Проблеми, які порушував Панас Мирний у своїх творах

План

ТЕМАТИКА ХУДОЖНЬОГО НАБУТКУ

І.С.НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО

ТЕМАТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ ТВОРЧОСТІ

Дата появи літ. тв. Назва твору Жанр Таметична спрямованість
                              1890-1892   1896-1897   „Дві московки”   „Причепа”   „Хмари”     „Маруся Богуславка” „Микола Джеря”     „Бурлачка”   „Кайдашева сім’я”   „Старосвітські батюшки та матушки” „Баба Параска та баба Палажка” „Афонський пройдисвіт” „Скривджені і нескривджені”   „Сьогочасне літературне прямування” „Українство на літературних позвах з Московщиною” „Життєпис Івана Левицького” „Князь Єремія Вишневецький” повість   повість   роман     драма   повість     повість   повість   повість     цикл оповідань оповідання   казка-легенда   літературно-критичні статті     автобіогафія   роман Селянська тема. Трагедія дівчат, які пов’язали свою долю з солдатами, моральне каліцтво людей. Засудження ворожої політики колонізації та русифікації. Розгортання народницького руху в Українів 60-ті роки ХІХ ст. Показ життя інтелігенції. Боротьба українського козацтва проти поневолювачів. Історія українського селянства за часів панщини, незнищенність народного потягу до волі. Розорення села, роздуми про тих людей, які, повіривши в себе, можуть перемогти нездоланні перешкоди. Життя пореформеного села в усіх складностях і суперечностях. Широке відтворення побуту українського старосвітського духовенства. Зображення пореформеного українського села. Нищівне викриття аморальності духовенства. Мрії про активні методи боротьби й шляхи визволення уярмленого народу. Осмислення шляхів розвитку української літератури, відкидання впливу російської літератури на розвиток української літератури.     Осмислення сутності свого життя.   Викриття зради Вишнивецького, показ справедливого народного руху.
Про селянство Про міщан Про інтелігенцію Про духовенство Історична тема
„Дві московки” „Микола Джеря” „Кайдашева сім’я” „Бурлачка” „Рибалка Панас Круть” „На Кожум’яках” „Голодному й опеньки м’ясо” „Хмари” „Над Чорним морем” „Неоднаковими стежками” „Старосвітські батюшки та матушки” „Афонський пройдисвіт” „Поміж ворогами” „Маруся Богуславка” „Князь Єремія Вишневецький” „Гетьман Іван Виговський”


ТЕМА: Панас Мирний „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

1. Життя й літературна діяльність Панаса Мирного.

2. Прозова творчість, її тематична та жанрова різноманітність.

3. Роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія написання. Прототип головного героя.

4. Жанр і художні особливості роману. Своєрідність композиції.

5. Провідна ідея, проблематика твору.

6. Образи роману „хіба ревуть воли, як ясла повні?”:

а) Чіпка Вареник – складний, проблематичний образ селянина-правдошукача і протестанта;

б) Грицько – типовий образ заможного селянина;

в) Максим Ґудзь – „пропаща сила”;

г) жіночі образи твору;

д) зображення носіїв зла – панства та чиновництва у романі.

7. Значення творчості Панаса Мирного.

 

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПАНАСА МИРНОГО (ПАНАСА РУДЧЕНКА)

„Панас Мирний ... належить до найвизначніших українських повістярів і визначається особливо влучною характеристикою дієвих осіб та поглибленням їх психології...”

І. Франко

13 травня 1949 У Миргороді Полтавської губернії в родині бухгалтера повітового скарбництва народився Панас Рудченко
1858-1862 Навчається у повітовому училищі в Гадячі, куди переїхали Рудченки
1863-1864 Служить писарчуком у Гадяцькому повітовому суді
1865-1871 Рудченко – канцелярист у Прилуках, а потім (з 1867 р.) – у Миргороді
У Полтаві. Працює бухгалтером губернського казначейства, а згодом перебуває на різних посадах у казенній палаті. Починає літературну діяльність; збирає фольклор з рідним братом Іваном Рудченком. Стає учасником народницького гуртка „Унія”.
Перші публікації: вірш „Україні”, оповідання „Лихий попутав”. Пише нарис „Подоріжжя од Полтави до Гадячого” (надрукований 1874 р.); повість „Чіпка”. На основі повісті Панас Мирний та Іван Білик починають працю над роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Роман завершений. Повість „Лихі люди” (опублікована у Женеві 1877 р.)
У Женеві завдяки зусиллям М. Драгоманова був надрукований твір „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
1883-1884 Роман „Повія” (виданий у всіх розділах 1928 р.). Повість „Лихо давнє й сьогочасне”.
П’єса „Лимерівна”, присвячена Марії Заньковецькій
Бере участь у створенні часопису „Рідний край”, пише твори „До сучасної музи”, „Сон”.
Отримує чин статського радника
Після 1917 р. працює у Полтавському губ фінвідділі. Бере участь у заснуванні видавництва дитячої літератури „Зірка”.
28 січня 1920 Помер Панас Мирний у Полтаві.
Рік видання твору Назва твору Жанр Проблеми
„Лихий попутав” оповідання Доля обдурених і зганьблених дівчат, які до кінця своїх днів несуть на собі тягар за вчинений у юності проступок.
„П’яниця” повість Зображення життя „маленької людини”, яка, незважаючи на тяжкі умови життя, зберегла почуття людської гідності.
„Лихі люди” повість Розмежування в середовищі інтелігенції.
„Хіба ревуть воли, як ясла повні?” роман Життя українського села вподовж 150 років.
„Лови”, „Лимерівна” новела п’єса Сатиричне викриття бездарності. Викриття „темного царства” родинного деспотизму.
1883-1884 „Повія” роман Гострі соціальні контрасти в українському селі після реформи 1861 року.
„Морозенко” оповідання Тяжка доля малолітніх сільських дітей.
„Голодна воля” повість Незнищенність прагнень поневолених людей до свободи, їхнє бажання мати свою землю і працювати на ній.
„Лихо давнє й сьогочасне” повість Змалювання життя українського народу від часу „лиха давнього” – кріпацтва – до „лиха сьогочасного” – капіталізму.
„Робота” нарис Самооцінка власного доробку.