Готової продукції

З метою забезпечення формування облікової інформації витрат за видами виробництв доцільно до рахунка 23 “Виробництво” відкривати субрахунки: “Основне виробництво” (рослинництво, тваринництво – для сільськогосподарських підприємств), “Допоміжні виробництва”, “Підсобні промислові виробництва”, “Обслуговуючі виробництва” тощо.

Організація обліку допоміжних виробництв. Для обліку витрат у допоміжних виробництвах до субрахунка “Допоміжні виробництва” відкривають такі аналітичні рахунки: “Ремонтна майстерня”, “Автомобільний транспорт”, “Енергетичні виробництва (за видами)”, “Водопостачання”, “Жива тяглова сила”.

За дебетом відповідних аналітичних рахунків відображають витрати у розрізі прийнятої номенклатури статей: витрати на оплату праці; паливо та мастильні матеріали; корми (для живої тяглової сили); сировина та матеріали (без зворотних відходів); роботи та послуги; витрати на ремонт необоротних активів; інші витрати на утримання необоротних активів; інші витрати; непродуктивні витрати; загальновиробничі витрати.

За кредитом аналітичних рахунків допоміжних виробництв відображають виконані роботи і надані послуги, які протягом звітного періоду оцінюють за плановою собівартістю. В кінці звітного періоду планову собівартість виконаних робіт чи наданих послуг коригують до рівня фактичної.

В кінці звітного періоду аналітичні рахунки допоміжних виробництв закриваються (крім витрат по незавершеному виробництву, незавершених роботах і послугах).

Щомісяця на підставі нагромаджувальних відомостей, журналів обліку робіт і витрат, первинних і зведених документів складають Звіти про витрати та вихід продукції по допоміжних виробництвах.

Організація обліку загальновиробничих витрат і порядок їх розподілу. До загальновиробничих витрат відносять витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування.

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Їх поділяють на постійні розподілені і постійні нерозподілені витрати. Базою розподілу постійних розподілених витрат є години праці, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо. Постійні розподілені загальновиробничі витрати також включаються у виробничу собівартість. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення.

У сільськогосподарських підприємствах загальновиробничі витрати не діляться на постійні і змінні. Вони повністю відносяться на виробничу собівартість. Ці витрати розподіляють між різними галузями виробництва та об'єктами обліку пропорційно до суми прямих витрат без вартості насіння – у рослинництві, кормів – у тваринництві, а також сировини, матеріалів та напівфабрикатів – у підсобних промислових виробництвах.

Для обліку загальновиробничих витрат призначений рахунок 91 “Загальновиробничі витрати”.

Сільськогосподарські підприємства на окремому субрахунку рахунка 91 “Загальновиробничі витрати” обліковують витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. До цього субрахунка можна відкривати такі аналітичні рахунки: “Утримання й експлуатація машинно-тракторного парку”, “Утримання й експлуатація комбайнів та інших самохідних машин” (за видами машин), “Утримання й експлуатація виробничого обладнання” (за видами обладнання).

На аналітичному рахунку “Утримання й експлуатація машинно-тракторного парку” – по дебету обліковують витрати (крім оплати праці трактористів-машиністів і нарахувань на неї та витраченого палива на сільськогосподарських роботах в рослинництві) на утримання й експлуатацію тракторів, тракторних причепів, гаражів, навісів, площадок для зберігання техніки, машинних дворів, причіпних і навісних сільськогосподарських машин і знарядь по обробітку ґрунту та інших основних засобів машинно-тракторного парку.

Протягом року по кредиту рахунка “Утримання й експлуатація машинно-тракторного парку” відображають вартість транспортних робіт, виконаних тракторами, віднесених на відповідні об’єкти обліку виходячи з обсягу перевезень та планової собівартості одного еталонного гектара роботи з коригуванням її в кінці року до рівня фактичних витрат.

На аналітичних рахунках “Утримання й експлуатація комбайнів та інших самохідних машин” – по дебету обліковують витрати на утримання й експлуатацію зерно-, картопле-, бурякозбиральних та інших самохідних комбайнів і машин, а також гаражів, навісів, площадок і інших основних засобів (крім оплати праці з нарахуваннями комбайнерів, трактористів-машиністів і вартості палива). Аналітичні рахунки відкривають по видах вказаних машин.

Оплата праці з нарахуваннями, вартість витраченого палива по тракторах, що виконували роботи в рослинництві, комбайнах і інших самохідних сільськогосподарських машинах щомісяця відносяться на відповідні культури (групи культур), види незавершеного виробництва та інші об’єкти обліку без відображення на субрахунку “Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування” таким записом: дебет рахунка 23, кредит рахунків 20,65,66.

У кінці року нерозподілену частину облічених на дебеті рахунків “Утримання й експлуатація машинно-тракторного парку” і “Утримання й експлуатація комбайнів та інших самохідних машин” витрат, які не були віднесені протягом року на об’єкти обліку, розподіляють: по машинно-тракторному парку – пропорційно умовним еталонним гектарам; по комбайнах і інших самохідних машинах – пропорційно зібраній площі чи інших одиниць виконаної роботи.

На аналітичних рахунках “Утримання й експлуатація виробничого обладнання” (за видами обладнання) по дебету обліковують витрати на утримання й експлуатацію відповідного обладнання. Щомісяця ці витрати комплексною статтею відносять на відповідні об’єкти обліку і включають у собівартість одержаної продукції, робіт і послуг (дебет рахунка 23).

Щомісяця на підставі нагромаджувальних відомостей, журналів обліку робіт і витрат, первинних і зведених документів складають Звіт по загальновиробничих витратах.

Облік витрат майбутніх періодів ведуть на рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”. У процесі господарської діяльності підприємства здійснюють витрати, які відносяться до різних звітних періодів: витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв та агрегатів; витрати на влаштування легких споруд і тимчасових пристосувань (літні табори і загони для тварин, траншеї та інші споруди для силосування); орендна плата, заплачена наперед; попередня передплата науково-технічної літератури тощо.

Організація обліку витрат і виходу продукції рослинництва. Витрати і вихід продукції рослинництва обліковують на рахунку 23 “Виробництво” (субрахунок “Рослинництво”). По дебету субрахунка протягом року відображають витрати на виробництво, а по кредиту – вихід продукції за її справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. В кінці року визначають фактичну собівартість продукції, перевищення справедливої вартості над фактичними витратами відносять на доходи (дебет 23, кредит 71), а перевищення фактичних витрат над справедливою вартістю – на витрати (дебет 94, кредит 23).

Аналітичні рахунки відкривають за передбаченими об’єктами у Звіті про витрати та вихід продукції. По кожному об’єкту обліку витрати можна відображати у розрізі таких статей: 1. Витрати на оплату праці. 2. Насіння та посадковий матеріал. 3. Паливо та мастильні матеріали. 4. Добрива. 5. Засоби захисту рослин. 6. Роботи та послуги. 7. Витрати на ремонт необоротних активів. 8. Інші витрати на утримання необоротних активів. 9. Інші витрати. 10. Непродуктивні витрати. 11.Загальновиробничі витрати.

По кредиту рахунка 23 субрахунка “Рослинництво” протягом року відображають вихід продукції в кореспонденції з дебетом рахунків: 20 – на вартість оприбуткованих насіння і кормів; 21 – на вартість поточних біологічних активів рослинництва; 27 – на вартість оприбуткованої товарної продукції рослинництва. Витрати по повністю або частково загиблих посівах внаслідок стихійного лиха списують на дебет рахунка 99 з кредиту рахунка 23.

Організація обліку витрат і виходу продукції тваринництва. Облік витрат і виходу продукції тваринництва здійснюють на рахунку 23 “Виробництво” (субрахунок “Тваринництво”). На дебет рахунка протягом року записують витрати, а на кредит – вихід продукції за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

По окремих групах тварин в кінці року може бути незавершене виробництво (по бджільництву – вартість залишеного цукру чи меду для зимівлі бджіл; по інкубації – вартість закладених яєць, що залишилися в інкубаторах на кінець року; по рибництву – вартість цьоголіток, що залишилися в ставках-зимівниках, та ін.).

Аналітичний облік витрат і виходу продукції тваринництва ведуть у Звіті про витрати та вихід продукції за видами і обліково-виробничими групами тварин у розрізі таких статей: 1. Витрати на оплату праці. 2. Паливо та мастильні матеріали. 3. Засоби захисту тварин. 4. Корми. 5. Роботи та послуги. 6. Витрати на ремонт необоротних активів. 7. Інші витрати на утримання необоротних активів. 8. Інші витрати. 9. Непродуктивні витрати. 10.Загальновиробничі витрати.

По кредиту рахунка 23 субрахунка “Тваринництво” протягом року відображають вихід продукції в кореспонденції з дебетом рахунків: 21 – на вартість оприбуткованого приплоду, приросту живої маси тварин; 27 – на вартість оприбуткованих молока, яєць, вовни, риби, меду та іншої продукції; 20 – на вартість оприбуткованих органічних добрив. Підставою на оприбуткування продукції тваринництва є акти на одержання приплоду тварин, щоденники надходження продукції, журнали обліку надою молока та інші документи.

Організація обліку витрат і виходу продукції підсобних промислових виробництв. Облік витрат і виходу продукції підсобних промислових виробництв здійснюють на рахунку 23 “Виробництво” (субрахунок “Промислове виробництво”).По дебету даного рахунка відображають витрати на виробництво, а по кредиту – вихід продукції за плановою собівартістю з доведенням її в кінці року до рівня фактичної.

Аналітичний облік здійснюють у Звіті про витрати та вихід продукції, де на кожне виробництво (переділ, замовлення) відкривають аналітичний рахунок.

Витрати промислових виробництв обліковують за такими статтями: 1) витрати на оплату праці; 2) паливо та мастильні матеріали; 3) сировина та матеріали (без зворотних відходів); 4) роботи та послуги; 5) витрати на ремонт необоротних активів; 6) інші витрати на утримання необоротних активів; 7) інші витрати; 8) непродуктивні витрати; 9) загальновиробничі витрати.

Організація обліку витрат в обслуговуючих виробництвах. Для обліку витрат обслуговуючих виробництв і господарств до рахунку 23 “Виробництво” відкривають субрахунок “Обслуговуючі виробництва”. Проте не всі витрати по обслуговуючих виробництвах і господарствах обліковують на даному субрахунку. Частина їх обліковується на субрахунку 949 “Інші витрати операційної діяльності”, а саме, витрати житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення тощо. На рахунку 23 “Виробництво”, субрахунку “Обслуговуючі виробництва” обліковують витрати, пов’язані з випуском продукції, виконанням робіт або послуг обслуговуючими виробництвами: підприємства громадського харчування (їдальні, буфети), кравецькі та інші майстерні побутового обслуговування, лазні, пральні, перукарні тощо.

За кожним видом обслуговуючих виробництв відкривають окремий аналітичний рахунок.

Витрати по кожному обслуговуючому виробництву ведуть за такими статтями: витрати на оплату праці; паливо та мастильні матеріали; сировина та матеріали (без зворотних відходів); роботи та послуги; витрати на ремонт необоротних активів; інші витрати на утримання необоротних активів; інші витрати; непродуктивні витрати. У разі необхідності для обліку витрат в окремих обслуговуючих виробництвах можуть виділяти додаткові статті.

За дебетом відповідних аналітичних рахунків обліковують витрати по цих виробництвах, а по кредиту – вартість одержаної продукції, оціненої протягом звітного періоду за плановою собівартістю. В кінці звітного періоду планова собівартість доводиться до рівня фактичної.

Аналітичний облік по кожному виду обслуговуючих виробництв ведуть у Звіті про витрати та вихід продукції.

На підставі підсумкових даних Звітів по основному, допоміжних і обслуговуючих виробництвах заповнюють в кінці місяця Журнал 5 або 5А (сільськогосподарські підприємства – Журнал-ордер № 5В сг.). Кредитові обороти Журналу (Журналу-ордера) переносять в Головну книгу.

Організація обліку браку у виробництві.Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Брак продукції поділяється на зовнішній, тобто виявлений споживачем і пред’явлений для відшкодування збитків, та внутрішній, який виявлений в процесі виробництва. Залежно від характеру відхилень від нормативів він може бути остаточним або виправним. Остаточний брак неможливо виправити або його економічно недоцільно виправляти. Виправним браком вважають вироби, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які після додаткової обробки та усунення недоліків можуть використовуватися за прямим призначенням і виправлення яких технічно можливе й економічно доцільне.

Виявлений брак продукції, виробів, робіт оформляють спеціальними повідомленнями або актами. Витрати на виправлення браку оформляють накладними чи лімітно-забірними картками – на використання сировини, матеріалів чи комплектуючих виробів; нарядами на виконані роботи – при нарахуванні оплати праці працівникам, зайнятим на виправленні браку; звітами про використану електроенергію, воду, іншими первинними і зведеними документами, що підтверджують здійснення витрат на виправлення браку. Для списання витрат по виправленню браку чи віднесення їх на винних осіб складають спеціальний розрахунок. Якщо брак стався з вини постачальника внаслідок поставки недоброякісної сировини, то таку суму браку списують за рішенням арбітражного суду і відносять на рахунки за претензіями.

Аналітичний облік за рахунком 24 “Брак у виробництві” ведуть за видами виробництва у Звітах про витрати і вихід продукції, а синтетичний – у Журналі 5 або 5А (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 5В сг.) та Головній книзі.

Організація обліку витрат за елементами.Для обліку і узагальнення інформації про витрати підприємства за економічними елементами призначені рахунки класу 8 “Витрати за елементами”. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Облік витрат за елементами здійснюють на рахунках: 80 “Матеріальні витрати”, 81 “Витрати на оплату праці”, 82 “Відрахування на соціальні заходи”, 83 “Амортизація”, 84 “Інші операційні витрати” – для відображення витрат операційної діяльності; 85 “Інші затрати” – для обліку витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також витрат, пов’язаних із запобіганням надзвичайних подій та ліквідацією їх наслідків.

Витрати операційної діяльності групують за такими економічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

Рахунки витрат операційної діяльності (80-84) ведуть малі підприємства, а також інші підприємства за власною ініціативою. Суб’єкти малого підприємництва та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, для обліку витрат можуть використовувати тільки рахунки класу 8 із списанням їх:

– на дебет рахунка 23 “Виробництво” (щомісячно) – в частині прямих і виробничих накладних витрат (загальновиробничих витрат);

– на дебет рахунка 79 “Фінансові результати” (в кінці року або щомісяця)– в частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Інші підприємства рахунки 80-84 можуть використовувати для узагальнення інформації про витрати за елементами з щомісячним списанням сальдо рахунків у кореспонденції з рахунком 23 і рахунками класу 9 (91,92,93,94).

Рахунок 85 “Інші затрати” призначено для обліку витрат на інвестиційну та фінансову діяльність підприємства, а також витрат від надзвичайних подій. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про суму податку на прибуток. Рахунок 85 ведуть тільки ті підприємства і організації, які не застосовують рахунки класу 9 “Витрати діяльності”.

За дебетом рахунка 85 “Інші затрати” відображають суми визнаних витрат в кореспонденції з кредитом рахунків необоротних активів (10,11,12,14–18), запасів (20-28), коштів (30,31,33), розрахунків (34,35,36,37,39,54,63,64,65,66,68). Сальдо дебетове по рахунку 85 закривається в кінці року або щомісяця в кореспонденції з дебетом рахунка 79 “Фінансові результати”.

Облік операцій на рахунках класу 8 “Витрати за елементами” ведуть у Журналі 5А та Головній книзі.

 

8.2. Організація обліку доходів і витрат операційної діяльності

 

Організація і ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат регламентується Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, 15 “Дохід”, 16 “Витрати” та іншими нормативними документами.

Доходи– збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

У бухгалтерському обліку визнані доходи і витрати класифікують за такими групами:

1. Доходи і витрати звичайної діяльності – операційні, фінансові та інші доходи і витрати.

2. Доходи і витрати надзвичайної діяльності (подій).

Звичайною діяльністю є будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді. До надзвичайних подій відносять стихійне лихо, катастрофи, аварії.

Для обліку доходів, витрат і фінансових результатів від звичайної і надзвичайної діяльності використовують рахунки класів 7 “Доходи і результати діяльності” і 9 “Витрати діяльності”. Підприємства, які не застосовують рахунків класу 9 (малі підприємства), для обліку витрат використовують рахунки класу 8 “Витрати за елементами”. За призначенням і структурою рахунки класів 7, 8, 9 відносять до розподільних, закриваються щомісячно або в кінці року.

Загальна схема класифікації доходів і витрат та застосування рахунків бухгалтерського обліку наведена на рис. 18.

Організація обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг). Для обліку й узагальнення інформації про доходи від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, а також про вирахування з доходу використовують рахунок 70 “Доходи від реалізації” до якого відкривають відповідні субрахунки.

За кредитом субрахунків 701-703 відображають збільшення (одержання) доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, за дебетом – належну суму непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримуються підприємством на користь комітента, принципала (торгівля за договорами комісії); списання сум на рахунок фінансових результатів.

На субрахунку 704 за дебетом відображають суми наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу, за кредитом – списання дебетових оборотів на рахунок фінансових результатів.

Субрахунок 705 ведуть підприємства, які є страховиками.

Рис. 18. Загальна схема класифікації доходів і витрат та