Особливості ескізу компонування, як виду креслення

Схема, яка виконана у вільній техніці «від руки», є різновидом малюнку із усіма йому притаманними властивостями. А саме:

- вона виконується без застосування інструментів для креслення;

- усі побудови виконуються «на око», без використання визначеного масштабу для зображення, а лише із дотриманням приблизних пропорцій та співвідносин між елементами, які зображуються;

- її головна задача зафіксувати на кількісному рівні склад зображення відтворивши усі складові компоненти зображення (у нашому випадку :текст основного напису, самі зображення ордерів із усіма необхідними атрибутами, кутовий штамп) при цьому розміри та співвідношення елементів, які зображуються залишаються поки не визначеними і тому зображуються умовно, а не точно у масштабі.

Що ж стосується ескізу компонування, то він є різновидом креслення і том у повинен відповідати вимогам які пред’являються до креслень. А саме:

- ескіз завжди виконується у певному визначеному автором масштабі (у нашому випадку у масштабі майбутнього остаточного креслення);

- ескізне зображення будується, а не малюється;

- при побудові зображення використовується масштаб та інструменти для креслення, що у свою чергу передбачає ретельний розрахунок та знання правил побудови зображень (із курсів шкільного креслення та нарисної геометрії);

- на цьому етапі той, хто виконує ескіз, вже повинен вивчити і досконало розуміти об’єкти, які він буде зображувати, їхню структурну побудову, геометричні характеристики, розміри та пропорції ( у нашому випадку до моменту виконання ескізу, студент повинен чітко сформувати уявлення про ордерну систему, особливості різних ордерів, пропорційний стрій кожного з ордерів, кількісні співвідношення елементів ордерної системи, їхні назви, а для цього на етапі теоретичної підготовки повинні бути добре засвоєні матеріали підручників, довідників, енциклопедій та текстів оригіналів – трактатів авторів, які визначені для вивчення).

Таким образом підґрунтям для виконання ескізу компонування є:

· теоретичне знання, розуміння, уявлення про ордерну систему;

· схематичний малюнок «від руки», який показує об’єкт зображення на кількісному рівні;

· заповнені таблиці (таблиця 2.2 та 2.3 - як результат успішно пройденого теоретичного етапу ), які повинні співорганізувати усі компоненти ордерної системи на якісному рівні,

і лише дотримавшись усього того, що перелічено вище ми виходимо на етап створення ескізу компонування. Бо саме ескіз компонування повинен об'єднати усі ці моменти і якісно (а не тільки кількісно) у графічній формі за допомогою масштабних побудов за правилами створення графічних ортогональних кресленьзмоделювати ордерну систему, як зразок досягнень людства, які воно набуло у попередні віки.