Висновок експерта-бухгалтера

Франк Хаббард

ЛЕКЦІЯ № 7-8

Тема 4 Узагальнення та оцінка результатів судово-бухгалтерської експертизи

ПЛАН

4.1 Висновок експерта-бухгалтера

4.2 Дослідження та оцінка висновку експерта-бухгалтера

Мета: засвоїти основні вимоги до узагальнення результатів дослідження та складання висновку

Годин: 4

Джерела літератури: 3, 4, 6, 7, 13, 19

Наступним етапом після дослідження в судово-бухгалтерській експертизі є етап узагальнення і оцінки результатів експертного дослідження.

Відповідно до процесуального законодавства експерт-бухгалтер за підсумками дослідження повинен скласти висновок, який може набути сили доказу, оскільки часто містить пояснення суттєвих обставин справи, що розслідується.

На етапі узагальнення результатів СБЕ завданням експерта-бухгалтера є:

§ узагальнення даних встановлених у процесі вивчення матеріалів справи;

§ формулювання чітких відповідей на поставлені судом (слідчим) питання;

§ викладення у письмовій формі обґрунтованих відповідей з метою надання органу (особі), яким призначено СБЕ.

При складанні висновку експерт-бухгалтер дотримується наступних принципів:

§ принцип кваліфікованості - винесені на експертизу питання потребують високого рівня кваліфікації експерта в певній галузі знань;

§ принцип визначеності – неприпустимими є невизначені, двознакові висновки, які можуть по-різному тлумачитися;

§ принцип доступності – допустимим є лише такі висновки експерта-бухгалтера, які не потребують для своєї інтерпретації спеціальних знань.

Процесуальна форма СБЕ обумовлює існування вимог до форми та змісту експертного висновку.

Висновок експерта-бухгалтера повинен складатися у письмовій формі.

Основу змісту цього документу складають виявлені у процесі дослідження дані про фактичні обставини певної справи з поясненням їх причин і наслідків. У висновку експерта-бухгалтера повинні зазначатися:

  • час експертного дослідження (календарний період із зазначенням дат початку та закінчення проведення експертизи);
  • місце проведення експертизи (наводиться назва установи та номер кабінету);
  • дані про особу експерта (із зазначенням його прізвища, ім'я та по батькові, освіти, спеціальності, вченого ступеня і звання, посади експерта за його основним місцем роботи, практичного досвіду);
  • дані про осіб, які були присутні при проведенні експертизи (ці дані зазначаються, якщо експерт-бухгалтер працював на запрошення слідчого в присутності останнього або якщо експертиза проводилася під час судового засідання);
  • питання, поставлені експерту-бухгалтеру слідчим або судом.

У висновку експерт-бухгалтер повинен навести повний опис матеріалів, наданих йому слідчим і досліджених ним.

Відповідаючи на поставлені питання, експерт-бухгалтер повинен забезпечити дотримання таких вимог:

  • повнота та об'єктивність викладення;
  • чіткість і лаконічність формулювань;
  • логічна та хронологічна послідовність викладення матеріалу.

У зв'язку з тим, що висновок експерта-бухгалтера може бути джерелом доказів за справою, яка знаходиться на розслідуванні або розгляді у суді, крім відповідності вимогам за змістом і формою, висновок, експерта-бухгалтера повинен бути грамотно та культурно оформленим.

Висновок разом із додатками складається у двох примірниках: один з них передається органу або особі, що призначили експертизу – слідчому або суду, другий – залишається у експерта. Обидва примірника обов'язково підписуються експертом і засвідчуються печаткою.

 

 

4.2 Дослідження і оцінка висновку експерта-бухгалтера

Висновок експерта-бухгалтера повинен бути вивчений. В основі такого вивчення лежить оцінка. Основою оцінки є вимірювання, яке полягає у з'ясуванні значимості результатів, отриманих у процесі дослідження. Саме за допомогою вимірювання можна оцінити необхідність, важливість сформульованих дослідником висновків і пропозицій.

Практика свідчить, що результати дослідження оцінити дуже складно. По-перше, відсутні нормативні величини, з якими можна порівняти показники висновку експерта-бухгалтера, і в відсумку визначити його достовірним і можливим для використання або ж відхилити. По-друге, процес оцінки – це лише розумова діяльність, а тому відсутня чітка регламентація порядку її здійснення.

У зв'язку з цим для забезпечення ефективності оцінки експертного висновку необхідно орієнтуватися на її завдання: встановлення якості змісту висновку, а значить – можливості його використання.

При оцінці слідчий або суд повинні дотримуватися положень Кримінально-процесуального кодексу, в яких передбачено правила роботи з висновками експертиз.

Правила оцінки висновку експерта-бухгалтера слідчим або судом:

  • жодні докази для особи (органу), який проводить розслідування справи, не мають наперед встановленої та пріоритетної сили;
  • висновок експерта-бухгалтера не має переваги перед іншими доказами чи джерелами доказів справи, навіть з урахуванням того, що його складання ґрунтується на наукових підходах.

 

Висновок експерта-бухгалтера вивчається й оцінюється з метою визначення його:

  • повноти;
  • наукової обґрунтованості;
  • достовірності;
  • достатності;
  • допустимості та відносності.

Етапи оцінки експертного висновку:

  • аналіз слідчим або судом кожного з положень висновку окремо для з'ясування їх повноти та достовірності;
  • порівняння з іншими доказами у справі та їх джерелами, зібраними за справою з метою встановлення допустимості, відповідності, повноти, достовірності, а також визначення зв'язку з іншими матеріалами справи;
  • проведення за потреби повторних або нових слідчих, оперативно-розшукових дій, з'ясовування тактичних прийомів проведення слідчих дій.

Питання для самоконтролю:

1.Який документ складається у результаті проведення судової експертизи?

2.Які вимоги висуваються до висновку експерта-бухгалтера?

3.Методика складання експертного висновку.

4.З яких розділів складається висновок експерта-бухгалтера?

5.Які відомості містяться у першій частині висновку експерта-бухгалтера?

6.Які питання розглядаються у другій частині висновку експерта-бухгалтера?

7.Для чого призначена третя частина висновку експерта-бухгалтера?

8.Характеристика додатків до висновку експерта-бухгалтера.

9.Яку термінологію повинен застосовувати експерт-бухгалтер при складанні висновку і вживання яких виразів він повинен уникати?

10.Скільки примірників висновку складає експерт-бухгалтер? Для чого призначений кожний з примірників?

11.В якому порядку здійснюється оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим або судам?

12.Підстави для призначення додаткової СБЕ.

13.Типові ситуації, що вимагають проведення повторної СБЕ.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Бандурка А.М. И др. Основы судебной бухгалтерии: Учебник. - Харьков: Изд-во Национального университета внутренних дел, 2001. - 36 с.

2.Бекерская Д.А. Судебная бухгалтерия: Учеб.-метод. Пособие. - Одесса: Юрид.лит., 2002. - 222 с.

3.Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза: Підручниу.-К., 2004.-660 с.

4.Бутинець Ф.Ф. Судово-бухгалтерська експертиза: Навчальний посібник. Ж., 2004. -460 с.

5.Камлик М.І. Судова бухгалтерія: Підручник. Вид. 4-те, перерб. І допов. -К.: Атіка, 2003. - 592 с.

6.Поникаров В.Д. И др. Судебно-бухгалтерская экспертиза: Учебное пособие. -Харьков: Арсис, 2002. - 240 с.

7.Рудницький В.С., Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень (опорний конспект): Навчальний посібник. - К.: ВД “Професіонал”, 2004. - 304 с.

8.Конституця України // Урядовий кур'єр. -1995. - 12 серпня.

9.Гражданский кодеркс Украины: Коментарий.- Т1 - Издание второе. - Х.: ООО “Одиссей”, 2004. - 832 с.

10.Гражданский кодеркс Украины: Коментарий.- Т1II- Издание второе. - Х.: ООО “Одиссей”, 2004. - 1024 с.

11.Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины: Учебник. - Х.: Одиссей, 2005. - 800 с.

12.Законодавство України про працю: Збірник нормативно-правових актів. - Х.: ТОВ “Одіссей”, 2004. - 848 с.

13. Мельник Н.И., Хавронюк Н.И Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года. - К.: Издательство А.С. К., 2004. - 1216 с.

14.Хозяйственный кодекс Украины. - Х.: ООО “Одиссей”, 2005. - 256 с.

15.Маляренко В.Т. Цивільний процесуальний кодекс України прийнятий 18.03.2004р.: Верховний Суд України. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 544 с.

16.Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

17.Закон україни “Про державну контрольно-ревізійну службу в України”.

18.Закон України “Про аудиторську діяльність”.

19.Закон України “Про судову експертизу”.

20.Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу / Наказ Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 30 жовтня 1998 року №90.

21.Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків / Наказ Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69.

22.Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні / Постанова правління Національного банку України

23.Положення “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” / Наказ Міністерства фінансів України.

24.Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

 

 

Додаток А

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про судову експертизу

Цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття судової експертизи

Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу

Законодавство України про судову експертизу складається з цього Закону, процесуального законодавства, інших законодавчих актів, міжнародних договорів та угод про взаємну правову допомогу і співробітництво, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності.

Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження.

Стаття 4. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку

Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:

¾ процесуальним порядком призначення судового експерта;

¾ забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

¾ існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання та попереднього слідства;

¾ створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

¾ кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;

¾ можливістю призначення повторної судової експертизи;

¾ присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Стаття 5. Максимальне збереження об’єктів дослідження

Під час проведення судових експертиз об’єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження.

Стаття 6. Забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об’єктів дослідження

Якщо судову експертизу необхідно провести на місці події або за місцезнаходженням об’єкта дослідження, особа або орган, який її призначив, повинні забезпечити судовому експертові безперешкодний доступ до об’єкта дослідження і належні умови праці.

Стаття 7. Організація судово-експертної діяльності

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби.

До них належать:

¾ науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України;

¾ експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.

Судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами.

Ліцензія видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Науково-методичне забезпечення судово-експертної діяльності

Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності покладається на міністерства і відомства, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи.

Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється Координаційна рада з проблем судової експертизи, яка діє відповідно до Положення про неї, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого науково-методичного збірника «Криміналістика та судова експертиза».

Стаття 9. Реєстр судових експертів

Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.

Атестація судових експертів з числа працівників підприємницьких структур та громадян проводиться Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров’я України відповідно до їх функцій.

Органи дізнання, попереднього слідства і суди зобов’язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.

Розділ II. СУДОВИЙ ЕКСПЕРТ

Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань.

Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності.

Стаття 11. Особи, які не можуть бути судовими експертами

Не можуть залучатися до виконання обов’язків судового експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість.

Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 12. Обов’язки судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов’язаний:

1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та об’єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз’яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов’язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 13. Права судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

2) вказувати в акті судової експертизи на виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.

Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 14. Відповідальність судового експерта

Судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Розділ III. ФІНАНСОВЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ УСТАНОВ
ТА ВІДОМЧИХ СЛУЖБ

Стаття 15. Фінансування

Проведення науково-дослідними установами судових експертиз наукових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фінансується за рахунок державного бюджету.

Проведення судових експертиз іншими спеціалізованими установами та відомчими службами фінансується за рахунок коштів, що виділяються їм на цю мету з державного та місцевих бюджетів, а науково-дослідними установами — за рахунок замовника.

Інші роботи зазначені установи та служби проводять на госпрозрахункових засадах.

Стаття 16. Атестація судового експерта

Метою атестації судового експерта є забезпечення належного професійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи.

Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюються кваліфікація судового експерта з дозволом проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи.

Стаття 17. Експертно-кваліфікаційні комісії

Для присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії.

До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці, які мають кваліфікацію судового експерта і стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п’яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.

Стаття 18. Оплата праці та соціальний захист судових експертів

Питання оплати праці та умови соціального захисту судових експер­тів визначаються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

На працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз та відомчих експертних служб поширюються особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачені Законом України «Про державну службу», якщо інше не передбачено законами України.

Стаття 19. Охорона спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи

Охорона приміщень і територій установ судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України, а також режим утримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу, забезпечуються Міністерством внутрішніх справ України за рахунок коштів, що виділяються йому на цю мету з державного бюджету.

Охорона експертних служб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України забезпечується цими органами.

Стаття 20. Інформаційне забезпечення

Установи, організації та підприємства незалежно від форм власності зобов’язані надавати спеціалізованим установам та відомчим службам, що проводять судові експертизи, за їх запитом натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення і оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи.

Спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи, мають право одержувати від судів, органів дізнання і попереднього слідства знаряддя злочину та інші речові докази, щодо яких закінчено провадження у справах, для використання в експертній і науковій діяльності.

Стаття 21. Кадрове забезпечення

Фахівців для спеціалізованих установ та відомчих служб, що проводять судові експертизи, готують вищі навчальні заклади, після чого вони спеціалізуються та підвищують кваліфікацію на курсах та в інститутах удосконалення відповідних міністерств і відомств.

Вивчення потреб у підготовці, спеціалізації та підвищенні кваліфікації кадрів експертів, а також розроблення пропозицій щодо задоволення цих потреб здійснюються міністерствами і відомствами, до системи яких входять установи та служби, що проводять судові експертизи.

Розділ IV. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
В ГАЛУЗІ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Стаття 22. Проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави

У разі проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави, з якою Україна має угоду про взаємну правову допомогу і співробітництво, застосовується законодавство України, якщо інше не передбачено зазначеною угодою.

Оплата вартості судової експертизи здійснюється за домовленістю між замовником і виконавцем судової експертизи.

Стаття 23. Залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз

Керівники спеціалізованих установ та відомчих служб, що проводять судові експертизи, у необхідних випадках мають право за згодою органу або особи, що призначили судову експертизу, включати до складу експертних комісій провідних фахівців інших держав. Такі спільні експертні комісії здійснюють судові експертизи за нормами процесуального законодавства України.

Плата іноземним фахівцям за участь у судовій експертизі та відшкодування інших витрат, пов’язаних з її проведенням, здійснюється за домовленістю сторін.

Стаття 24. Міжнародне наукове співробітництво

Спеціалізовані установи та відомчі служби, що виконують судові експертизи, користуються правом встановлювати міжнародні наукові зв’язки з установами судових експертиз, криміналістики тощо інших держав, проводити спільні наукові конференції, симпозіуми, семінари, обмінюватися стажистами, науковою інформацією і друкованими виданнями та здійснювати спільні видання в галузі судової експертизи і криміналістики.

 

м. Київ, 25 лютого 1994 року

№ 4038-ХІІ

 

Додаток Б

_____________________________________________________________________________

(Найменування установи судової експертизи)

______________________________________________________

___________________ «__» ________________ 200__ р.