Поняття та особливості джерел права соціального забезпечення

ПЛАН

1. Поняття та особливості джерел права соціального забезпечення

2. Основні види джерел права соціального забезпечення

3. Пенсійний Фонд України (ПФУ). Порядок його формування і використання

4. Система державних органів та їхні функції по здійсненню соц.захисту населення.

 

 

Визначення поняття “Джерела права соціального забезпечення ” пов’язані зі з’ясуванням форм вираження нормативної державної волі, спрямованої на регулювання різних за характером суспільних відносин. Формами вираження права можуть бути закони й підзаконні акти, якими встановлюються певні норми права. По праву соціального забезпечення існує досить велика кількість нормативних актів, тому ми в змозі дати характеристику тільки найважливішим, основним актам, які закріплюють права на ті чи інші види соцзабезпечення, в яких відображаються вимоги і умови їх надання, регламентується організаційно-правовий порядок здійснення вказаних приписів відповідних нормативних актів.

Нормативно-правові акти, які регулюють пенсійне забезпечення і соц.захист в цілому, можна класифікувати за рядом ознак:

1) їх дія у часі та просторі;

2) згідно за загальним правилом н.а. зворотної сили не мають і, отже регулюють відносини, які виникають після введення їх у дію. Специфіка н.а., що регулюють с.з. полягає в тому, що багатьом із них надано зворотної сили (ЗУ “Про пенсійне забезпечення” 5.11.1991 р.);

3) загальні н.а. – поширюються на всіх громадян, які знаходяться на території країни;

спеціальні н.а. – поширюються тільки на певні категорії громадян (чорнобильців);

4) первинні н.а. – Конституція України;

вторинні н.а. – ЗУ “Про пенсійне забезпечення” – вторинний відносно Конституції і навпаки первинний відносно Положення про ПФУ і т.д.;

5) основні – н.а., де містяться нові правові норми;

похідні н.а. – не містять нових норм, вони лиш відтворюють прийняті норми, пояснюючи їх зміст.

Таким чином, під джерелами п.с.з. слід розуміти способи (форми) вираження норм права, що приймаються компетентними органами державної влади та призначені для регулювання соц.забезпечення непрацездатних громадян.

І.М.Сирота визначає такі особливості джерел права с.з. :

1) більшість нормативних актів є загальнодержавними, майже всі вони мають правоустановчий (матеріальний чи процесуальний) характер;

2) локальні нормативні акти;

3) для джерел права с.з. іще характерний високий рівень систематизації. Загальної галузевої кодифікації, наприклад, пенсійного законодавства ще не проведено, хоча передумови для цього вже є, - в країні діє низка кодифікованих нормативних актів (у вигляді законів про пенсійне забезпечення), інтенсивно розвивається поточне законодавство. Пенсійне забезпечення здійснюється за одинадцятьма законами.