Сфера застосування банківського права.

ТЕМА 1.5. БАНКІВСЬКЕ ПРАВО.

Виникнення і розвиток поняття «банківське право» в Україні має свої об'єктивні підстави й умови формування, серед яких можна виділити:

Ø створення ринкових соціально-економічних умов для запровадження і розвитку банків різних форм власності;

Ø становлення дворівневої банківської системи з необхідним ступенем самостійності комерційних банків, діяльність яких регулюється нормами права;

Ø розвиток грошового і фондового ринків.

Банківське право розуміється як сукупність норм, встановлених і санкціонованих державою, яка регулює відносини, що виникають у процесі банківської діяльності, шляхом встановлення прав, обов'язків і відповідальності учасників цих відносин. Аналіз закордонного досвіду свідчить, що про банківську діяльність можна говорити в тому випадку, коли банки (інші кредитні організації) роблять ті чи інші дії з фінансовими інструментами, якими виступають гроші, цінні папери і валютні цінності.

Функціонування грошових потоків, наявність закономірностей руху грошової маси і валютних цінностей в діяльності банківської системи забезпечується організаційною єдністю.

Отже, банківська діяльність — це сукупність дій банківської системи щодо обігу грошей, цінних паперів і валютних цінностей як засобів платежу, заощаджень і як товару.

Банківська система України складається з Національного банку України (НБУ) та інших банків, що створені і діють в Україні на основі діючого законодавства. Банки в нашій країні можуть діяти як універсальні або як спеціалізовані (ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові)).

Для здійснення банківської діяльності банки мають одержати банківську ліцензію, що видається НБУ на підставі заяви банку і відповідних документів, які підтверджують:

наявність заявленого і зареєстрованого капіталу банку в розмірі, встановленому чинним законодавством;

забезпеченість банку відповідним банківським устаткуванням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями згідно з вимогами НБУ;

наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту і досвід керування банком;

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі операції:

Ø прийом внесків (депозитів від юридичних і фізичних осіб);

Ø відкриття і ведення рахунків клієнтів і банків-респондентів;

Ø розміщення притягнутих коштів від свого імені і на власний ризик;

Ø операції з валютними цінностями;

Ø емісію власних цінних паперів;

Ø організацію купівлі і продажу цінних паперів за дорученнями клієнтів;

Ø здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

Ø надання гарантій, поручительств і інших зобов'язань від третіх осіб, що передбачають їх поповнення в грошовій формі;

Ø придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, при цьому приймаючи на себе ризик виконання таких зобов'язань і прийом платежів (факторинг);

Ø лізинг;

Ø послуги відповідального збереження і надання в оренду сейфів для зберігання цінностей і документів;

Ø випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів і інших обігових платіжних засобів;

Ø випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

Ø надання консультаційних і інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Усі банківські правовідносини відрізняють такі ознаки:

1) наявність спеціального суб'єкту — банку і кредитної організації;

2) наявність спеціального об'єкту — фінансових інструментів. Підставами для виникнення банківських правовідносин можуть виступати:

· адміністративний акт, наприклад, видача ліцензії чи її відкликання;

· договір чи однобічна угода;

· заподіяння шкоди;

· норма закону, наприклад, при реалізації грошової політики держави, установлення для банків обов'язкових резервів.

Економічну незалежність банків законодавче закріплено в таких принципах:

Ø держава не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями держави;

Ø НБУ не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями НБУ;

Ø органам державної влади й органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатися у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.

Таким чином, банки мають право самостійне володіти, розпоряджатися і використовувати майно, що знаходиться в їх власності, крім того, банки самостійно визначають напрямки своєї діяльності. НБУ здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи і нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.