Поняття адміністративної відповідальності та її підстави.

Фактичною підставою для настання адміністративної відповідальності є вчинене правопорушення, що спричиняє адміністративне стягнення.

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення таким правопорушенням (проступком) визнається посягаюча на державний або суспільний порядок, суспільну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління протиправна (навмисна чи необережна) дія, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких ті чи інші діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Воно містить в собі: об'єкт, суб'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони.

Об'єктом адміністративного правопорушення є сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративним правом, а також регулюються нормами трудового, господарського, цивільного, земельного, фінансового права, за порушення яких накладаються адміністративні стягнення.

Суб'єктами адміністративних правопорушень виступають громадяни або посадові особи. Адміністративній відповідальності підлягають особи, яким на момент здійснення правопорушення виповнилося 16 років.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить прояв у дії чи бездіяльності, які заборонено адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу здійснення проступку, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками від його здійснення.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і ціль поводження правопорушника.

І тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особу, яка його вчинила, може бути притягнено до адміністративної

відповідальності.

Під адміністративною відповідальністю розуміють застосування уповноваженим органом чи посадовою особою адміністративного стягнення до особи, яка вчинила правопорушення, що за своїм характером не тягне відповідно до діючого законодавства кримінальну

відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, що скоїла адміністративне правопорушення, в дусі дотримання законів й інших нормативно-правових актів, поваги встановленого правопорядку, а також попередження здійснення нових правопорушень як самим правопорушником,

так і іншими особами.

За здійснення правопорушень до порушників можуть застосовуватися такі види адміністративних стягнень:

1) попередження;

2) штраф;

3) відплатне вилучення предмета, який став знаряддям здійснення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація предмету, який став знаряддям здійснення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, отриманих внаслідок здійснення адміністративного правопорушення;

5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянину (права керування транспортними засобами, права полювання);

6) виправні роботи;

7) адміністративний арешт.

Крім того, законодавством України може бути передбачена адміністративне виселення за межі держави іноземних громадян і осіб без громадянства за проступки, що грубо порушують суспільний порядок.

Варто вфначити, що відплатне вилучення і конфіскація предметів може застосовуватися в якості як основних, так і додаткових адміністративних стягнень. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Особливі міри впливу передбачені для неповнолітніх осіб. Так, за здійснення адміністративних правопорушень до осіб у віці від 16 до 18 років може бути застосовано такі заходи впливу:

1) зобов'язання привселюдно чи в іншій формі попросити вибачення в потерпілого;

2) попередження;

3) догана чи сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд педагогічному чи трудовому колективу з їх згоди, чи окремим громадянам на їх прохання.

Наявність у системі адміністративних стягнень різних за характером і ступенем ваги санкцій дає можливість враховувати суспільну небезпеку правопорушення й особистість правопорушника.