний виступ, названо ви­моги до мови та поведінки оратора.

Опорна схема 2

Публічний виступ повинен бути:

змістовним

доступним

науковим

достовірним

логічним

Переконливим, аргументованим

Яскравим та емоційним

Доброзичливим, з повагою до слухачів

лаконічним

Пам'ятайте!Для публічного виступу важливе значення має індивідуальний стиль промовця, в якому проявляється характер, світогляд, ерудиція, мовні здібності людини, загальна культура. Це формується лише у того, кому доводиться постійно готувати публічні виступи. Поступово виробляється своя манера викладу, підхід до вибору й упорядкування фактів, засоби впли­ву на аудиторію. До поняття "індивідуальний стиль" входить так званий "образ автора". Це голос промовця, неповторна привабливість, манера триматися, вміння донести думку до слухача.

Промовець не лише говорить, він повинен уміти слухати аудиторію, реагувати на її гомін, репліки, запитання, тишу. Оратор має бачити все з усіх сторін, відчувати аудиторію через жести, риторичні запитання, через спонукання слухачів до активного мислення.

Лише за таких умов можна досягти майстерності публічного виступу.

Пропонуємо вислови видатних людей про красномовство та роль оратора.

Добре говорити - означає просто добре думати вголос. (Е. Реман)

Істинне красномовство - це вміння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба. (Ф. Ларошфуко)

Найбільша цінність оратора - не тільки сказати те, що потрібно, але й не казати того, чого не треба. (Цицерон)

Оратором буде той, хто будь-яке питання, яке вимагає словесної розробки, зуміє викласти чітко, струнко, гарно, пам'ятливо й у достойному виконанні. (Цицерон)

Красномовство - це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми звертаємося, слухали не лише без труднощів, а й із за­доволенням. (Б. Паскаль)