Короткий літопис життя і творчості І. С. Нечуя-Левицького
План
План
ТЕМА: Умови суспільного життя українського народу в останні десятиріччя ХІХ ст.
1. Суспільні обставини, в яких розвивалася українська література після реформи 1861 року.
2. Стан національної свідомості українців після скасування кріпацтва та участь літератури у формуванні національного світогляду.
3. Українська література в умовах нового наступу на українське слово (1863р. – Валуєвський циркуляр, 1876 р. – Емський указ).
4. Відображення нових реалій життя суспільства в українській поезії, прозі, драматургії:
а) поява в 70-90-х роках ХІХ ст.. перших публічних бібліотек;
б) заснування „Просвіти” (1863 р., Львів) та товариства ім. Т. Г. Шевченка (1873р.);
в) виникнення літературних течій 70-90-х років;
д) утвердження як провідного творчого методу реалізму.
Суспільні обставини, в яких розвивалася українська література після реформи 1861 року.
 | |||
 |
Реалізм (друга половина ХІХ ст.)
ТЕМА: І. С. Нечуй-Левицький „Кайдашева сім’я”, „Князь Єремія Вишневецький.”
1. І. С. Нечуй-Левицький. Життєвий шлях письменника.
2. Тематична спрямованість творчості І.С. Нечуя-Левицького.
3. Зображення життя українського селянства у пореформений період у повісті „Кайдашева сім”я”:
а) історія написання повісті;
б) проблематика повісті;
в) система образів у творі;
г) гумор та сатира у творі.
4. „ Чи думав Байда про такого внука, що зрадить славу прадіда свого?!” (за романом І. Нечуя-Левицького „Князь Єремія Вишневецький”).
| 25.11.1838 1886-93 1896-97 1910-14 15.04.1918 | Народився І.С. Нечуй-Левицький в м. Стеблеві Канівського повіту на Київщині у родині священника. Івана віддають у науку до дяка Є Трезвинського, вчителя Богуславського духовного училища. Левицький вступає в Богуславське духовне училище. Закінчує Богуславську бурсу і вступає до Київської духовної семінарії. Закінчує духовну семінарію, вчителює у Богуславському духовному училищі. Вступає до Київської духовної академії. Закінчує академію і отримує пизначення в Полтаву на посаду вчителя російської словесності в духовній семінарії. Пише першу повість „Дві московки”. Переїжджає на педегогічну роботу в м. Каліш. Переводиться на педагогічну роботу в м. Седлець. Надрукована повість „Дві московки” у львівському журналі „Правда”. Видано оповідання „Рибалка Панас Круть”. Подорожує по Швейцарії. Переїжджає на педагогічну роботу в Кишинів. В Києві видано збірку творів, куди увійшли романи „Хмари”, оповідання „Не можна баббі Парасці держатись на селі”, „Запорожці”. Написані повісті „Микола Джеря”, „Бурлачка”. Написана повість „Кайдашева сім’я”. Відвідує могилу Т. Шевченка, пише про поета нарис. Написано повість „Старосвітські батюшки та матушки”. Виїжджає на лікування в Карпати. Пише оповідання „Чортяча спокуса”. Залишає педагогічну роботу і переїжджає ло Києва. Пише повість „Пропащі”, легенду „Скривджені і нескривджені”, повість „Над Чорним морем”, оповідання „Афонський пройдисвіт”, нарис „Українські гумористи і штукарі”, повість „Навіжена”, оповідання „Вітрогон”, повість „Поміж ворогами”. Написано історичний роман „Князь Єремія Вишневецький” (вперше надрукований у Харкові в 1932р.). Надруковано повість „Не той став”, оповідання „Старі гультяї”. Написано повість „Неоднаковими стежками”, „На гастролях в Микитянах”, оповідання „Гастролі”. Пише статтю „Українська поезія”, оповідання „Київські прохачі”, нарис „На Дніпрі”. Написані оповідання „Біда бабі Парасці Гришисі”, „Біда бабі Палажці Солов’їсі” (надруковані в 1909р.). Оповідання „Вольне кохання”, „Телеграма до Грицька Бинди”, нариси „Сільська старшина бенкетує, „Апокаліпсична картина в Києві”, „Мар’яна Погребнячка й Бейліс”, „Уривки з моїх мемуарів і згадок”. Помер у Києві І. С. Нечуй-Левицький. Відкрито літературно-меморіальний музей письменника у Стеблеві. |