ПП Жовтий О.О.

Віддруковано з оригінал-макета

Історія України

Підписано до друку 10.09.2010. Формат 60х90 1/16

Папір офсет.

Обл.-вид. арк. 38,7. Ум. друк. арк. 20,1.

Тираж 500. Зам. № 754.

20300, м. Умань вул. Садова, 28

(УДПУ, навчальний корпус № 3, кімн. 112, 327, 328)

Тел. 067 77 30 197

097 9 467 467

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників

і розповсюджувачів видавничої продукції

Серія ДК, № 2444 від 22.03.2006 р.

Віддруковано на цифровому дублікаторі Ricoh

[1] Підбірка матеріалів запозичена з „Хрестоматія з історії України. Посібник для вчителів / В.І. Червінський, В.Є. Кругляков, В.В. Пилипенко та ін.” – К.: Вежа, 1996.

[2] Геродот (490/480-430/424 рр. до н.е.)

[3] Борисфен – Дніпро

[4] Массагети – іранське плем’я

[5] Тірас – Дністер

[6] Сінопа – місто на південному узбережжі Чорного моря

[7] Істр – Дунай

[8] Меотіда, або Майотіда – Азовське море

[9] Гіппократ (460-370 до н.е.)

[10] Прокопій Кесарійський (490/507 -562 рр. н.е.)

[11] Варязьке море – Балтійське море

[12] Понт-море – Чорне море

[13] Угорське – місце, де тоді був заміський князівський палац

[14] Ігор став князювати відразу після смерті Олега восени 912 р.; запис про це під 913 р. свідчить про візантійське літочислення (початок року).

[15] Повіз – обов'язок возити за розпорядженням князярізні вантажі або давати для князя чи його людей коней і підводу

[16] Колодники – полонені, закуті в дерев'яні кайдани колодки.

[17] Клір – грец. жеребок; обране жеребкуванням християнське духівництво.

[18] Переяслав згадувався ще 907 р. у договорі Олега з греками (див.: Літопис руський. – С. 18.). Вірогідно, що легенда про Кожум'яку (Кирила, Микиту, Яна) виникла за часів Володимира, і була внесена в літопис під 993 р. пізніше, коли складалася «Повість временних літ».)

[19] Ярослав Мудрий справді був кульгавий; рентген кісток показав, що в дитинстві княжич вивихнув праву ногу, а пізніше й поламав нижче коліна; зрослася вона неправильно.

[20] Тобто встановлює відносини.

[21] Кущ – родина хана.

[22] Баракчинова (Буракчин, Борахджин) була першою, найстаршою жоною хана Угедея; рідна тітка хана Батия.

[23] Так називає автор «Слова» половецького хана.

[24] Князь, дочка якого Євфросинія (Ярославна) була дружиною новгород-сіверського князя Ігоря Святославича.

[25] Половецький хан.

[26] Костянтин Багрянородний (905-959), імператор Візантії.

[27] У часи Київської Русі литовці платили данину великим князям київським.

[28] Тобто для хана Золотої Орди

[29] Син Ольгерда, князював у Києві з 1394 до 1396 р.

[30] Тобто українським.

[31] 3 порушенням права і привілеїв.

[32] М'ясо.

[33] Йдеться про патріарха Теофана.

[34] Це уривок з польської хроніки Іоахіма Бєльського.

[35] Йдеться про козацьку старшину, яка зрадила повстанців.

[36] Напад польсько-шляхетського війська на козацький табір був учинений тоді, коли повстанці погодились припинити боротьбу і склали зброю.

[37] С. Конєцпольський.

[38] Михайло Дорошенко був гетьманом реєстрових козаків у 1625 – 1628 pp.

[39] Військо, яке у старій Польщі утримувалося за четверту частину прибутків з королівських маєтків.

[40] Ієрусалимський патріарх Паісій, що був тоді в Києві.

[41] Б. Хмельницького.

[42] По.

[43] Маєтки.

[44] Стосується.

[45] Вже.

[46] Назва монети.

[47] Прапороносця полкового прапора.

[48] Прапороносця сотенного прапора.

[49] Хранителі гетьманського бунчука – знака гетьманського сану.

[50] Особи, які доглядали за порядком у війську. Тут йдеться про осавула всього війська козацького.

[51] Прапороносця артилерії козацького війська.

[52] Придворні чини.

[53] Урядові сановники.

[54] Придворні чини.

[55] Придворні чини.

[56] Купці.

[57] Селяни, які перебували у безпосередній залежності від феодальної держави.

[58] Селяни, які сплачували податок державі.

[59] Шведська королева.

[60] Йдеться про уніатську церкву, яка пактами фактично скасовувалася.

[61] Досі для того, щоб бути у міському уряді Речі Посполитої або належати до цехів, необхідно було прийняти римо-католицьку віру.

[62] Йдеться про католицькі школи в Києві, зокрема єзуїтські.

[63] Кадук – право до спадку, який залишено без заповіту, бездідичний спадок.

[64] Цело – митна сплата.

[65] Мається на увазі право виготовляти і продавати напої.

[66] Тут: письмове розпорядження.

[67] Вейге – шведський старшина.

[68] Передове укріплення перед фортецею, передмістя.

[69] Йдеться про Зборівський договір.