Законодавство України про кримінальну відповідальність.

ТЕМА 2.4. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО.

Кримінальне право — галузь права, що представляє собою сукупність юридичних норм, затверджених вищим органом державної влади - Верховною Радою України, що встановлюють принципи кримінальної відповідальності, а також визначають, які суспільне небезпечні діяння визнаються злочинами і яким покаранням піддягають особи, винні в їх здійсненні.

Основними задачами кримінального права є забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, суспільного порядку і суспільної безпеки, навколишнього середовища, конституційного ладу України від злочинних зазіхань, забезпечення миру і безпеки людства, а також попередження злочинів. Таким чином, карне право на відміну від інших галузей права, безпосередньо не регулює суспільні відносини, у процесі яких створюються матеріальні чи інші блага, чи задовольняються потреби людей. Його основним призначенням є охорона суспільних відносин від злочинних зазіхань, що сприяє нормальному функціонуванню цих відносин. Рішення цієї задачі здійснюється в процесі регулювання карним правом інших, багато в чому специфічних відносин — кримінально-правових. Вони виникають між державою і суб'єктом із приводу вчиненого останнім злочину. Регулюються карні правовідносини шляхом притягнення суб'єкта до кримінальної відповідальності.

Законодавство України про кримінальну відповідальність складається з Кримінального кодексу України, що вступив у дію з 1 вересня 2001 р. і ґрунтується на Конституції України і загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після вступу в силу цього Кодексу, включаються в нього після набрання ними чинності.

Закон про кримінальну відповідальність, що усуває злочинні діяння чи пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, що зробили відповідні діяння до вступу такого закону в силу, у тому числі на осіб, що відбувають покарання, але мають судимість. Закони про кримінальну відповідальність, що встановлюють злочинність діянь чи підсилюють кримінальну відповідальність, не мають зворотної дії в часі.

Особи, які скоїли злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності згідно Кримінального кодексу України.

Злочин визнається скоєним на території України, якщо він був розпочатий, продовжений, закінчений чи припинений на території України або якщо його виконавець чи хоча б один із співучасників діяв на території України.

Громадяни України й особи без громадянства, які постійно проживають в Україні та які скоїли злочини за її межами, підлягають кримінальнії відповідальності за Кримінальним кодексом України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Громадяни України й особи без громадянства, які постійно проживають в Україні та скоїли злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і передачі суду.

Кримінальне законодавство України складається з двох частин: загальної й особливої. У загальній частині формуються задачі і принципи карного права, визначаються межі чинності карного закону, формуються підстави кримінальної відповідальності, а також основ ні кримінально-правові поняття: «злочин»; «обставини, що виключають злочинність діяння»; «стадії здійснення злочину»; «співучасть» та ін. У ній також визначаються мета і види покарання, порядок звільнення від кримінальної відповідальності та ін. Особлива частина кримінального законодавства містить опис вичерпного переліку злочинів і покарань за їх скоєння. Кримінально-правові норми загальної й особливої частин нерозривно пов'язані між собою і утворюють в цілому єдине карне право.