Тема 2. Первісне суспільство на території України
ВСТУП
Історія України охоплює віхи історичного шляху українського народу, який упродовж багатьох віків свого розвитку зробив значний внесок у світову цивілізацію. В останнє десятиріччя з’явилося чимало монографічних досліджень, навчальної літератури, наукових статей з різних проблем історії України, які переважно об’єктивно висвітлюють процес історичного розвитку населення України, увиразнюють самобутність українського народу, підтверджують безперервність державницьких процесів в Україні. Окремі положення вітчизняної історії продовжують залишатися дискусійними, змінюється перевага в позитивних і негативних оцінках діячів, знаходяться світлі грані у негативно оцінюваних подіях – і на все це необхідно звернути увагу в процесі вивчення курсу історії. У підручниках з історії різні події висвітлюються з різним ступенем повноти, окремі з них подаються у схемах для звичайного запам’ятовування, а окремі огортаються ореолом героїки. Продовжує залишатись і неточність у хронології. До того ж, джерельна база української історії дотепер є неповною і ще тривалий час буде розширюватись. Чимало нововиявлених і опублікованих останнім часом документів суперечать усталеним оцінкам і стереотипам. Тому в студентські роки майбутніх вчителів чи науковців доцільно націлювати на найголовніші, найінформативніші і найоб’єктивніші наукові праці аби не засмічували пам’ять, аби під час навчання студенти набували здатність до самостійного вивчення документів, найновіших публікацій і аби в студентські роки майбутні учителі не пливли в потоці інформації, а виносили з нього найсуттєвіше і закладали надійний фундамент своєї майбутньої фахової діяльності.
Курс охоплює період з найдавніших часів до сьогодення. Він розглядає процес формування українського народу в контексті становлення європейської і світової цивілізації, містить найважливіші соціально-економічні, політичні та державотворчі події, етапи національно-визвольного та суспільно-політичного рухів, діяльність громадських організацій, політичних партій, видатних осіб, внутрішню та зовнішню політику України.
Метою курсу є виклад історії українського народу та елементів його державності, тобто вивчення процесу політичного, соціально-економічного і культурного розвитку народу з найдавніших часів до сьогодення. Системний виклад історії українського народу спрямований на ознайомлення з найважливішими закономірностями та подіями вітчизняної історії в широкому контексті історії слов’янських народів, європейської й світової цивілізації.
Метою курсу «Історія України» є прищеплення студентам здатності оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом; зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; об’єктивно, виважено оцінювати роль народних мас, суспільних груп, громадських організацій та політичних партій, особи в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії; знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячені дослідженню актуальних проблем історії України; опанувати новітні історичні концепції, володіти елементами наукового підходу до історії України, набути навичок критичного осмислення документів і роботи з першоджерелами; принципово важливе значення в межах опанування курсу «Історія України» має формування у студентів громадянської позиції та патріотизму, історичної свідомості.
У процесі вивчення курсу «Історія України» основну увагу важливо приділити осмисленню та аналізу таких теоретичних та конкретно-історичних проблем:
‒ предмет історії України, новітні методологічні засади вивчення курсу, основні наукові категорії і термінологічні поняття вітчизняної історії;
‒ закономірності та особливості розвитку первісного суспільства на території України, першопочатки українства;
‒ історичні передумови виникнення та основні етапи становлення Давньоруської держави, її соціально-економічний розвиток та політичний устрій;
‒ особливості перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої; суспільно-політична організація запорозького козацтва; причини, рушійні сили, хронологічні межі, періодизація Української національної революції XVII ст., її місце і роль у вітчизняній та європейській історії; формування Української гетьманської держави під керівництвом Б. Хмельницького;
‒ соціально-економічне та суспільно-політичне становище українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій, розвиток національно-визвольного руху; створення перших українських політичних партій і організацій;
‒ основні тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку України на початку XX ст.; стратегія і тактика українських та неукраїнських партій у визвольному русі; історичне значення Української революції 1917- 1920 рр.;
‒ особливості соціально-економічного та суспільно-політичного життя на українських землях у 20-30-х роках XX ст., суперечливий характер народногосподарських досягнень Радянської України, формування тоталітарного режиму;
‒ українське питання в політиці європейських держав напередодні та на початку Другої світової війни, оборонні перемоги та поразки Червоної армії у Великій Вітчизняній війні; боротьба з фашистським окупаційним режимом підпільних організацій, партизанських з’єднань, збройних формувань ОУН-УПА; перемога СРСР Великій Вітчизняній війні; вклад українського народу в розгром фашистської Німеччини, втрати України в Другій світовій війні;
‒ сутність, особливості та наслідки соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в УРСР в післявоєнний період, в умовах десталінізації, поглиблення системної кризи радянського ладу, проголошеного курсу перебудови;
‒ успіхи і труднощі в становленні української державності; основні тенденції розвитку соціально-економічної та суспільно-політичної сфери українського суспільства; стратегічні орієнтири поступу України в XXI ст.
Завдання вивчення курсу зводяться до набуття студентами комплексу знань і умінь з історії України з метою їх практичного використання у професійній та громадській діяльності. У ході вивчення даного курсу студенти мають засвоїти сутність основних процесів, явищ і фактів української історії, проблем етногенезу українського народу. Студенти повинні знати витоки становлення та розвитку української державності, набути знання про особливості соціально-економічних та політичних процесів в Україні. Обов’язковими мають бути знання культурологічних проблем української історії, взаємовпливів культур. В системі набутих знань мають бути проблеми місця історичних особистостей в суспільстві та їх впливу на перебіг історичних процесів. Обов’язковим є знання концептуальних підходів вітчизняної та зарубіжної історіографії до вивчення проблем історії України.
Оволодіння такими знаннями дасть можливість сформувати у студентів такі уміння: володіти та безпроблемно використовувати методи історичних досліджень; вільно оперувати категоріально-понятійним апаратом історії; всебічно розкривати суть та закономірності історичних явищ, розпізнавати їх ознаки, виокремлювати частини, стимулюючі та гальмуючі чинники, аналізувати і розуміти причини та наслідки; бачити та розуміти зв’язки між історичними подіями; формулювати об’єктивну оцінку історичним явищам та діячам; працювати з історичними документами.
Курс історії України вивчається на перших курсах неісторичних факультетів. На його вивчення відводиться 108 годин. Розподіл годин на лекційні і семінарські заняття на різних факультетах здійснюється по-різному. Тому в посібнику подано орієнтовну структуру курсу, в межах якої можлива потрібна варіативність.
Матеріал курсу поділено на 2 змістових модулі, вивчення кожного з яких завершується модульним контролем в усній чи письмовій формі. А вивчення змістових модулів упродовж семестру і завершується підсумковою контрольною роботою. Завдання для контрольних робіт передбачають відтворення матеріалу вивченого як на аудиторних заняттях, так і в ході виконання завдань для самостійної роботи, що представлені у п’ятому розділі даного посібника.
До посібника включено хрестоматійні матеріали до курсу.
Окремим розділом представлений навчальний проект (Індивідуальне навчально-дослідне завдання – ІНДЗ). Там же названі критерії оцінювання знань студентів.
Посібник також містить перелік питань для повторення курсу.
Програма даного курсу складена на основі типової навчальної програми, розробленої в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова авторським колективом під керівництвом доктора історичних наук, професора Володимира Йосиповича Борисенка.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»
Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна
Предмет і завдання курсу історія України та його структура. Історія України як складова частина загальносвітової історії. Місце вітчизняної історії в системі вузівського навчання. Міжпредметні зв’язки у вивченні історії України. Значення курсу «Історія України» для фахової підготовки, виховання громадянської позиції та патріотизму. Вітчизняна історія як наука і засіб виховання національної свідомості.
Новітні методологічні засади вивчення історії України. Методи історичного пізнання. Основні критерії і термінологічні поняття.
Джерелознавство та історіографія вітчизняної історії. Стереотипи історії радянського суспільства. Зосередження уваги громадськості на «білих плямах» в новітній історії України в кінці 80-х - на початку 90-х рр. XX ст.
Зарубіжна історіографія історії України, центри, школи, узагальнюючі праці. Історична наука у незалежній Україні. Сучасні концепції новітньої історії України.
Початок формування людської цивілізації на території України. Первісні люди та їх спосіб життя.
Неолітична революція. Племена трипільської культури. Традиції трипільської культури в культурах пізніших народів. Розвиток землеробства і скотарства. Суспільні поділи праці.
Населення доби раннього залізного віку на території України. Кіммерійці, скіфи, сармати. Перші протидержавні утворення. Економічні зв’язки з країнами Середземномор’я та Середньої Азії. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї.
Найдавніші писемні та археологічні джерела про слов’ян. Проблема «прабатьківщини» слов’ян в історіографії. Виокремлення східних слов’ян, їх звичаї, вірування, побут. Антський племінний союз та його значення у формуванні української державності. Боротьба антів з готами, гунами, аварами. Східнослов’янські племена і державно-племінні союзи VІ-ІХ ст.
Еволюція суспільного устрою східних слов’ян. Поява приватної власності. Взаємовідносини східних слов’ян з сусідніми народами.