Березня 1923 р., Париж

Приєднати Східну Галичину до Польської держави

Української Національної ради проти рішення Ради послів

Протест

Протест Української Національної Ради проти прилучення Сх. Галичини до Польщі

Проти рішення Конференції Амбасадорів з 14 марта с. р., яким потверджено східні границі Польщі та прилучено до неї територію Східної Галичини, вважаю моїм обовязком внести іменем Української Національної Ради Східної Галичини

Протест

Головні держави Антанти як побідники у світовій війні проголосили принцип уладження міжнародних відносин в Европі: право національного самовизначення для всіх народів. На сім праві конституовав український нарід Галицької Землі в місяці жовтні 1918 р. на території Східної Галичини – Західно-Українську Державу. Відтак наслідком збройного наступу Польщі допустили головні держави Антанти, щоб Польща впровадила у Східній Галичині тимчасову військову окупацію та рівночасно прирекли нам постановою Найвищої Ради Мирової Конференції в Парижі з 25 червня 1919 р., що вирішеннє державного становища Східної Галичини наступить згідно з волею населення, то значить – на основі права національною самовизначення. А значить – на основі права національного самовизначення, А українське населеннє Східної Галичини як значно переважаюча більшість сього краю, протягом цілого часу польської окупації (1919-1923) ніколи не годилися на прилученнє Східної Галичини до Польщі але завсе й однодушно домагалося й домагається в імя національної справедливости і права національного самовизначення: визнання Східної Галичини незалежною державою вільних народів. Колиж тепер зовсім неожидано, Конференція Амбасадорів, не питаючись про волю населення та не зважаючи на постанову Найвищої Ради з 25 червня 1919, отже з очевидним нарушенням плана національного самовизначення, рішила прилучити Східну Галичину до Польщі, то іменем Української Національної Ради Східної Галичини як лєгального представництва українського населення Східної Галичини підношу отсим проти того рішення Конференції Амбасадорів з 14 марта рішучий протест, та заявляю, що украєнське населеннє ніколи не погодиться з панованнєм Польщі, домагається незалежної Галицької Держави вільних народів, та буде за неї далі боротися.

Д-р Євген Петрушевич в. р.

Президент Української Національної Ради

Східної Галичини

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. Документи і матеріали. – Т. II. – Мюнхен, 1983. – С. 50-51.

Кореспонденція газети ‘‘Вісті ВУЦВК»