Присяга воїна Української повстанської армії
Грудня
Повідомлення німецької контррозвідки про УПА
Стосовно: донесення контррозвідки про банди «Схід» Українська Повстанська Армія («Бандера»)
Джерело: повідомлення резидентів та агентів
Для:
«Чужі Армії на Сході»1
Нижче подається повідомлення про Повстанську Армію.
Згідно з повідомленням агентів, на чолі Української Повстанської Армії стоїть штаб УПА, який одночасно вважається найвищим керівним органом усього національно-українського руху («Бандери»). Цей рух охопив велику частину Волині: між околицями Ковель – Сарни – Корець.
Штаб УПА станом на 18.11.43 р. був розташований у селі Стидін (45 км від Рівного).
Заступником керівника проводу українського руху «Бандери» є якийсь Рубан2 з Галичини.
Начальник штабу УПА – Климишин, відомий під псевдо. Савур3. Він уже багато років є членом Української Національної Партії (ОУН), провів декілька років у тюрмі за політичні переконання.
При штабі УПА існують:
1. Центральне Управління Служби Безпеки (УСБ), яке очолює полковник Трейка.
2. Вища виконавча влада (виконавчий комітет).
3. Центральне санітарне управління.
4. Головне управління постачання.
5. Військова школа для офіцерів та унтер-офіцерів.
Українська Повстанська Армія поділена на окремі групи (дивізії), а ці групи – на полки та сотні.
Є повідомлення про 3 дивізії УПА.
Перша дивізія «Заграва»
1. Востаннє встановлено 18.11.43 р.
2. Місце бойових дій: Людвиполь, Городнище (25 км від Корця), Корець.
3. Кількість: 10-12 тис. чоловік.
4. Склад і національність: українці – молодь віком від 15 до 18 років, фанатично національно настановлені.
5. Озброєння: 2 гармати калібру «З». 4 протипанцерні з обмеженою кількістю боєприпасів, тяжкі і легкі кулемети, міномети, рушниці.
6. Керівництво: командир дивізії – якийсь «Еней» за псевдо, 50 років, галичанин. Начальник штабу – Макаренко з міста Славута.
7. Бойові дії: боротьба з ворогами «Української держави’’ – німцями, поляками і більшовиками.
Політична пропаганда, вербування молоді у ряди УПА, диверсії на залізничних коліях і шосе.
8. Зв’язок зі штабом УПА та окремими групами (дивізіями) через кінних кур’єрів або членів ОУН. Транспортні засоби перебувають постійно у їхньому розпорядженні.
9. Забезпечення продуктами харчування шляхом конфіскації майна місцевого населення та пограбування продовольчих складів і складів з боєприпасами німецького вермахту.
Друга дивізія «Північна’’
1. Востаннє встановлено 18.11.43 р.
2. Місце бойових дій: лісовий простір біля села Степань (55 км на північ від Рівного).
3. Кількість: 10 тис. чоловік.
4. Склад і національність: українці.
5. Озброєння: 2 гармати 3-го калібру, 6 протитанкових гармат з обмеженою кількістю боєприпасів, тяжкі і легкі кулемети, міномети, рушниці.
6. Керівництво: командир дивізії – якийсь «Дубовий» на псевдо, прізвище Литвинчук Іван. 22 роки. 5 років член Української Національної Партії (ОУН – авт.). Був керівником партійної організації ОУН в окрузі Сарни.
7. Бойові дії: (див. Перша дивізія)
8. Зв’язок: (див. Перша дивізія)
9. Забезпечення продуктами харчування: (див. Перша дивізія)
Третя дивізія «Ковельська»
1. Востаннє встановлено 18.11.43 р.
2 Місце бойових дій: лісова смуга 40 км на північний захід від місцевості Колки.
3. Кількість: 10-12 тис.чоловік.
4. Склад та національність: українці.
5. Озброєння: 2 гармати 3-го калібру, 4 протитанкові гармати з обмеженою кількістю боєприпасів, тяжкі і легкі кулемети.
6. Керівництво: командир дивізії – якийсь Закоштуй, 30 років. Він не згідний з пануючою суворою дисципліною і національно-українською позицією УПА.
7. Бойові дії: (див. Перша дивізія)
8. Зв’язок:(див. Перша дивізія)
9. Забезпечення: (див. Перша дивізія)
Косик Володимир. Україна в Другій світовій війні у документах. – Т.3. – Львів, 1999. – С.346-349.
1 До листопада 1943 р. УПА дійсно поділялася на три групи: «Північ» (під командуванням Дубового, справжнє прізвище І.Литвинчук), «Північний захід» (Рудий, справжнє прізвище Ю.Стельмащук) і «Південний захід» (Еней, справжнє прізвище П.Олійник).
2 Після арешту Степана Бандери 4 липня 1941 р. у Кракові і Ярослава Стецька 9 липня 1941 р. у Львові та їх депортування до Берліна урядовим головою ОУН був до весни 1943 р. Микола Лебедь, псевдо – Максим Рубан. Однак від початку існування до листопада 1943 р. головним командиром УПА був не він, а Р.Клячківський, псевдо – Клим Савур. У листопаді 1943 р. цей пост перебрав Роман Шухевич – ген. Тарас Чупринка.
3 Климшин і Клим Савур – різні особи (М.Климишин від вересня 1941 р. був у німецькому концтаборі). Начальником штабу УПА був спочатку Василь Вахів – Сонар (загинув у бою з німцями 13.05.1943 р.), потім полковник Леонід Стумницький – Гончаренко, колишній старшина армії УНР, який не був членом ОУН.