Образ жінки в інтимній ліриці І.Франка

Розділи поділяються на цикли

Структура збірки

(в основі - принцип циклізації)

„De profundis” (з лат. з глибин)
Ліричні твори

 

„Профілі і маски”

 „Сонети”
„Галицькі образки”
Ліро-епічні твори

 

„Із жидівських мелодій

     „Панські жарти” „Легенди”
       

Вірш Основна думка Слова, в яких виражена основна думка Елементи літературознавчого аналізу
„Гімн” (муз. Лисенка) Віра в перемогу людського поступу над світом гніту. Щезнуть сльози, сум, нещастя. Сила родиться й завзяття. Не ридать, а добувати, Хоч синам, як не собі, Кращу долю в боротьбі. Алегоричний образ вічного революціонера – незборимого духу народу. риторичні оклики та запитання. Насиченість дієсловами, які несуть основне смислове навантаження. Алітерація.
„Гримить!” (муз. Мейтуса) Очікування суспільних зрушень, передчуття оновлення суспільства і людини. Жде спрагла земля плодотворної зливи... Ті хмари – плідної будущини тіні. Що людськість, мов красна весна оновить... Гримить! Принцип паралелізму, алегоричні образи хмар, грому – провісників благодатних змін.
„Земле моя” Тільки та людина духовно сильна, яка не пориває з рідною землею. Земле, моя всеплодющая мати. Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені!.. Епітети, окличні речення. Жанр – літературна молитва.
„Vivere memento” Віра в гуманізм, оновлення життя. Утвердження активного життя-боротьби. Люди, люди! Я ваш брат, Я для вас рад жити... Лиш боротись значить жить. Метафори, порівняння; риторичні оклики, звертання
„Не пора...”(муз. Січинського та Аркаса) Заклик до співвітчизників рвати кайдани не тільки соціального, а й політичного гноблення, усвідомити себе як націю. Під України єднайтесь прапор! Повтори, риторичні оклики, вживання дієслів у наказовому способі.
„Наймит” муз. Людкевича) Впевненість у тому, що в майбутньому народ-наймит здобуде жадану свободу. Та в серці, хоч і як недолею прибитім, надія кращая жиє: Він побідить, порве шкарлущі пересуду І вольний власний лан Ти знов оратимеш – властивець свого труду. І в вольнім краю сам свій пан. Алегоричний образ наймита-народу, який попри усі лиха зберіг у серці сподівання на краще. Епітети, порівняння, метафори.

(збірка „Зів’яле листя”)

„Знаємо три його любові..., та все ж перебуваємо в зачаклованому стані й бачимо лише одну. Така сила майстерності Франкової, що перед нами не три особи, а три силуети однієї й тієї ж постаті...”

Д.Павличко

 

ПОШУКИ ГАРМОНІЇ ЗІ СВІТОМ